- •Початкові відомості про комп’ютер Як був винайдений комп’ютер
- •Мал.1.1. Зв’язки між пристроями комп’ютера. Поняття про пеом
- •Мікропроцесор
- •Оперативна пам'ять
- •Контролери і шина
- •Дисководи.
- •Пристрої cd-rom
- •Пристрої резервного копіювання
- •Структура запису ³нформац³¿ на магн³тн³ диски
- •Контрольні питання
- •Програмне забезпечення ïåîì Операційна система
- •Класифікація операційних систем
- •Особливості алгоритмів керування ресурсами
- •Підтримка багатозадачності
- •Підтримка багатокористувальницького режиму
- •Багатопроцесорна обробка
- •Особливості апаратних платформ
- •Особливості областей використання
- •Особливості методів побудови
- •Мережні операційні системи Структура мережної операційної системи
- •Однорангові мережні ос і ос з виділеними серверами
- •Ос для робочих груп і ос для мереж масштабу підприємства
- •Контрольні питання
- •В чому полягає підтримка багатокористувальницького режиму.
- •Основи роботи з програмою Norton Commander Що таке Norton Commander
- •Головне меню програми Norton Commander
- •Мал.8.3. Головне меню програми Norton Commander
- •Перегляд файлів в програмі Norton Commander
- •Редагування файлів у програмі Norton Commander
- •Обробка помилок на дисках у програмі Norton Commander
- •Робота з архівними файлами
- •Меню команд користувача Norton Commander
- •Контрольні питання
- •Робота з програмою Windows Історія створення Windows
- •Елементи в³кна Windows
- •Мал.10.2. Вигляд в³кна у Windows
- •Мал.10.3. Заголовок в³кна папки
- •Мал.10.4. Вигляд стандартного меню в³кна
- •Мал.10.5. Розкриття пункту меню
- •Мал.10.6. Вм³ст рядка стану Робота з вікнами в програмі Windows
- •Мал.10.7. Плавна зм³на розм³ру в³кна за допомогою курсора мишки
- •Мал.10.8. Елементи д³алогового в³кна Робочий стіл Windows
- •Мал.10.9. Компоненти робочого стола Windows
- •Панель задач Windows
- •Мал.10.10. Панель задач з кнопками в³дкритих в³кон
- •Системне меню
- •Мал.12.1. Вигляд системного меню
- •Мал.12.2. Системне меню з розкритими підменю різних рівнів
- •Папка “Мой компьютер”
- •Мал.12.3. Вигляд вікна папки “Мій комп’ютер” Налагодження системи
- •Мал.12.6 Вигляд папки “Корзина” на робочому столі”
- •Мал.12.8. Виклик провідника
- •Мал.12.9. Вигляд вікна провідника Структура дерева папок на диску
- •Мал.12.10. Вигляд дерева папок
- •Вимкнення комп’ютера
- •Мал.12.11. Завершення роботи з Windows
- •Захист ³нформац³¿
- •Парольний захист ³нформац³¿
- •Криптографування ³нформац³¿
- •Мал.18.3. Класиф³кац³я систем криптограф³чного захисту ³нформац³¿ Руйн³вн³ програми
- •Мал.19.1. Класиф³кац³я руйн³вних програм
- •Загальн³ в³домост³ про комп'ютерн³ в³руси
- •Мал.19.2. Основн³ стад³¿ роботи комп’ютерного в³русу
- •Мал.19.3. Ознаки, за якими класиф³куються комп’ютерн³ в³руси
- •Мал.19.4. Класиф³кац³я в³рус³в за середовищем ¿х ³снування
- •Мал.19.5. Класиф³кац³я в³рус³в
- •Мал.19.6. Класиф³кац³я комп’ютерних в³рус³в, за руйн³вними зд³бностями
- •Правила захисту програм в³д зараження
- •Мал.19.7. Шляхи проникання в³рус³в у комп’ютер
- •Загальн³ заходи захисту ³нформац³¿
- •Антив³русна проф³лактика
- •Програми захисту в³д в³рус³в
- •Мал.19.8. Класиф³кац³я програм для захисту в³д комп'ютерних в³рус³в
- •Контрольні питання
- •Керування процесами Керування локальними ресурсами
- •Керування процесами
- •Стан процесів
- •Контекст I дескриптор процесу
- •Алгоритми планування процесів
- •Критична секція
- •Керування пам'яттю
- •Методи розподілу пам'яті без використання дискового простору
- •Розподіл пам'яті розділами змінної величини.
- •Переміщувані розділи
- •Методи розподілу пам'яті з використанням дискового простору. Поняття віртуальної пам'яті.
- •Сторінковий розподіл
- •Сегментний розподіл
- •Сторінково - сегментний розподіл
- •Засоби апаратної підтримки керування пам’яттю
- •Засоби підтримки сегментації пам'яті.
- •Сегментно-сторінковий механізм
- •Засоби виклику підпрограм і задач
- •Керування введенням - виведенням
- •Фізична організація пристроїв введення-виведення
- •Організація програмного забезпечення введення-виведення
- •Обробка переривань
- •Драйвери пристроїв
- •Незалежна від пристроїв частина операційної системи
- •Користувальницький пласт програмного забезпечення
- •Файлова система
- •Імена файлів
- •Загальна модель файлової системи
- •Типи файлів
- •Логічна організація файлу
- •Фізична організація й адреса файлу
- •Права доступу до файлу
- •Кеширування диску
- •Загальна модель файлової системи
- •Сучасні архітектури файлових систем
- •Контрольні питання
- •Перелік використаних джерел
Сторінковий розподіл
На малюнку 2.12 зображена схема сторінкового розподілу пам'яті. Віртуальний адресний пpocтip кожного процесу поділяється на частини однакового, фіксованого для даної системи, розміру, що названі віртуальними сторінками. Взагалі розмір віртуального адресного простору не є кратним розміру сторінки. Тому остання сторінка кожного процесу доповнюється фіктивною областю.
