Контрольні питання

1. Як був винайдений комп’ютер.

2. Що таке мікропроцесор.

3. Що таке оперативна пам'ять.

4. Що таке кåø-ïàì'ÿòü.

5. Що таке контролери і шина.

6. Що таке BIOS.

7. Які Ви знаєте типи мîí³òîðів.

8. Яка структура запису ³нформац³¿ на магн³тн³ диски.

9. Для чого призначені пристрої резервного копіювання.

Програмне забезпечення ïåîì Операційна система

Серед всіх системних програм особливе місце займає операційна система – програма, яка завантажується при ввімкненні комп’ютера. Вона виконує діалог із користувачем, керування комп’ютером, його ресурсами (оперативною пам’яттю, місцем на дисках) запускає інші (прикладні) програми на виконання.

Операційна система забезпечує користувачу і прикладним програмам зручний спосіб спілкування (інтерфейс) із пристроями комп’ютера.

Класифікація операційних систем

Операційні системи можуть розрізнятися особливостями реалізації внутрішніх алгоритмів керування основними ресурсами комп'ютера (процесорами, пам'яттю, пристроями), особливостями використання методів проектування, типами апаратних платформ, областями використання і багатьма іншими властивостями. Нижче зображена класифікація ОС за декількома найбільшими основними ознаками.

Особливості алгоритмів керування ресурсами

Від ефективності алгоритмів керування локальними ресурсами комп'ютера багато в чому залежить ефективність усієї мережної ОС вцілому. Тому, характеризуючи мережну ОС, часто використовують найважливіші особливості реалізації функцій ОС із керування процесорами, пам'яттю та зовнішніми пристроями автономного комп'ютера. Так, наприклад, у залежності від особливостей використаного алгоритму керування процесором, операційні системи поділяють на багатозадачні і однозадачні, багатокористувальницькі і однокористувальницькі, на системи, що підтримують багатониткову обробку і не підтримують її, на багатопроцесорні й однопроцесорні системи.

Підтримка багатозадачності

За числом одночасно виконуваних задач, операційні системи можуть бути поділені на два класи:

• Однозадачні (наприклад, МS-DOS, МSХ);

• Багатозадачні (ОС ЕС, OC/2, МІХ, Windows 95).

Однозадачні ОС, в основному, виконують функцію надання користувачу віртуальної машини, роблячи більш простим і зручним процес взаємодії користувача з комп'ютером. Однозадачні ОС містять засоби керування периферійними пристроями, засоби керування файлами та засоби спілкування з користувачем.

Багатозадачні ОС, крім перерахованих вище функцій, керують поділом спільно використовуваних ресурсів, таких як процесор, оперативна пам'ять, файли і зовнішні пристрої.

Підтримка багатокористувальницького режиму

За числом одночасно працюючих користувачів, ОС поділяються на:

• однокористувальницькі (МS-DOS, Windows 3.1, ранні версії OS/2);

• багатокористувальницькі (UNIX, Windows NТ).

Головною відмінністю багатокористувальницьких систем від однокористувальницьких є наявність засобів захисту інформації кожного користувача від несанкціонованого доступу інших користувачів. Варто зауважити, що не всяка багатозадачна система є багатокористувальницькою і не всяка однокористувальницька ОС є однозадачною. Найважливішим поділюваним ресурсом є процесорний час. Спосіб розподілу процесорного часу між декількома одночасно існуючими в системі процесами (чи нитками) багато в чому визначає специфіку ОС. Серед безлічі існуючих варіантів реалізації багатозадачності можна виділити дві групи алгоритмів:

•ті, що не витісняють багатозадачність (Windows 3.1);

•ті, що витісняють багатозадачність (Windows NТ, OS/2, UNIX).

Основним розходженням є ступінь централізації механізму планування процесів. У першому випадку механізм планування процесів цілком зосереджений в операційній системі, а в другому - розподілений між системою і прикладними програмами. Не витісняє багатозадачність активний процес виконання доти, поки він сам, за власною ініціативою, не віддасть керування операційній системі для того, щоб та вибрала з черги інший готовий до виконання процес. Рішення про переключення процесора з одного процесу на інший приймається операційною системою, а не найактивнішим процесом.

Підтримка багатонитковості. Важливою властивістю операційних систем є можливість розмежування обчислень у рамках однієї задачі. Багатониткова ОС розділяє процесорний час не між задачами, а між їх окремими галузями (нитками).