- •Імені ярослава мудрого
- •Рецензенти
- •Розділ і поняття і система кримінального права. Наука кримінального права
- •Розділ і
- •§ 1. Поняття кримінального права
- •§ 2. Загальна характеристика Кримінального кодексу України
- •§ 3. Завдання і функції кримінального права та його принципи
- •§ 4. Система кримінального права
- •§ 5. Кримінальне право і суміжні галузі права
- •§ 6. Наука кримінального права
- •Розділ II
- •§ 1. Поняття кримінальної відповідальності
- •§ 2. Підстави кримінальної відповідальності
- •Розділ III закон про кримінальнувідповідальність
- •§ 1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
- •§ 2. Структура Кримінального кодексу
- •§ 3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
- •Розділ IV чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі____________
- •§ 1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
- •§ 2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
- •Розділ V поняття злочину
- •§ 1. Поняття злочину та його ознаки
- •§ 2. Значення ч. 2 ст. 11 кк для поняття злочину
- •§ 3. Відмінність злочину від інших правопорушень
- •§ 4. Класифікація злочинів
- •Розділ VI склад злочину
- •§ 1. Поняття і значення складу злочину
- •§ 2. Елементи й ознаки складу злочину
- •§ 3. Види складів злочинів
- •§ 4. Кваліфікація злочинів
- •Розділ VII об'єкт злочину
- •§ 1. Поняття об'єкта злочину
- •§ 2. Предмет злочину
- •§ 3. Види об'єктів злочинів
- •Розділ VIII об'єктивна сторона злочину
- •§ 1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
- •§ 2. Суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність)
- •§ 3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
- •§ 4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
- •§ 5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
- •Розділ іх суб’єкт злочину
- •§ 1. Поняття і види суб'єктів злочинів
- •§ 2. Поняття неосудності та її критерії
- •§ 3. Обмежена осудність
- •§ 4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння
- •Розділ X Суб'єктивна сторона злочину
- •§ 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
- •§ 2. Поняття і значення вини
- •§ 3. Умисел та його види
- •§ 4. Необережність та її види
- •§ 5. Змішана форма вини
- •§ 6. Мотив і мета злочину
- •§ 7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
- •Розділ XI стадії злочину
- •§ 1. Поняття і види стадій злочину
- •§ 2. Закінчений злочин
- •§ 3. Незакінчений злочин і його види
- •§ 4. Готування до злочину
- •§ 5. Замах на злочин
- •5. Відмежування замаху на злочин від готування до злочину.
- •§ 6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
- •§ 7. Добровільна відмова від злочину
- •Розділ XII співучасть у злочині
- •§ 1. Поняття й ознаки співучасті
- •§ 2. Види співучасників
- •§ 3. Форми співучасті
- •§ 4. Кримінальна відповідальність співучасників
- •§ 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть у злочині
- •§ 6. Причетність до злочину та її види
- •Розділ xiii___________________ повторність, сукупність та рецидив злочинів
- •§ 1. Поняття та загальна характеристика множинності злочинів
- •§ 2. Поняття та види одиничного злочину
- •§ 3. Сукупність злочинів
- •§ 4. Повторність злочинів
- •§ 5. Рецидив злочинів
- •Розділ XIV обставини, що виключають злочинність діяння
- •§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •§ 2. Необхідна оборона
- •§ 3. Затримання особи, що вчинила злочин
- •§ 4. Крайня необхідність
- •§ 5. Фізичний або психічний примус
- •§ 6. Виконання наказу або розпорядження
- •§ 7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
- •§ 8. Виконання спеціального завдання з попередження або озкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
- •§ 1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
- •§ 2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45)
- •§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46)
- •§ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47)
- •§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48)
- •§ 6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності (ст. 49)
- •§ 1. Поняття покарання
- •§ 2. Мета покарання
- •§ 1. Система покарань
- •§ 2. Основні покарання
- •§ 3. Додаткові покарання
- •§ 4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
- •Контрольні запитання
- •Розділ XVIII призначення покарання_
- •§ 1. Принципи призначення покарання
- •§ 2. Загальні засади призначення покарання
- •§ 3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
- •§ 4. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
- •5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
- •§ 6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
- •§ 7. Призначення покарання за сукупністю вироків
- •§ 8. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Поняття звільнення від покарання та його види
- •§ 2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
- •§ 3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •§ 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
- •§ 5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
- •§ 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
- •§ 7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
- •§ 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
- •§ 9. Звільнення від відбування покарання за хворобою
- •§ 10. Звільнення від покарання у зв'язку з амністією
- •§11. Звільнення від покарання у зв'язку з помилуванням
- •§ 1. Поняття судимості
- •§ 2. Погашення судимості
- •1. Погашення судимості — це автоматичне її припинення, при встановленні певних, передбачених законом, умов.