Вся оперативна пам'ять машини також поділяється на частини такого ж розміру, названі фізичними сторінками (чи блоками). Розмір сторінки, звичайно, вибирається рівним ступеня двійки: 512, 1024 i т.д., це дозволяє спростити механізм перетворення адрес.
При завантаженні процесу, частина його віртуальних сторінок поміщається в оперативну пам'ять, a iнша - на диск. Суміжні віртуальні сторінки не обов'язково розташовуються на суміжних фізичних сторінках. При завантаженні, операційна система створює для кожного процесу інформаційну структуру - таблицю сторінок, у якій установлюється відповідність між номерами віртуальних i фізичних сторінок для сторінок, що завантажені в оперативну пам'ять, чи робиться оцінка того, що віртуальна сторінка вивантажена на диск. Kpiм того, у таблиці сторінок міститься керуюча інформація: ознака модифікації сторінки, ознака невивантаження (вивантаження деяких сторінок може бути заборонено), ознака звертання до сторінки (використовується для підрахунку числа звертань за визначений період часу), - й інші дані, формовані i використовувані механізмом віртуальної пам'яті.
При активізації чергового процесу, в спеціальний регістр процесора завантажується адреси таблиці стopiнок даного процесу.
При кожному звертанні до пам'яті відбувається читання з таблиці сторінок інформації про віртуальну сторінку, до якої звертаються. Якщо дана віртуальна сторінка знаходиться в оперативній пам'яті, то здійснюється перетворення віртуальної адреси у фізичну. Якщо ж потрібна віртуальна сторінка в даний момент вивантажена на диск, то відбувається, так назване, сторінкове переривання. Процес, що виконується, переводиться в стан чекання i активізується інший процес, з черги готових. Паралельно, програма обробки cтopiнковoгo переривання “знаходить” на диску необхідну віртуальну сторінку i намагається завантажити її в оперативну пам'ять. Якщо в пам'яті є вільна фізична сторінка, то завантаження виконується негайно, якщо ж вільних стopiнок немає, то вирішується питання, яку сторінку варто вивантажити з оперативної пам'яті.
У даній ситуації використовують багато різних критеріїв вибору, але найбільш популярні з них наступні:
• сторінка яка найдовше не використовувалася;
• перша сторінка, що потрапила;
• сторінка, до якої останнім часом було найменше звертань.
Після того, як обрана сторінка, що повинна залишити оперативну пам'ять, аналізується її ознака модифікаціїї (з таблиці сторінок). Якщо сторінка, що виштовхується, з моменту завантаження була модифікована, то її нова версія повинна бути переписана на диск. Якщо нi, то її просто знищують, тобто відповідна фізична сторінка стає вільною.
Віртуальна адреса, при сторінковому pозпoділі, може бути представлена у вигляді пари (р, s), де р - номер віртуальної сторінки процесу (номерація сторінок починається з 0), a s - зсув у межах віртуальної сторінки. З огляду на те, що poзмір сторінки дорівнює 2 у ступені до, зсув s можна отримати простим віддленням к молодших розрядів у двійковому записі віртуальної адреси. Старші розряди, що залишилися, є двійковим записом номера сторінки р.
При кожному звертанні до оперативної пам'яті апаратними засобами виконуються наступні дії:.
1. на підставі початкової адреси таблиці сторінок (вмicт peгiстpу адреси таблиці сторінок), номера віртуальної сторінки (старші розряди віртуальної адреси) i довжини запису в таблиці сторінок (системна константа) визначається адреса потрібного запису в таблиці;
2. із цього запису витягається номер фізичної сторінки;
3. до номера фізичної сторінки приєднується зсув (молодші розряди віртуальної адреси). Використання в пункті (3) того факту, що розмір сторінки дорівнює ступеню 2, дозволяє застосувати операцію конкатенації (приєднання) замість тривалішої операції додавання, що зменшує час одержання фізичної адреси, а значить підвищує продуктивність комп'ютера.
На продуктивність системи зi сторінковою організацією пам'яті впливають тимчасові витрати, пов'язані з обробкою сторінкових переривань i перетворенням віртуальної адреси у фізичну. При часто виникаючих сторінкових перериваннях, система може витрачати велику частину часу “впусту”, на свопинг сторінок. Щоб зменшити частоту сторінкових переривань, варто було б збільшувати розмір сторінки. Крім того, збільшення розміру сторінки зменшує розмір таблиці сторінок, а значить зменшує витрати пам'яті. 3 іншого боку, якщо сторінка велика, значить велика i фіктивна область в останній віртуальній сторінці кожної програми. У середньому, на кожній програмі губиться половина обсягу сторінки, що в сумі при великій сторінці може скласти істотну величину. Час перетворення віртуальної адреси у фізичну в значній мipi визначається часом доступу до таблиці сторінок. У зв'язку з цим, таблицю сторінок прагнуть розміщувати в "швидких" запам'ятовуючих пристроях. Це може бути, наприклад, набір спеціальних peгістрів пам'яті, що використовують для зменшення часу доступу на асоціативний пошук i кеширування даних.
Сторінковий розподіл пам'яті може бути реалізований у спрощеному вapiaнті, без вивантаження cторінок на диск. У цьому випадку вci віртуальні сторінки всix процесів постійно знаходяться в оперативній пам'яті. Такий варіант сторінкової організації хоча i не надає користувачу віртуальної пам'яті, але майже виключає фрагментацію за рахунок того, що програма може завантажуватися в несуміжні області, а також того, що при завантаженні віртуальних сторінок ніколи не утворюють залишків.