- •§ 1. Поняття та зміст кримінально-виконавчої політики України. § 2. Кримінально-виконавче право: предмет і метод правового
- •§ 1. Поняття та зміст кримінально-виконавчої політики України
- •§ 2. Кримінально-виконавче право: предмет і метод правового регулювання, система норм і принципів
- •§ 3. Норми та джерела кримінально-виконавчого права
- •§ 4. Зміст і особливості кримінально-виконавчих правовідносин
- •§ 5. Наука та курс кримінально-виконавчого права
- •Глава II
- •§ 1. Загальна характеристика періодів становлення та розвитку
- •§ 1. Загальна характеристика періодів становлення та розвитку кримінально-виконавчої системи і законодавства України
- •§ 2. Кримінально-виконавча система карального (допенітенціарного) періоду
- •§ 3. Кримінально-виконавча система і законодавство філантропічного періоду
- •§ 4. Кримінально-виконавча система і законодавство політичного періоду
- •Глава III Установи і органи виконання покарань
- •§ 1. Поняття виконання (відбування) покарання
- •§ 2. Призначення та види установ і органів виконання покарань
- •§ 3. Державний департамент України з питань виконання покарань
- •§ 4. Взаємодія установ і органів виконання покарань
- •§ 2. Зміст правового статусу засуджених
- •§ 3. Закріплення в законодавстві правового статусу засуджених
- •§ 4. Права, законні інтереси та обов'язки засуджених до позбавлення волі
- •Глава V
- •§ 1. Поняття і соціально-правове призначення контролю
- •§ 1. Поняття і соціально-правове
- •§ 2. Парламентський контроль за діяльністю установ і органів виконання покарань
- •§ 3. Прокурорський нагляд за діяльністю установ і органів виконання покарань
- •§ 4. Судовий контроль за діяльністю установ і органів виконання покарань
- •Глава VI
- •§ 1. Соціально-правові засади участі громадськості в діяльності
- •§ 1. Соціально-правові засади участі громадськості в діяльності установ і органів виконання покарань
- •§ 2. Участь спостережних комісій
- •§ 3. Традиційні форми участі громадськості
- •§ 2. Особливості виконання покарань у країнах з розвиненою економікою
- •§ 3. Особливості виконання покарань у республіках колишнього срср
- •§ 4. Міжнародне співробітництво з проблем виконання покарань
- •§ 5. Мінімальні стандартні правила поводження з ув'язненими
- •1. Акти загального характеру:
- •2. Спеціалізовані акти:
- •§ 2. Види позбавлення волі
- •§ 3. Зміст позбавлення волі як виду кримінального покарання
- •§ 4. Соціальні та юридичні наслідки позбавлення волі
- •§ 2. Особливості тримання ув'язнених у слідчих ізоляторах
- •§ 3. Залучення ув'язнених до праці і організація виховної роботи з ними
- •§ 4. Підстави і порядок звільнення осіб, взятих під варту
- •Глава X
- •§ 1. Класифікація засуджених та їх розподіл за видами
- •§ 1. Класифікація засуджених та їх розподіл за видами виправно-трудових установ
- •§ 2. Підстави і порядок переведення засуджених в установах виконання покарань
- •§ 3. Прийом та облік засуджених в установах виконання покарань
- •§ 2. Суспільне корисна праця як засіб ресоціалізації засуджених
- •§ 3. Правова природа і основні завдання виховної роботи із засудженими
- •§ 4. Правове регулювання та організація
- •§ 2. Організація медико-санітарного забезпечення засуджених до позбавлення волі
- •§ 2. Оформлення документів про звільнення
- •§ 3. Постпенітенціарний вплив
- •§ 4. Організаційно-правове забезпечення
- •Глава XIV
- •§ 1. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту. § 2. Порядок і умови виконання довічного позбавлення волі.
- •§ 1. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту
- •2. Порядок і умови виконання довічного позбавлення волі
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання
- •§ 3. Порядок і умови виконання покарання
- •§ 4. Порядок і умови виконання покарання у виді громадських робіт
- •§ 5. Порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт
- •§ 6. Порядок і умови виконання покарання у виді конфіскації майна
- •§ 7. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі
- •§ 2. Порядок і умови виконання покарання
- •§ 3. Порядок звільнення із дисциплінарного батальйону
- •§ 4. Особливості виконання інших покарань щодо військовослужбовців
- •1. Загальні положення
- •2. Підстави та порядок приймання у слідчі ізолятори осіб, узятих під варту, і засуджених
- •3. Розміщення в слідчих ізоляторах осіб, взятих під варту, та засуджених
- •4. Поведінка, права й обов'язки осіб, узятих під варту, і засуджених
- •6. Виховна робота з особами, які тримаються у слідчому ізоляторі
- •1. Загальні положення
- •3. Заходи заохочення та стягнення
- •Глава II
- •Глава III
- •Глава IV
- •Глава V
- •Глава VI
- •Глава VII
- •2. Порядок направлення та прийому засуджених у дисциплінарний батальйон
- •3. Розміщення і режим тримання засуджених
- •4. Організація праці та виховна робота з засудженими в дисциплінарному батальйоні
- •5. Заохочення та дисциплінарні стягнення, що застосовують до засуджених
- •6. Ліатеріально-побутове забезпечення та медичне обслуговування засуджених
- •7. Порядок звільнення з дисциплінарного батальйону
- •Глава 13-е виконання покарання у виді громадських робіт
- •Глава 17 виконання покарання у виді арешту
- •Глава 18 виконання покарання у виді обмеження волі
- •Глава 20-а
- •Глава 16 виконання покарання у виді виправних робіт
1. Загальні положення
1.4. Категорії осіб, які можуть триматися в слідчих ізоляторах У слідчих ізоляторах тримаються:
1.4.1. Особи, узяті під варту на підставі санкції прокурора або ухвали чи постанови суду.
