- •Криміналістична експертиза навчально-методичний посібник для студентів денної та заочної форм навчання
- •М. Івано-Франківськ – 2010
- •Тематичний план навчальної дисципліни «Криміналістична експертиза» для студентів 6-го курсу заочної форми навчання (окр – «спеціаліст»)
- •Тематичний план навчальної дисципліни «Криміналістична експертиза» для студентів 6-го курсу заочної форми навчання (окр – «магістр»)
- •Програма навчальної дисципліни «криміналістична експертиза»
- •Тема 1. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у кримінальному процесі. Судова експертиза та інші форми використання спеціальних знань
- •Тема 2. Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
- •Тема 3. Судово-експертна діяльність
- •Тема 4. Логіко-психологічні основи експертної діяльності
- •Тема 5. Інформаційне забезпечення і математизація експертної діяльності
- •Тема 6. Систематизація наукових знань і предметних експертиз у судовій експертології, підстави їх розмежування
- •Тема 7. Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз
- •Тема 8. Види експертного дослідження
- •Методика проведення семінарських та практичних занять з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза»
- •Плани і завдання до практичних та семінарських занять з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза» Заняття № 1.
- •Тема 2.
- •Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
- •Заняття № 2.
- •Тема 3. Судово-експертна діяльність
- •Заняття № 3.
- •Тема 5. Інформаційне забезпечення і математизація експертної діяльності
- •Заняття № 4.
- •Тема 7. Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз
- •Заняття № 5.
- •Тема 8. Види експертного дослідження
- •Заняття № 6.
- •Тема 9. Висновок експерта як документ, що відображає його дослідження: структура і доказове значення
- •Заняття № 7.
- •Тема 10. Оцінка висновку експерта
- •Заняття № 8.
- •Тема 12. Експертна профілактика та експертне прогнозування
- •Методика самостійної роботи з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза»
- •Завдання до самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза» Заняття № 1.
- •Тема 1.
- •Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у кримінальному процесі. Судова експертиза та інші форми використання спеціальних знань
- •Заняття № 2.
- •Тема 2. Загальна теорія судової експертології (концептуальні основи)
- •Заняття № 3.
- •Тема 3. Судово-експертна діяльність
- •Заняття № 4. Тема № 4. Логіко-психологічні основи експертної діяльності
- •Заняття №5
- •Тема 5. Інформаційне забезпечення і математизація експертної діяльності
- •Заняття № 6 Тема № 6. Систематизація наукових знань і предметних експертиз у судовій експертології, підстави їх розмежування
- •Заняття № 7.
- •Тема 7. Сучасні уявлення про класифікацію судових експертиз
- •Заняття № 8.
- •Тема 8. Види експертного дослідження
- •Заняття № 9.
- •Тема 9. Висновок експерта як документ, що відображає його дослідження: структура і доказове значення
- •Заняття № 10.
- •Тема 10. Оцінка висновку експерта
- •Заняття №11 Тема № 11. Експертні недоліки та помилки
- •Заняття № 12.
- •Тема 12. Експертна профілактика та експертне прогнозування
- •Методичні рекомендації щодо виконання контрольних робіт з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза»
- •Тематика контрольних робіт з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза» для студентів заочної форми навчання
- •Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю знань студентів з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза»
- •Тестові завдання з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза»
- •Умовами, що сприяли вирішенню завдання створення загальної теорії судової експертизи, є:
- •За характером галузі спеціальних знань, що використовуються для проведення експертизи, виділяють такі рівні:
- •Елементами структури експертної методики є:
- •Ідентифікаційна ознака повинна бути:
- •Технологія експертного дослідження, як свідчать теорія криміналістики та експертна практика, включає в себе:
- •Додаткова експертиза призначається:
- •Повторна експертиза призначається:
- •Комісійна експертиза проводиться:
- •Комплексна експертиза проводиться:
- •Експертне дослідження складається з наступних стадій:
- •Висновок експерта складається з наступних частин:
- •Вступна частина висновку експерта повинна містити:
- •Об’єктивними причинами експертних помилок є:
- •Суб’єктивними причинами експертних помилок є:
- •Непроцесуальна форма експертної профілактики здійснюється у вигляді таких дій:
- •На підставі результатів конкретних експертиз і шляхом узагальнення експертної практики можуть вирішуватися наступні завдання попередження злочинів:
- •Список рекомендованої літератури з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза» і. Нормативні акти:
- •Іі. Спеціальна література:
- •Критерії оцінювання знань студентів
За характером галузі спеціальних знань, що використовуються для проведення експертизи, виділяють такі рівні:
а) класи (типи), роди, види, різновиди (підвиди);
б) класи (типи), роди, види;
в) класи (типи), роди;
г) всі варіанти відповідей правильні.
Елементами структури експертної методики є:
а) перелік підзавдань (для складної методики);
б) найменування конкретного завдання;
в) об’єкт дослідження для експертного підзавдання;
г) принцип вирішення підзавдання, сукупність ознак, що характеризують об’єкт, обладнання, матеріали, реквізити;
д) послідовність дій експерта, формулювання висновків експерта, основна використана література;
е) всі варіанти відповідей правильні.
Ідентифікаційна ознака повинна бути:
а) відображеною в засобі ідентифікації, оскільки тільки за його допомогою встановлюється тотожність;
б) відхиленням від типового утворення з характерною особливістю, яка рідко трапляється;
в) відносно стійкою (незначно змінюватися у часі протягом ідентифікаційного періоду);
г) незалежною;
д) залежною ознакою з різним ступенем залежності та непридатною для ототожнення;
е) рідко траплятися;
є) всі варіанти відповідей правильні.
Технологія експертного дослідження, як свідчать теорія криміналістики та експертна практика, включає в себе:
а) знання методичних основ експертного дослідження;
б) знання структури експертного висновку;
в) знання критеріїв оцінки даних, отриманих у ході дослідження;
г) формування переконання експерта в обґрунтованості своїх висновків;
д) формування кінцевих висновків;
е) оформлення результатів експертизи;
є) всі варіанти відповідей правильні.
Додаткова експертиза призначається:
а) коли зроблений недостатньо зрозумілий або повний висновок, а також виникли нові питання щодо об’єктів, які раніше вже досліджувалися;
б) коли виникає сумнів в обґрунтованості або правильності висновку експерта;
в) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, одним експертом;
г) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, на основі однієї галузі знання;
д) всі варіанти відповідей правильні.
Повторна експертиза призначається:
а) коли зроблений недостатньо зрозумілий або повний висновок, а також виникли нові питання щодо об’єктів, які раніше вже досліджувалися;
б) коли виникає сумнів в обґрунтованості або правильності висновку експерта;
в) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, одним експертом;
г) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, на основі однієї галузі знання;
д) всі варіанти відповідей правильні.
Комісійна експертиза проводиться:
а) коли зроблений недостатньо зрозумілий або повний висновок, а також виникли нові питання щодо об’єктів, які раніше вже досліджувалися;
б) коли виникає сумнів в обґрунтованості або правильності висновку експерта;
в) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, одним експертом;
г) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, на основі однієї галузі знання;
д) всі варіанти відповідей правильні.