Зміст

Початкові відомості про комп’ютер 6

Як був винайдений комп’ютер 6

Поняття про ПЕОМ 8

Мікропроцесор 9

Оперативна пам'ять 10

Êåø-ïàì'ÿòü 10

Контролери і шина 11

BIOS 12

Ìîí³òîðи. 12

Дисководи. 13

Пристрої CD-ROM 13

Пристрої резервного копіювання 14

Структура запису ³нформац³¿ на магн³тн³ диски 14

2. Що таке мікропроцесор. 16

3. Що таке оперативна пам'ять. 16

4. Що таке кåø-ïàì'ÿòü. 16

5. Що таке контролери і шина. 16

6. Що таке BIOS. 16

7. Які Ви знаєте типи мîí³òîðів. 16

8. Яка структура запису ³нформац³¿ на магн³тн³ диски. 16

9. Для чого призначені пристрої резервного копіювання. 16

Програмне забезпечення ÏÅÎÌ 17

Класифікація операційних систем 17

Особливості алгоритмів керування ресурсами 17

Підтримка багатозадачності 17

Підтримка багатокористувальницького режиму 18

Багатопроцесорна обробка 19

Особливості апаратних платформ 19

Особливості областей використання 22

Особливості методів побудови 24

Мережні операційні системи 25

Структура мережної операційної системи 25

Однорангові мережні ОС і ОС з виділеними серверами 29

ОС для робочих груп і ОС для мереж масштабу підприємства 32

3. В чому полягає підтримка багатокористувальницького режиму. 36

Основи роботи з програмою Norton Commander 37

Що таке Norton Commander 37

Головне меню програми Norton Commander 37

Перегляд файлів в програмі Norton Commander 40

Редагування файлів у програмі Norton Commander 41

Обробка помилок на дисках у програмі Norton Commander 43

Робота з архівними файлами 43

Меню команд користувача Norton Commander 44

Робота з програмою Windows 46

Історія створення Windows 46

Елементи в³кна Windows 47

Робота з вікнами в програмі Windows 52

Робочий стіл Windows 57

Панель задач Windows 59

Системне меню 60

Папка “Мой компьютер” 63

Налагодження системи 64

Папка “Корзина” 65

Робота з папками та файлами за допомогою провідника 67

Структура дерева папок на диску 70

Вимкнення комп’ютера 72

Захист ³нформац³¿ 73

Ф³зичний захист диск³в 74

Програмний захист файл³в 74

Парольний захист ³нформац³¿ 75

Криптографування ³нформац³¿ 75

Руйн³вн³ програми 77

Загальн³ в³домост³ про комп'ютерн³ в³руси 77

Правила захисту програм в³д зараження 81

Загальн³ заходи захисту ³нформац³¿ 82

Антив³русна проф³лактика 82

Програми захисту в³д в³рус³в 82

Керування процесами 85

Керування локальними ресурсами 85

Керування процесами 85

Стан процесів 85

Нитки 104

Керування пам'яттю 108

Типи адрес 108

Методи розподілу пам'яті без використання дискового простору 110

Розподіл пам'яті фіксованими розділами 110

Розподіл пам'яті розділами змінної величини. 111

Переміщувані розділи 113

Методи розподілу пам'яті з використанням дискового простору. 115

Поняття віртуальної пам'яті. 115

Сторінковий розподіл 115

Сегментний розподіл 118

Сторінково - сегментний розподіл 120

Ієpapxiя запам'ятовуючих пристроїв. Принцип кешування даних 123

Засоби апаратної підтримки керування пам’яттю 126

Засоби підтримки сегментації пам'яті. 126

Сегментно-сторінковий механізм 134

Засоби виклику підпрограм і задач 138

Керування введенням - виведенням 141

Фізична організація пристроїв введення-виведення 141

Організація програмного забезпечення введення-виведення 142

Обробка переривань 144

Драйвери пристроїв 144

Файлова система 148

Імена файлів 148

Загальна модель файлової системи 148

Типи файлів 149

Логічна організація файлу 152

Фізична організація й адреса файлу 153

Права доступу до файлу 156

Загальна модель файлової системи 158

Сучасні архітектури файлових систем 160

Початкові відомості про комп’ютер Як був винайдений комп’ютер

Слово “комп’ютер” означає “обчислювач” – пристрій для обчислень.

У 1642р. Блез Паскаль винайшов пристрій, який механічно виконував додавання чисел, а в 1673р. Готфрід Вільгельм Лейбніц сконструював арифмометр, який дозволяв виконувати чотири арифметичні дії.

