Глава 16 виконання покарання у виді виправних робіт

Стаття 94. Порядок виконання покарання у виді виправ­них робіт

Покарання у виді виправних робіт відбувається на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності за місцем роботи засу­дженого.

Виконання покарання у виді виправних робіт здійснюється на основі участі засуджених у суспільне корисній праці і контролю за їхньою по­ведінкою відповідно до вимог цього Кодексу.

Контроль за виконанням покарання у виді виправних робіт поклада­ється на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого — на органи внутрішніх справ.

Вироки до виправних робіт приводяться до виконання не пізніше де­сятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання.

Кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених; роз'яснює по­рядок та умови відбування покарання; здійснює контроль за додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими і власником підприєм­ства, установи, організації або уповноваженим ним органом за місцем ро­боти засудженого; бере участь у виховній роботі з засудженим; контролює поведінку засуджених; здійснює привід через органи внутрішніх справ за-

436

суджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспек­ції без поважних причин; організовує початковий розшук засуджених, міс­цезнаходження яких невідоме, та передає матеріали до органу внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених; застосовує заходи зао­хочення і стягнення; дає дозвіл на звільнення з роботи засуджених за влас­ним бажанням.

Засуджені зобов'язані: виконувати встановлені порядок та умови відбу­вання покарання; сумлінно ставитися до праці; з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу ін­спекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Стаття 95. Умови відбування покарання у виді виправ­них робіт

Протягом строку відбування покарання засудженим забороняється звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу кримінально-вико­навчої інспекції. Дозвіл на звільнення може бути наданий після перевірки обгрунтованості заяви засудженого та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість його працевлаштування.

Особам, засудженим до покарання у виді виправних робіт, надається щорічна чергова відпустка, час якої не зараховується до строку відбування покарання.

Час відбування покарання у виді виправних робіт може бути включе­ний судом до загального трудового стажу засудженого.

Засудженим забороняється без дозволу кримінально-виконавчої ін­спекції виїжджати за межі України.

Стаття 96. Обчислення строку покарання у виді виправ­них робіт

Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяця­ми і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку прова­дилося відрахування. Число днів, відпрацьованих засудженим, має бути не менше числа робочих днів, які припадають на кожний місяць встановлено­го судом строку покарання. Якщо засуджений не відпрацював зазначену кількість днів і відсутні підстави, встановлені цим Кодексом для заліку не-відпрацьованих днів у строк покарання, відбування покарання триває до повного відпрацювання засудженим призначеної кількості робочих днів. Початком строку відбування покарання вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку засудженого.

У строк відбування покарання зараховується час, протягом якого засу­джений не працював з поважних причин, і за ним, відповідно до закону, зберігалася заробітна плата, а також час, коли засудженому не надавалася робота на підприємстві, в установі, організації. Стосовно особи, яка стала непрацездатною після постановлення вироку суду, кримінально-виконавча інспекція направляє подання до суду про заміну виправних робіт штрафом.

437

Стосовно особи, яка після постановлений вироку суду досягла пенсій­ного віку, а також жінки, яка стала вагітною, кримінально-виконавча ін­спекція направляє подання до суду про звільнення такої особи від покарання.

У строк відбування покарання не зараховується час хвороби, виклика­ної алкогольним, наркотичним або токсичним сп'янінням або діями, пов'я­заними з ними, грубим порушенням правил техніки безпеки, умисним за­подіянням собі тілесних ушкоджень; час відбування адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, а також тримання під вартою як запобіжного заходу з іншої кримінальної справи у період відбу­вання покарання, у випадках, коли вина у вчиненні злочину доведена у встановленому законом порядку.

Стаття 97. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді виправних робіт

На власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган за місцем відбування засудженим покарання у виді виправних робіт покладається:

— щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробіт­ної плати і перерахування у встановленому порядку утриманої суми в до­ход держави;

— додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених цим Кодексом;

— своєчасне інформування кримінально-виконавчої інспекції про ухи­лення засудженого від відбування покарання, переведення засудженого на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення;

— щомісячне інформування кримінально-виконавчої інспекції про кіль­кість робочих днів за графіком на підприємстві, в установі, організації, кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих днів, розмір заро­бітної плати і утримань з неї за вироком суду, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листком непрацездатності та з інших причин;

— призначення працівника, який буде проводити з засудженим вихов­ну роботу, контролювати виконання визначених для нього робіт та поведін­ку засудженого.

