Функція державного управління

Зміст функції управління виражає смисл і характер управлінського впливу. У названій вище функції – це створення і застосування необхідних соціальних норм (праці, поведінки і т.д.).

Спосіб реалізації розкриває засоби (можливості) збереження чи перетворення управлінських взаємозв’язків, закладених у даній функції: у функції регулювання – це здатність до упорядкування шуканих відносин між людьми через посередництво впливу на їх свідомість, поведінку і діяльність.

Через функції держави розкривається її суспільна природа і призначення. Функції державного управління показують, як, якими способами і в процесі яких взаємозв’язків з різними сегментами суспільства держава реалізує свої функції.

Загальні (основні) функції державного управління — це ті функції, заради яких органи державного управління і створені політичною владою. За своєю природою ці функції є дуже різними. Але спільною ознакою для них є служіння колективним (загальним) інтересам суспільства. Причому, йдеться як про колективні потреби всієї спільноти, так і окремих її частин.

Спеціальні функції державного управління — відносно відокремлені напрями управлінської діяльності, які забезпечують управлінську дію, відображаючи її суть і зміст на всіх рівнях державного управління.

Функція планування – це основна частина всіх систем управління, процес, за допомогою якого система пристосовує свої ресурси до змін зовнішніх і внутрішніх умов.

Стратегічне планування – це систематичний процес, за допомогою якого органи державного управління прогнозують і планують свою діяльність на майбутнє.

Основні ознаки управлінських рішень:

• рішення передбачає наявність можливих варіантів дій та вибору одного з них у відповідності з існуючими обставинами, інтересами і потребами;

• вибір варіанту дій є результатом свідомої, розумово-психологічної діяльності керівника;

• необхідність та головний зміст рішення визначається метою спільної діяльності. З мети воно виходить, на її досягнення орієнтується;

• володіє активізуючою та організуючою силою;

• в основі організаційного рішення лежить організаційна діяльність людей.