У першій половині XIX століття англійський математик Чарльз Беббідж почав будувати універсальний обчислювальний пристрій – аналітичну машину, яка виконувала б обчислення без участі людини. Для цього вона повинна була б вміти виконувати програми, введені за допомогою перфокарт (карт із цупкого паперу з інформацією, нанесеною з допомогою отворів) і мати пам’ять для запам’ятовування даних та проміжних результатів. Беббідж не зміг довести до кінця роботу із створення аналітичної машини – вона виявилася надто складною для техніки того часу. Але він розробив всі основні ідеї. У 1943р. американець Гавард Ейкен, з допомогою праць Беббіджа, на основі техніки XX століття – електромеханічних реле - побудував на одному із підприємств фірми ІВМ таку машину під назвою “Марк-1”.

Починаючи з 1943р., група спеціалістів під керівництвом Джона Молчі і Преспера Екерта в США почала конструювати подібну машину, але вже на основі електронних ламп, а не реле. Їхня машина, названа ENIAC, працювала в тисячу разів швидше, ніж Марк-1, але для задання їй програми, доводилося на протязі декількох годин під’єднувати потрібним чином провідники. Щоб спростити процес завдання програм, Мочлі і Екерт стали конструювати нову машину, яка могла би зберігати програму в своїй пам’яті. У 1945р. до роботи був залучений знаменитий математик Джон фон Нейман, який підготував доповідь про цю машину. Нейман дуже просто і зрозуміло сформував загальні принципи функціонування універсальних обчислювальних пристроїв – комп’ютерів.

Перший комп’ютер, за принципом фон Неймана, був побудований у 1949р. англійським винахідником Морісом Уілксом. З того часу комп’ютери стали набагато потужнішими, але переважна більшість із них зроблена у відповідності до тих принципів, які виклав у своїй доповіді в 1945р. фон Нейман.

У своїй доповіді Джон фон Нейман описав як сконструювати комп’ютер , щоб він був універсальним і ефективним пристроєм для обробки інформації.

Комп’ютер повинен мати наступні пристрої:

• арифметично-логічний пристрій, виконуючий арифметичні й логічні операції;

• пристрій керування, який організовує процес виконання програм;

• запам’ятовуючий пристрій або пам’ять для збереження програм і даних;

• зовнішні пристрої для введення і виведення інформації.

Пам’ять комп’ютера повинна складатися із певної кількості пронумерованих комірок, у кожній із яких можуть знаходитися або оброблювані дані, або інструкції програм. Всі комірки пам’яті повинні бути легко доступні для других пристроїв комп’ютера.

Зв’язки між пристроями комп’ютера.

Мал.1.1. Зв’язки між пристроями комп’ютера. Поняття про пеом

Комп'ютер (електронна обчислювальна машина — ЕОМ) — це апарат із програмним керуванням, призначений для виконання обчислювальних операц³й. ЕОМ поділяються на групи, за комплексом техн³чних засоб³в (Мал.1.2).

Мал.1.2. Класиф³кац³я ЕОМ, за комплексом техн³чних засоб³в.

Персональна ЕОМ (ПЕОМ або ПК — персональний комп'ютер) — це м³кропроцесорна система електронно¿ обробки ³нформац³¿ для ³ндив³дуального використання (окремо або у склад³ мереж³), яка забезпечуº обчислювальний процес п³д контролем користувача ³ конструктивно оформлена як наст³льний або переносний прилад. ПЕОМ класиф³кують за призначенням (Мал.1.3.).

Вбудован³ ЕОМ — це, як правило, вбудован³ в якесь обладнання м³кропроцесори, як³ керують його роботою. Наприклад, нав³гац³йна система сучасного автомоб³ля або система вибору оптимального режиму роботи двигуна тощо.

Мал.1.3. Класиф³кац³я ПЕОМ за призначенням

Побутов³ навчальн³ ПЕОМ призначен³, в основному, для управл³ння побутовою техн³кою, навчанням, розвагами, а також для розв'язання деяких простих задач, д³лових розрахунк³в, обробки тексту тощо. Як правило, в рол³ дисплея використовують побутовий телев³зор.

Профес³йн³ ПЕОМ використовують для орган³зац³¿ автоматизованих робочих м³сць р³зних спец³ал³ст³в ³ в³др³зняються в³д побутових наявн³стю спец³ального дисплея, накопичувача на гнучких та жорстких магн³тних дисках, можлив³стю п³дключення великого набору додаткових зовн³шн³х пристро¿в (принтер, факс, ман³пулятор "миша", модем тощо), можлив³стю п³дключення до комп'ютерно¿ мереж³.

Спец³ал³зован³ ПЕОМ ор³ºнтован³ на розв'язання складних задач, як³ вимагають покращених значень одного або к³лькох параметр³в.