У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженого, а також невиконання інших вимог цієї статті винні посадові особи притягуються до відповідальності згідно з законом.

Стаття 98. Порядок провадження відрахувань із заробіт­ку засуджених до виправних робіт

Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за правильністю і своєчасністю відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт і пе­рерахуванням відрахованих сум у доход держави.

Відрахування провадяться із усієї суми заробітку, незалежно від наяв­ності претензій до засудженого за виконавчими документами, за кожний

438

відпрацьований місяць при виплаті заробітної плати. В осіб, які працюють за сумісництвом, відрахування провадяться із заробітку за кожним місцем роботи. Відрахування відповідно до вироку суду починаються з наступного дня після надходження вироку та повідомлення на підприємство, в устано­ву чи організацію, але не раніше ніж вирок набрав чинності.

Відрахування не провадяться з грошових допомог, які одержуються в порядку соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одно­разового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, які ви­плачуються як компенсація за витрати, пов'язані з відрядженням, та інших компенсаційних виплат.

Стаття 99. Заходи заохочення і стягнення, які застосову­ються стосовно осіб, засуджених до виправ­них робіт

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган стосовно засуджених до покарання у виді виправних робіт може за­стосовувати заходи заохочення і стягнення, передбачені законодавством про працю.

Кримінально-виконавча інспекція за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці стосовно засуджених може застосовувати такі заходи заохочення:

— подання до суду матеріалів на засудженого щодо умовно-достроко­вого звільнення або заміни невідбутої частини покарання штрафом;

— зарахування часу щорічної чергової відпустки у строк відбування покарання.

Подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від покарання або заміну невідбутої частини покарання штрафом надсилається до суду кримінально-виконавчою інспекцією з урахуванням характеристики на нього власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засудженого.

За порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт до засудженого може застосовуватися стягнення у вигляді письмово­го попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

Стосовно осіб, які ухиляються від відбування покарання, кримінально-виконавча інспекція направляє прокурору матеріали для вирішення питан­ня про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.

Ухиленням засудженого від відбування покарання у виді виправних ро­біт є:

— невиконання встановлених обов'язків;

— порушення порядку та умов відбування покарання;

— вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністра­тивної відповідальності;

— більше двох разів протягом місяця допущення прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

439

Засуджений до виправних робіт, розшук якого оголошено у зв'язку з ухиленням від покарання, може бути затриманий органом внутрішніх справ за постановою суду на строк до ЗО діб.

Стаття 109². Звільнення від відбування покарання вагіт­них жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

Засуджені до обмеження волі або до позбавлення волі жінки, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання, крім засудже­них до позбавлення волі на строк більше п'яти років за умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, які мають сім'ю або родичів, що дали згоду на спільне з ними проживання, або які мають можливість самостійно забезпе­чити належні умови для виховання дитини, можуть бути звільнені від від­бування покарання в межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною трирічного віку.

Контроль за поведінкою таких жінок здійснює кримінально-виконавча інспекція за місцем проживання засудженої відповідно до статей 114^і — 114⁴ цього Кодексу.

Залежно від поведінки засудженої після досягнення дитиною трирічно­го віку або в разі смерті дитини кримінально-виконавча інспекція направ­ляє до суду подання про звільнення її від покарання або заміну покарання більш м'яким покаранням чи направлення засудженої для відбування пока­рання, призначеного вироком.

4. У статті 14:

у частині першій:

в абзаці другому слова і цифри "крім засуджених за злочини, переліче­ні в абзаці третьому частини четвертої статті 25 Кримінального кодексу України" виключити;

в абзаці п'ятому слова "визнані особливо небезпечними рецидивістами і" виключити;

частину другу виключити.

