Тема 2. Системні аспекти державного управління План

1. Державне управління як системне суспільне явище.

2. Державне управління як діяльність виконавчо- розпорядчого характеру.

3. Зміст законності в державному управлінні.

4. Зміст понять «державна установа», «державне підприємство», «державна служба».

5. Принципи державного управління.

 Рекомендовані джерела

Основні: 4, 8, 9, 13, 14, 18, 20, 21.

Додаткові: 40, 59.

Інтернет-ресурси, періодичні видання: 62, 66.

Міні-лексикон:

система, система державного управління, держава, ознаки держави, законність у державному управлінні, державна установа, державне підприємство, державна служба, принципи державного управління, законність.

1. Державне управління як системне суспільне явище

Ознаки держави

Влада - це здатність і можливість для окремих людей, груп, верств, класів здійснювати визначальний вплив на діяльність інших людей, людських спільнот за допомогою економічних, політичних та моральних засобів.

Політична влада визначається як реальна можливість певного класу, групи, прошарку населення втілювати свою волю в політиці та правових нормах і характеризується соціальним пануванням цих політичних суб'єктів.

Державна влада-система повноважень і засобів, що застосовуються від імені суспільства для захисту і реалізації спільного інтересу, узгодження загальних і часткових інтересів, функцій регулювання і вирішення конфліктів у суспільстві.

Державне управління — це систематично здійснюваний цілеспрямований вплив держави на суспільну систему в цілому або на окремі її ланки, на стан і розвиток суспільних процесів, на свідомість, поведінку та діяльність особи і громадянина з метою реалізації державної політики, виробленої політичною системою та законодавчо закріпленої, в інтересах оптимального функціонування та розвитку держави.

Об'єкти управлінської діяльності органів виконавчої влади – суспільні відносини, види діяльності й соціальні ролі, які безпосередньо пов'язані з відтворенням матеріальних і духовних продуктів та соціальних умов життєдіяльності людей.

Чим більше розвинуті об'єкти управлінської діяльності, тим сильніше й раціональніше виявляються їхні властивості, тим саме управління може бути «м'якшим» і зводитися тільки до управлінських впливів координаційного характеру.