- •§ 3. Зняття судимості
- •§ 1. Примусові заходи медичного характеру
- •§ 2. Примусове лікування
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Особливості звільнення
- •§ 2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
- •§ 3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
- •§ 4. Погашення і зняття судимості
- •§ 1. Класична школа кримінального права
- •§ 2. Антропологічна школа кримінального права
- •§ 3. Соціологічна школа кримінального права
- •Загальна частина
- •04209, Київ-209, вул. Героїв Дніпра, 316, тел. 411-64-03, 411-69-08
Розділ XIV обставини, що виключають злочинність діяння
§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
1. Нерідко приватні, а також службові особи вимушені робити вчинки, що за зовнішніми своїми ознаками збігаються з тим або іншим злочинним діянням (наприклад, позбавлення життя того, хто посягає на когось, при захисті від його нападу збігається з ознаками вбивства; знищення майна для усунення небезпеки, викликаної пожежею, має однакові фактичні ознаки зі злочином, що передбачений ст. 194 КК; застосування зброї працівником міліції при затриманні небезпечного злочинця збігається з кваліфікованим перевищенням влади тощо). По суті, однак, такі вчинки не є суспільно небезпечними і передбаченими КК, а, навпаки, визнаються правомірними і, як правило, суспільно корисними. У науці кримінального права такі вчинки — необхідна оборона, крайня необхідність, затримання злочинця, обґрунтований ризик, виконання службового обов'язку, виконання законного наказу тощо — іменуються обставинами, що виключають суспільну небезпечність і протиправність, або, інакше кажучи, злочинність діяння. Юридична природа цих обставин полягає в тому, що вони виключають саму підставу кримінальної відповідальності (ст. 2 КК), тобто зазначені вчинки характеризуються такими ознаками, що виключають можливість їх визнання суспільно небезпечними діяннями, що містять ознаки складу злочину, передбаченого КК. Цим вони відрізняються від обставин, що є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності (докладно про це див. у розділі підручника, присвяченого звільненню особи від кримінальної відповідальності).
2. Новий КК уперше виділив зазначені вище обставини в самостійний розділ VIII Загальної частини КК під назвою «Обставини, що виключають злочинність діяння». їх перелік — необхідна оборона, затримання особи, що вчинила злочин, крайня необхідність, фізичний або психічний примус, обґрунтований ризик, виконання наказу або розпорядження, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації — значно розширений у порівнянні з УК 1960 р., що передбачав лише необхідну оборону, крайню необхідність та затримання злочинця.
3. Названі обставини характеризуються низкою загальних ознак. Перша ознака полягає в тому, що усі вони являють собою свідомі і вольові вчинки людини у формі дії (наприклад, при необхідній обороні) або бездіяльності (наприклад, ненадання допомоги при виконанні наказу). Виняток складає лише заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у результаті непереборного фізичного примусу, якщо внаслідок такого примусу особа не могла керувати своїми вчинками (ч. 1 ст. 40 КК). Відомо, що непереборний фізичний примус як обставина, що виключає волимість діяння, розглядається, насамперед, в розділі, який присвячений об'єктивній стороні злочину. Вочевидь, що дана обставина за своєю юридичною природою та ознаками відрізняється від інших обставин, які виключають злочинність діяння, що передбачені в розділі VIII Загальної частини КК.
Друга ознака — це зовнішня подібність (збіг) фактичних, видимих, об'єктивних ознак скоєного вчинку і відповідного злочину (наприклад, позбавлення життя при необхідній обороні збігається з зовнішніми ознаками вбивства, а заподіяння смерті небезпечному злочинцю працівником міліції при його затриманні збігається з видимими ознаками перевищення влади тощо). У чинному КК дана ознака прямо не закріплена, проте вона була передбачена в КК 1960 р., в якому статті 13 і 14 характеризували необхідну оборону і крайню необхідність як дії, що підпадають під ознаки діяння, передбаченого КК. Проте і зараз, якщо скоєний вчинок за зовнішніми своїми ознаками не буде збігатися з тим чи іншим злочином, то і безпредметним є обговорення питання про наявність якоїсь із аналізованих обставин.