5. У статті 15:

у частині першій слова "або визнані особливо небезпечними рециди­вістками" виключити;

частину другу виключити.

6. У частині другій статті 16 слова і цифри "за злочини, перелічені в абзаці третьому частини четвертої статті 25 Кримінального кодексу Украї­ни" виключити.

7. В абзаці третьому частини першої статті 17 слова "особливо небез­печні рецидивісти" виключити.

8. Частину третю статті 18 виключити.

9. У статті 19 слова і цифри "судом на підставі статті 25 Кримінального кодексу України" замінити словами "Державним департаментом України з питань виконання покарань".

440

10. У частині другій статті 21 слова і цифри "особливо небезпечних ре­цидивістів, засуджених за злочини, перелічені в частині шостій статті 52, пунктах 2 і 3 статті 52^і Кримінального кодексу України, а також особливо небезпечних рецидивістів, засуджених за злочини, вчинені в період відбу­вання покарання у вигляді позбавлення волі; особливо небезпечних реци­дивістів, засуджених за інші злочини" виключити.

11. У статті 32 слова і цифри "визнаних особливо небезпечними реци­дивістами, засуджених за злочини, перелічені в частині шостій статті 52, пунктах 2 і 3 статті 52^і Кримінального кодексу України, і" замінити словом "засуджених".

12. У статті 34 слово "судом" замінити словами "Державним департа­ментом України з питань виконання покарань".

13. У статті 46:

в абзаці четвертому частини першої слова і цифри "засуджені, перелі­чені у частині шостій статті 52 Кримінального кодексу України, — після відбуття не менше двох третин призначеного строку покарання" виключити;

у частині другій:

пункт 1 виключити;

у пункті 2 слова "які не пройшли призначеного судом примусового лі­кування від алкоголізму або наркоманії, а також ті" виключити;

у пункті 3 слово "судом" замінити словами "Державним департамен­том України з питань виконання покарань".

14. У частині другій статті 76^і слова і цифри "відстрочка відбування покарання в порядку, встановленому статтею 46 замінити словами і циф­рами "звільнення від відбування покарання в порядку, встановленому стат­тею 83".

15. У частині першій статті 80 слова "особливо небезпечних рецидивіс­тів" і "від алкоголізму або наркоманії" виключити.

16. У частині першій статті 110 слова і цифри "статей 52, 52² і 53" за­мінити словом і цифрами "статті 81", а слова "зазначеними в перелічених статтях Кримінального кодексу України" виключити.

17. Перше речення частини першої статті 130 доповнити словами "а також порядок і умови проходження служби, передбачені для працівників органів внутрішніх справ".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 вересня 2001 року.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чин­ності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність з цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими централь­ними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що супе­речать цьому Закону.

441

Зміст

Вступ ............................ З

Загальна частина

Глава І

Кримінально-виконавча політика України.

Кримінально-виконавче право................ 7

§ 1. Поняття та зміст кримінальне-виконавчої

політики України....................... 7

§ 2. Кримінальне-виконавче право: предмет і метод правового

регулювання, система норм і принципів ........... 16

§ 3. Норми та джерела кримінальне-виконавчого права .... 26 § 4. Зміст і особливості кримінально-виконавчих

правовідносин........................ ЗО

§ 5. Наука та курс кримінально-виконавчого права...... 33

Література.......................... 35

Глава II

Історія кримінально-виконавчої системи

і законодавства України...................37

§ 1. Загальна характеристика періодів становлення

та розвитку кримінально-виконавчої системи

і законодавства України ...................37

§ 2. Кримінально-виконавча система карального (допенітенціарного) періоду .................42

§ 3. Кримінально-виконавча система і законодавство

філантропічного періоду...................49

§ 4. Кримінально-виконавча система і законодавство

політичного періоду .....................56

Література..........................72

Глава III

Установи і органи виконання покарань...........74

§ 1. Поняття виконання (відбування) покарання.......74

§ 2. Призначення та види установ і органів виконання

покарань...........................77

§ 3. Державний департамент України з питань виконання покарань...........................83

