Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника

Інститут туризму

Наукове есе на тему: «Психологія спілкування».

Виконала:

студент групи Т- 23

Марусяк А. В.

Перевірила:

Барчук М.В.

м. Івано-Франківськ

2012р.

Зміст

Вступ

1. Поняття та класифікації конфлікту.

2. Причини та умови виникнення конфліктних відносин в діловому спілкуванні.

3. Стратегія поведінки та методи вирішення конфліктів між керівником і підлеглими.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ

Конфлікти, як і будь-які соціальні суперечності, є формою реальних суспільних зв'язків, які як раз і висловлюють взаємодія особистостей, відносини соціальних груп і спільнот при розбіжності, несумісності їх потреб, мотивів і ролей. Словом, там, де діють люди, практично завжди є місце і конфліктів.

Вельми істотно, що конфлікт - це така взаємодія, яке відбувається у формі протистояння, зіткнення, протиборства особистостей або громадських сил, інтересів, поглядів, позицій, щонайменше, двох сторін. У процесі його розгортання мають місце і дії і контрдії, тому що здійснення намірів учасників конфлікту неминуче пов'язане із втручанням у справи іншої сторони (або сторін), нанесенням їй певного збитку, подоланням опору, створенням перешкод, що заважають домогтися поставленої мети.

Психологи розглядають конфлікт як природна умова взаємодії людей, в основі якого лежать суперечності, істотні відмінності між інтересами і цінностями суб'єктів соціальних зв'язків на відповідному цим розбіжностям емоційному тлі. Вони стверджують, що конфлікт, будучи проявом спілкування істот, здатних до самосвідомості, означає відсутність згоди, розбіжність у думках, зіткнення різних поглядів і бажань, протилежних за даних обставин тенденцій, потреб, інтересів, мотивів і стилів поведінки.

1.Поняття та класифікації конфлікту.

Конфлікт (від лат. Conflictus - зіткнення) - зіткнення різноспрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів суб'єктів взаємодії, фіксованих ними в жорсткій формі. В основі будь-якого конфлікту лежить ситуація, що включає або суперечливі позиції сторін з якогось приводу, або протилежні цілі чи засоби їх досягнення в даних обставинах, або розбіжність інтересів, бажань, потягів опонентів і т. п. Конфліктна ситуація, таким чином, містить суб'єкт можливого конфлікту і його об'єкт. Однак, щоб конфлікт почав розвиватися, необхідний інцидент, при якому одна із сторін починає діяти, ущемляючи інтереси іншої сторони.

Л.Г. Здравомислов визначає конфлікт як найважливішу бік взаємодії людей у ​​суспільстві, свого роду клітинка соціального буття. Це форма відносин між потенційними або актуальними суб'єктами соціальної дії, мотивація яких обумовлена ​​ворогуючими цінностями і нормами, інтересами і потребами. Ю.Г. Запрудского визначає соціальний конфлікт як явне або приховане стан протиборства об'єктивно розбіжних інтересів, цілей і тенденцій розвитку соціальних об'єктів, пряме і непряме зіткнення соціальних сил на грунті протидії існуючому громадському порядку, особлива форма історичного руху до нового соціального єдності. А.В. Дмитрієв розуміє конфлікт як той вид протистояння, при якому сторони прагнуть захопити територію або ресурси, загрожують опозиційним індивідам або групам, їх власності або культурі таким чином, що боротьба приймає форму атаки або оборони.

Володіючи розумом і здатністю до самосвідомості, людина, більшою мірою вільний у виборі напрямів діяльності, може регулювати свої відносини. Будучи раціональним, він схильний рахуватися з писаними і неписаними правилами поведінки, які засвоюються їм у процесі соціалізації, прилучення до досягнень культури.

Таким чином, конфлікт постає як усвідомлення на рівні окремої людини, соціальної групи або більш широкої спільності суперечливості процесу взаємодії і відносин, відмінностей, а то й несумісності інтересів, ціннісних оцінок і цілей, як осмислене протистояння.

Існують чотири основних типи конфліктів: внутрішньоособистісний, міжособистісний, конфлікт між окремою особистістю і групою та міжгруповий конфлікт.

Внутрішньоособистісний конфлікт найчастіше буває рольовим, коли одній людині подаються суперечливі вимоги з приводу того, яким повинен бути результат його роботи.

У загальній формі внутрішньоособистісний конфлікт можна сформулювати як проблему між готівковим станом суб'єкта і його бажаним станом, між дійсністю і можливістю, актуальним і потенційним. У результаті може виникнути конфлікт нереалізованого бажання.

Міжособистісний конфлікт - це зіткнення між окремими індивідами в процесі їх соціального та психологічного взаємодії. Конфлікти цього типу виникають на кожному кроці і по різним питанням. Прикладами таких конфліктів є: протиборство між студентами з-за впливу в групі або привабливої ​​дівчини; протиріччя між керівником і підлеглим через розмір зарплати; між пасажирами громадського транспорту.

Конфлікт між особистістю і групою. Цей тип конфлікту має багато спільного з міжособистісним, однак, він більш багатоплановий. Група включає в себе цілу систему відносин, вона певним чином організована, в ній, як правило, є формальний чи неформальний лідер, координаційна і субординаційні структури і т. д. Тому потенційна можливість конфлікту тут зростає.

Груповий конфлікт. Причин для виникнення конфліктів між соціальними групами безліч: обмеженість ресурсів, рівень соціального статусу, нав'язування соціокультурних цінностей та ін Розгортаються міжгрупові конфлікти приблизно за тим же сценарієм, що й міжособистісні. Однак сам факт залучення до конфлікти великих груп людей істотно видозмінює як механізми їх появи, так і режими протікання, не кажучи вже про масштаби наслідків.

Виражається цей конфлікт у зіткненні інтересів різних груп. До такого типу відносяться конфлікти між соціальними групами самого різного розміру: малими, середніми і великими.

Класифікація конфліктів може бути розширена за допомогою виділення та інших типів конфліктів з найрізноманітніших підставах:

1. За сферами життєдіяльності людей:

· Побутові;

· Сімейні;

· Трудові;

· Військові;

· Навчально-педагогічні та ін

2. За характером об'єктів, з приводу яких виникають конфлікти:

· Ресурсні;

· Статусно - рольові;

· Соціокультурні;

· Ідеологічні та ін

3. По спрямованості впливу і розподілу повноважень:

· Конфлікти «по вертикалі» (начальник - підлеглий, вища організація - нижчестоящих організацій);

· Конфлікти «по горизонталі» (між керівниками одного рангу, між колегами).

Крім цього, розрізняють також конфлікти: явні та латентні; конструктивні і деструктивні; короткочасні та тривалі; реалістичні і нереалістичні; локальні, регіональні і міжнародні і т.д.

Однак жодна класифікація конфліктів не може вважатися закінченою і тому є відносною й умовною. Головна мета будь-якої класифікації - допомогти пояснити конфлікт і знайти адекватні способи її розв'язання або попередження.