Третя ознака характеризує соціальний зміст зазначених вчинків. І хоча в КК він прямо не визначений, проте висновок про соціальну характеристику необхідної оборони, крайньої необхідності та інших обставин, що виключають злочинність діяння, може бути зроблений на основі оцінки підстав для їх вчинення, їх цілей, допустимих засобів досягнення цих цілей тощо. Вони свідчать про те, що більшість із зазначених вчинків є суспільно корисними. Водночас це не виключає того, що в деяких випадках такі вчинки можуть і не бути суспільно корисними (наприклад, окремі випадки заподіяння потерпілому шкоди з його згоди, в стані крайньої необхідності тощо). У таких випадках вони визнаються соціально допустимими (прийнятними) або, як інколи кажуть, суспільно нейтральними, але доцільними. Цей висновок відповідає положенням КК, в якому названі вчинки характеризуються як незлочинні. Соціальний же зміст злочину, як відомо, КК визначає через категорію суспільної небезпеки (ст.11 КК). Отже, аналізовані вчинки як незлочинні не є і суспільно небезпечними.
Четверта ознака характеризує юридичну форму названих вчинків, що визначається в КК насамперед через заперечення юридичної форми злочину, тобто передбаченості діяння КК (ч. 1 ст. 11 КК). Наприклад, характеристика більшості з аналізованих вчинків в КК починається словами «не є злочином .
Позитивна ж характеристика їх юридичної форми полягає в тому, що всі вони є вчинками правомірними. Про це прямо вказується в ч. 1 ст. 41 КК, де заподіяння шкоди правоохоронним інтересам для виконання законного наказу визнається дією (бездіяльністю) правомірною. В основі ж правомірності аналізованих вчинків лежить або здійснення суб'єктом свого суб'єктивного права, або виконання юридичного обов'язку, або здійснення владного повноваження. Тому зазначені обставини дістали своє закріплення не тільки в КК, але і в інших законодавчих актах (наприклад, у законах України «Про міліцію», «Про службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», в адміністративно-правових та інших законах). До обставин, передбачених іншими законодавчими актами, відносяться виконання професійних чи службових обов'язків, застосування сили, спеціальних засобів, зброї тощо.
Нарешті, п'ята ознака характеризує кримінально-правові наслідки вчинення аналізованих правомірних вчинків. Ці наслідки полягають, насамперед, у тому, що такі вчинки не визнаються злочинними, тому вони виключають саму підставу кримінальної відповідальності, а, відповідно, виключають і кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду.
Розділ про обставини, що виключають злочинність діяння, невипадково розміщений в КК після приписів щодо вчинення злочину. Тому названі обставини мають значення для вирішення питання про виключення як закінченого, так і незакінченого злочину, а також для виключення злочинності діяння, вчиненого як індивідуально, так і декількома особами.
Таким чином, обставини, що виключають злочинність діяння, — це передбачені КК та іншими нормативно-правовими актами зовнішньо подібні із злочинами суспільно корисні (соціально прийнятні) та правомірні вчинки, що виключають підставу кримінальної відповідальності за шкоду, заподіяну правоохоронюваним інтересам.
Класифікація обставин, що виключають злочинність діяння, може бути здійснена за різними критеріями. Для кримінального права істотним критерієм такої класифікації є юридична форма зазначених правомірних вчинків. З цього погляду, всі обставини, що виключають злочинність діяння, як правомірні вчинки можуть бути розділені на три групи, як-от: 1) здійснення особою свого суб'єктивного права (наприклад, необхідна оборона, крайня необхідність, затримання злочинця тощо);
виконання юридичного обов'язку (наприклад, виконання професійних обов'язків, наказу або розпорядження тощо) і
здійснення владних повноважень (наприклад, застосування запобіжних заходів, фізичної сили, спеціальних засобів або зброї, примус до покори).
Аналізовані обставини в КК займають різне місце: одні з них передбачені в Загальній частині КК, інші — у частині Особливій. Ті з них, що підпадають під ознаки декількох злочинів, закріплені в Загальній частині УК і вивчаються в курсі Загальної частини кримінального права (необхідна оборона, крайня необхідність, затримання злочинця, виконання наказу тощо). Інші обставини, що підпадають під ознаки одного якогось злочину, вивчаються в курсі Особливої частини кримінального права (наприклад, військова необхідність (ч. 1 ст. 433 КК).