442

§ 4. Взаємодія установ і органів виконання покарань з іншими державними органами, які ведуть боротьбу зі злочинністю ... 87

Література .........................90

Глава IV

Правовий статус засуджених в Україні........... 91

§ 1. Загальна характеристика правового статусу осіб,

які відбувають покарання...................91

§ 2. Зміст правового статусу засуджених ...........96

§ 3. Закріплення в законодавстві правового статусу

засуджених.........................100

§ 4. Права, законні інтереси та обов'язки засуджених

до позбавлення волі.....................104

Література.........................111

Глава V

Контроль за діяльністю установ і органів

виконання покарань.....................112

§ 1. Поняття і соціально-правове призначення контролю

за діяльністю установ і органів виконання покарань ......112

§ 2. Парламентський контроль за діяльністю установ

і органів виконання покарань.................114

§ 3. Прокурорський нагляд за діяльністю установ

і органів виконання покарань.................116

§ 4. Судовий контроль за діяльністю установ і органів

виконання покарань.....................120

Література .........................123

Глава VI

Участь громадськості в діяльності установ

і органів виконання покарань................125

§ 1. Соціально-правові засади участі громадськості в діяльності установ і органів виконання покарань.............125

§ 2. Участь спостережних комісій і служб у справах

неповнолітніх в діяльності установ і органів виконання

покарань..........................128

§ 3. Традиційні форми участі громадськості в діяльності

установ і органів кримінально-виконавчої системи.......133

Література.........................137

443

Глава VII

Міжнародне співробітництво з пенітенціарних проблем

і виконання покарань у зарубіжних країнах.........138

§ 1. Становлення зарубіжних пенітенціарних систем......138

§ 2. Особливості виконання покарань у країнах з розвиненою

економікою.........................141

§ 3. Особливості виконання покарань у республіках колишнього

СРСР............................147

§ 4. Міжнародне співробітництво з проблем виконання

покарань..........................152

§ 5. Мінімальні стандартні правила поводження з ув'язненими . 161 Література.........................163

Особлива частина

Глава VIII

Позбавлення волі та соціально-правова

характеристика цієї дії ...................165

§ 1. Позбавлення волі як юридична форма державного примусу . 165

§ 2. Види позбавлення волі..................168

§ 3. Зміст позбавлення волі як виду кримінального покарання . .169

§ 4. Соціальні та юридичні наслідки позбавлення волі .....173

Література.........................175

Глава IX

Виконання попереднього ув'язнення під варту.......176

§ 1. Правова природа, підстави і порядок застосування

попереднього ув'язнення під варту..............176

§ 2. Особливості тримання ув'язнених у слідчих ізоляторах . . .179 § 3. Залучення ув'язнених до праці і організація виховної

роботи з ними........................190

§ 4. Підстави і порядок звільнення осіб, взятих під варту . . . .193 Література.........................194

Глава X

Класифікація, розподіл, прийом та облік

засуджених в установах виконання покарань........196

§ 1. Класифікація засуджених та їх розподіл за видами

виправно-трудових установ..................196

§ 2. Підстави і порядок переведення засуджених

в установах виконання покарань...............207

444

§ 3. Прийом та облік засуджених в установах виконання

покарань..........................211

Література .........................219

Глава XI

Основні засоби ресоціалізації засуджених

до позбавлення волі.....................220

§ 1. Поняття та правове регулювання режиму в установах

виконання покарань.....................220

§ 2. Суспільне корисна праця як засіб ресоціалізації

засуджених.........................229

§ 3. Правова природа і основні завдання виховної роботи

із засудженими.......................234

§ 4. Правове регулювання та організація загальноосвітнього

навчання і професійної підготовки засуджених.........236

Література.........................238

Глава XII

Матеріально-побутове і медико-санітарне забезпечення

засуджених до позбавлення волі...............240

§ 1. Правове регулювання та організація матеріально-побутового забезпечення засуджених до позбавлення волі.........240

