![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Криміналістична експертиза навчально-методичний посібник для студентів денної та заочної форм навчання
- •М. Івано-Франківськ – 2010
- •Тематичний план навчальної дисципліни «Криміналістична експертиза» для студентів 6-го курсу заочної форми навчання (окр – «спеціаліст»)
- •Тематичний план навчальної дисципліни «Криміналістична експертиза» для студентів 6-го курсу заочної форми навчання (окр – «магістр»)
- •Програма навчальної дисципліни «криміналістична експертиза»
- •Тема 1. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у кримінальному процесі. Судова експертиза та інші форми використання спеціальних знань
- •Тема 2. Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
- •Тема 3. Судово-експертна діяльність
- •Тема 4. Логіко-психологічні основи експертної діяльності
- •Тема 5. Інформаційне забезпечення і математизація експертної діяльності
- •Тема 6. Систематизація наукових знань і предметних експертиз у судовій експертології, підстави їх розмежування
- •Тема 7. Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз
- •Тема 8. Види експертного дослідження
- •Методика проведення семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза»
- •Плани і завдання до практичних та семінарських занять з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза» Заняття № 1.
- •Тема 2.
- •Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
- •Заняття № 2.
- •Тема 3. Судово-експертна діяльність
- •Заняття № 3.
- •Тема 5. Інформаційне забезпечення і математизація експертної діяльності
- •Заняття № 4.
- •Тема 7. Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз
- •Заняття № 5.
- •Тема 8. Види експертного дослідження
- •Заняття № 6.
- •Тема 9. Висновок експерта як документ, що відображає його дослідження: структура і доказове значення
- •Заняття № 7.
- •Тема 10. Оцінка висновку експерта
- •Заняття № 8.
- •Тема 12. Експертна профілактика та експертне прогнозування
- •Методика самостійної роботи з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза»
- •Завдання до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза» Заняття № 1.
- •Тема 1.
- •Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у кримінальному процесі. Судова експертиза та інші форми використання спеціальних знань
- •Заняття № 2.
- •Тема 2. Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
- •Заняття № 3.
- •Тема 3. Судово-експертна діяльність
- •Заняття № 4. Тема № 4. Логіко-психологічні основи експертної діяльності
- •Заняття №5
- •Тема 5. Інформаційне забезпечення і математизація експертної діяльності
- •Заняття № 6 Тема № 6. Систематизація наукових знань і предметних експертиз у судовій експертології, підстави їх розмежування
- •Заняття № 7.
- •Тема 7. Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз
- •Заняття № 8.
- •Тема 8. Види експертного дослідження
- •Заняття № 9.
- •Тема 9. Висновок експерта як документ, що відображає його дослідження: структура і доказове значення
- •Заняття № 10.
- •Тема 10. Оцінка висновку експерта
- •Заняття №11 Тема № 11. Експертні недоліки та помилки
- •Заняття № 12.
- •Тема 12. Експертна профілактика та експертне прогнозування
- •Методичні рекомендації щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза»
- •Тематика контрольних робіт з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза» для студентів заочної форми навчання
- •Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю знань студентів з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза»
- •Тестові завдання з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза»
- •Умовами, що сприяли вирішенню завдання створення загальної теорії судової експертизи, є:
- •За характером галузі спеціальних знань, що використовуються для проведення експертизи, виділяють такі рівні:
- •Елементами структури експертної методики є:
- •Ідентифікаційна ознака повинна бути:
- •Технологія експертного дослідження, як свідчать теорія криміналістики та експертна практика, включає в себе:
- •Додаткова експертиза призначається:
- •Повторна експертиза призначається:
- •Комісійна експертиза проводиться:
- •Комплексна експертиза проводиться:
- •Експертне дослідження складається з наступних стадій:
- •Висновок експерта складається з наступних частин:
- •Вступна частина висновку експерта повинна містити:
- •Об’єктивними причинами експертних помилок є:
- •Суб’єктивними причинами експертних помилок є:
- •Непроцесуальна форма експертної профілактики здійснюється у вигляді таких дій:
- •На підставі результатів конкретних експертиз і шляхом узагальнення експертної практики можуть вирішуватися наступні завдання попередження злочинів:
- •Список рекомендованої літератури з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза» і. Нормативні акти:
- •Іі. Спеціальна література:
- •Критерії оцінювання знань студентів
Критерії оцінювання знань студентів
В основі оцінювання знань студентів лежить чотирирівнева шкала успішності: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно з обов’язковим повторним складанням».
