Окончание лекции «Бюджет як фінансовий план»

За суспільним призначенням видатки об'єднуються в такі групи:

— соціальний захист населення і соціальне забезпечення;

— фінансування соціальної сфери;

— фінансування фундаментальних досліджень;

— економічна діяльність держави;

— національна оборона;

— державне управління та зовнішньополітична діяльність;

— обслуговування державного боргу;

— інші видатки.

Доходи бюджету за методами їх мобілізації поділяються на дві основні групи:

— податкові надходження;

— неподаткові доходи.

Склад і структура видатків бюджету як основного фінансового плану відображають економічну і соціальну політику країни, її воєнну доктрину.

Як фінансовий план бюджет не є чимось відокремленим. Він входить як складова до єдиної системи фінансового планування в країні. Взаємозв'язок бюджету з фінансовими планами підпри­ємств, організацій і установ має переважно однобічний характер. Ті з них, що здійснюють діяльність на основі комерційного розрахунку, є платниками податків. У їхніх фінансових планах від­бивається балансовий прибуток, сплата податків у бюджет, чи­стий прибуток і його використання. Податкові взаємовідносини з бюджетом регулюють фінансові плани підприємств і визначають їхні реальні можливості. Підприємства державного сектору еко­номіки, крім сплати податків, можуть отримувати асигнування з бюджету у вигляді державних дотацій і бюджетних кредитів. Та­кі взаємовідносини теж відбиваються у фінансових планах під­приємств і визначають їх фінансовий стан. Нині, з одного боку, стоїть завдання повної ліквідації збитковості і державного доту­вання підприємств, а з іншого — держава змушена фінансове підтримувати найважливіші галузі і підприємства. Однак з пере­ходом до ринкових відносин бюджет перестав виконувати функ­цію збалансовування фінансових ресурсів підприємств. Тепер ця функція покладається на кредит, а бюджет може забезпечувати тільки певну фінансову підтримку як за рахунок пільг з оподат­кування, так і через виділення асигнувань.

Заклади соціальної сфери, що перебувають на бюджетному фінансуванні, складають фінансовий план у вигляді кошторису доходів та видатків. У ньому відбиваються бюджетні асигнуван­ня, які є головним джерелом фінансового забезпечення. Обсяг видатків залежить насамперед від стану бюджету. В нормальних умовах кошторисне фінансування здійснюється за нормативним методом. Величина нормативів залежить як від реальних потреб у ресурсах, так і від можливостей бюджету — чим кращий стан бюджету, тим більші за розміром норми. Під час фінансової кри­зи бюджетне фінансування здійснюється на основі комбінованого підходу. Частина видатків, насамперед на заробітну плату, фінан­сується за встановленими (однак на досить низькому рівні) нор­мами, частина — виходячи з реальних можливостей бюджету. Упровадження в соціальній сфері елементів комерційного розра­хунку шляхом розвитку платних послуг веде до змін у їх фінан­совому плануванні і до формування нових взаємовідносин з бю­джетом. Бюджетні асигнування є тільки одним із джерел формування доходів, причому їх роль і питома вага поступово зменшуються за рахунок розширення форм і методів фінансової діяльності.

Бюджет як фінансовий план також тісно взаємозв'язаний з іншими ланками державних фінансів — фондами цільового при­значення. Частина з них, як уже зазначалося, може безпосередньо зараховуватись до бюджету при його затвердженні, хоча і вико­нуються вони відособлено. Інші, наприклад Пенсійний фонд, складаються і виконуються окремо. Однак вони теж взаємо­зв'язані з бюджетом, оскільки можуть мати як цільові надхо­дження коштів з бюджету, так і перерахування до бюджету.

Таким чином, бюджет як фінансовий план відіграє дуже важливу роль у діяльності держави. Він визначає її можливості і пріоритети, її роль і форми реалізації закріплених за нею функцій Це документ, що спрямовує діяльність держави, робить її конкретною і фінансове забезпеченою.