§ 2. Організація медико-санітарного забезпечення засуджених

до позбавлення волі.....................246

Література.........................253

Глава XIII

Звільнення засуджених з місць позбавлення волі

і здійснення постпенітенціарного впливу на них ......255

§ 1. Правові підстави і порядок звільнення засуджених

з установ виконання покарань................255

§ 2. Оформлення документів про звільнення..........265

§ 3. Постпенітенціарний вплив і заходи соціальної адаптації

щодо осіб, звільнених з установ виконання покарань......269

§ 4. Організаційно-правове забезпечення адміністративного

нагляду за звільненими з місць позбавлення волі........273

Література.........................276

Глава XIV

Порядок і умови виконання кримінальних покарань

у виді довічного позбавлення волі та арешту........278

§ 1. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту .... 278

445

§ 2. Порядок і умови виконання довічного позбавлення волі . . . 284 Література.........................291

Глава XV

Порядок і умови виконання кримінальних покарань,

не пов'язаних з ізоляцією від суспільства..........292

§ 1. Порядок і умови виконання покарання у виді штрафу . . . 292

§ 2. Порядок і умови виконання покарання у виді

позбавлення військового, спеціального звання, рангу,

чину або кваліфікаційного класу...............296

§ 3. Порядок і умови виконання покарання у виді

позбавлення права обіймати певні посади або займатися

певною діяльністю......................297

§ 4. Порядок і умови виконання покарання у виді

громадських робіт......................ЗОЇ

§ 5. Порядок і умови виконання покарання у виді

виправних робіт.......................305

§ 6. Порядок і умови виконання покарання у виді

конфіскації майна......................310

§ 7. Порядок і умови виконання покарання у виді

обмеження волі.......................312

Література.........................322

Глава XVI

Особливості виконання покарань

щодо військовослужбовців..................324

§ 1. Загальна характеристика виконання покарання

у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.........324

§ 2. Порядок і умови виконання покарання у виді тримання

в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.......326

§ 3. Порядок звільнення із дисциплінарного батальйону.....333

§ 4. Особливості виконання інших покарань щодо військовослужбовців.....................335

Література.........................337

Додатки...........................339

446

Навчальне видання

Кримінально-виконавче право

України

Загальна та Особлива частина

Навчальний посібник

За загальною редакцією О.М. Джужи, доктора юридичних наук, професора

Шеф-редактор Ковальський В. С., кандидат юридичних наук

Юрінком Інтер — редакція наукової та навчальної літератури

Відповідальна за випуск ТА. Яскажук

Редактор Т. Александрова

Комп'ютерний набір Л.М. Сисоєва

Комп'ютерна верстка Т.М. Виноградова

Художнє оформлення М.П. Черненко

Підписано до друку 15.01.2002. Формат 60х90/іе. Папір офсетний Мв 1.

Гарн. Тайме. Умови, друк. арк. 30,0. Обл.-вид. арк. 28,5.

Наклад 3000 прим. Зам. № 2-659 Ціна договірна.

Оригінал-макет виготовлено комп'ютерним центром СП "Юрінком Інтер"

(Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи

до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів

видавничої продукції — серія ДК № 19 від 20.03.2000.)

З питань придбання літератури звертатися до видавництва "Юрінком Інтер" за адресою: 04209, Київ-209, вул. Героїв Дніпра, 31-6; тел. 411-64-03

ЗАТ «ВІПОЛ», ДК № 15 03151, Київ-151, пул. Волинська, 60

Кримінально-виконавче право України: (Загальна та Особлива К82 частини): Навч. посіб. / О. М. Джужа, С. Я. Фаренюк, В. О. Кор-чинський та ін.; За заг. ред. О. М. Джужи. — 2-е вид., перероб. та допов. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 448 с.

І5ВМ 966-667-025-9

У навчальному посібнику на підставі чинних норм, практики виконан­ня покарань, застосування заходів виховного впливу, нових теоретичних підходів, а також з урахуванням змін і доповнень чинного законодавства розглядаються проблеми Загальної та Особливої частин кримінально-виконавчого права України.

Розрахований на студентів, слухачів і курсантів, викладачів спеціаль­них юридичних вищих та середніх навчальних закладів, науковців і пра­цівників системи виконання покарань.

ББК 67.9(4УКР)309я73+67.309я73