Класичною формою роботи студента на семінарському занятті є усна відповідь, яка оцінюється за наступними критеріями:
«відмінно»:
відповідь логічна, вільна, не прив’язана до рукописного джерела;
досконале володіння категоріальним апаратом і спеціальною юридичною термінологією;
використана самостійно підготовлена додаткова література;
сформульовано власну точку зору на викладені факти;
лаконічно підсумовано викладене.
«добре»:
відповідь логічна, вільна, використання рукописних джерел інформації;
засвоєння переважної частини категоріального апарату і спеціальної юридичної термінології;
при викладі матеріалу переважає інформація, яка подана на лекції;
опрацьований матеріал творчо переосмислений, вільно формулюється власна точка зору на викладені факти;
підведено підсумок висловленого.
«задовільно»:
відповідь алогічна, прив’язана до рукописного джерела інформації
засвоєння категоріального апарату та спеціальної юридичної термінології більше як на 50%;
домінує фрагментарно-лекційна інформація;
опрацьований матеріал не переосмислений, власна точка зору на викладені факти формулюється із труднощами;
підведено підсумок висловленого.
«незадовільно з обов’язковим повторним складанням»:
відповідь нелогічна, не самостійна або відсутнє цілісне розуміння теми;
немає 50% засвоєння категоріального апарату та спеціальної юридичної термінології;
інформація виключно фрагментарна;
викладений матеріал не переосмислений, власна точка зору на викладені факти відсутня;
неспроможність підвести підсумок висловленого.
Ще однією формою роботи студентів на семінарському занятті є письмове розв’язування тестових та практичних завдань, а також реферативна робота (написання рефератів). Практичні письмові завдання оцінюються за чоритирівневою шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно з обов’язковим повторним складанням» з урахуванням наступного:
«відмінно»:
наукова проблема достатньо розкрита на високому теоретичному рівні, окреслена в контексті існуючих критеріїв та підходів і через категоріальний апарат та спеціальну юридичну термінологію, виклад логічний, послідовний, лаконічний, грамотний з точки зору граматики та орфографії, наведені факти оцінені з огляду на власний світогляд та світорозуміння, зроблено підсумок;
«добре»:
наукова проблема розкрита з огляду на окремі теоретичні підходи і критерії з достатнім використанням категоріального апарату та спеціальної юридичної термінології, виклад підпорядкований логіці, спостерігається світоглядна оцінка наведених фактів і аргументів, незначні граматичні і орфографічні помилки, зроблено узагальнений підсумок;
«задовільно»:
наукова проблема представлена на рівні теоретичної обізнаності, але без належного використання термінологічної спеціальної юридичної лексики, є несуттєві неточності, виклад недостатньо взаємопов’язаний та послідовний, слабка світоглядна диспозиція, наявні значні граматичні та орфографічні помилки;
«незадовільно з обов’язковим повторним складанням»:
- здійснено спроби розкрити наукову проблему або не продемонстровано знань щодо розуміння конкретної наукової проблеми. Наявні ряд суттєвих неточностей, відсутня термінологічна лексика, послідовність та логіка викладу відсутні, підміна понять, немає світоглядної диспозиції, наявні значні граматичні та орфографічні помилки.
До форм індивідуальної роботи студентів належить реферування матеріалів навчальної дисципліни (тобто, написання рефератів). Оцінювання рефератів ґрунтується на 2 рівнях: 1) зміст та оформлення реферату; 2) захист реферату. При цьому захист оцінюється за чотирибальною шкалою оцінки усної відповіді, зміст реферату також оцінюється за чотирибальною шкалою оцінки письмових практичних завдань, а оформлення реферату оцінюється з огляду на такі критерії: обсяг реферату, структура реферату (наявність Змісту, Вступу, Висновків, Списку використаних джерел тощо) за чотирибальною шкалою: «відмінно»: повна відповідність вимогам щодо оформлення всіх структурних частин реферату; «добре»: допущено незначні помилки в оформленні структурних частин реферату; «задовільно»: допущено суттєві порушення вимог щодо оформлення окремих структурних частин реферату; «незадовільно з обов’язковим повторним складанням»: допущено суттєві порушення вимог щодо оформлення усіх структурних частин реферату або деякі з них відсутні зовсім.