1.4.2. Особи, які відповідно до законодавства України взяті під варту для їх подальшої екстрадиції.
1.4.3. Передані в Україну особи, які перебували під вартою на території іншої держави, у зв'язку з прийняттям кримінального переслідування від іноземної держави.
1.4.4. Тимчасово передані в Україну особи, які перебували під вартою на території іншої держави, у зв'язку з провадженням досудового (судового) слідства про злочини, учинені іншими особами.
1.4.5. Особи, які у випадках, передбачених законодавством України, перевозяться на території України транзитом для їх подальшої передачі правоохоронним органам іншої держави.
1.4.6. Засуджені до позбавлення волі на певний строк: вироки щодо яких набрали законної сили — до направлення їх у виправно-трудові установи; залишені в установленому порядку в слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування чи благоустрою; залишені в слідчому ізоляторі або переведені до нього з виправно-трудових установ у зв'язку з провадженням слідчих дій у справах про злочини, учинені іншими особами, або у зв'язку з розглядом справи в суді; переведені з виправно-трудових установ у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності з іншої справи, якщо щодо них обрано запобіжний захід — узяття під варту; особи, які у випадках, передбачених законодавством України, приймаються чи передаються до іншої держави для подальшого відбування покарання.
1.4.7. Засуджені до довічного позбавлення волі.
1.4.8. Засуджені до відбування покарання в дисциплінарному батальйоні — до направлення їх у дисциплінарний батальйон.
1.4.9. Особи, які підлягають направленню у відповідності зі статтею 13 Кримінального кодексу України (2001-05) за постановою суду на примусове лікування в психіатричну лікарню (відділення) з посиленим або суворим наглядом.
362
2. Підстави та порядок приймання у слідчі ізолятори осіб, узятих під варту, і засуджених
2.1. Підстави приймання осіб у слідчі ізолятори
2.1.1. Підставою для приймання і тримання у слідчому ізоляторі осіб, узятих під варту, і засуджених є: санкціонована прокурором постанова слідчого, органу, який проводить дізнання, постанова прокурора або вирок, ухвала суду чи постанова судді про обрання як запобіжного заходу взяття під варту, винесені відповідно до кримінального і кримінально-процесуального законодавства України; вирок суду, що не набрав законної сили, про засудження до позбавлення волі або направлення в дисциплінарний батальйон; вирок суду, що набрав законної сили, про засудження до позбавлення волі особи, яка не перебувала під вартою до набрання вироком законної сили; постанова судді про скасування умовного засудження або відстрочки виконання вироку; ухвала (постанова) суду про поміщення особи, яка тримається під вартою, до психіатричної лікарні з посиленим або суворим наглядом; розпорядження Департаменту у випадках, передбачених пунктами 1.4.2, 1.4.3, 1.4.4, 1.4.5, абзацом 6 пункту 1.4.6 цих Правил.
2.1.2. Документи, які є підставою для приймання в слідчий ізолятор, повинні бути завірені підписами посадових осіб і скріплені гербовою печаткою відповідної установи. У тих випадках, коли в слідчий ізолятор надходять витяги з вироків (ухвал, постанов) суду про взяття під варту, у них повинні бути зазначені повні установні дані осіб, щодо яких застосований цей запобіжний захід. Витяги завіряються підписом посадової особи, скріплюються гербовою печаткою і підлягають заміні не пізніше триденного строку копією вироку (ухвали, постанови).
2.1.3. Засуджені, які переведені з виправно-трудових установ або тимчасово залишені в слідчому ізоляторі після набрання вироком законної сили у випадках, передбачених статтями 23 і 25 Виправно-трудового кодексу України, тримаються в ньому на підставах, зазначених у цьому Кодексі та в Законі України "Про попереднє ув'язнення".
2.1.4. Транзитно-пересильні особи приймаються в слідчий ізолятор і направляються до місця призначення на підставі довідок за особовими справами і попутними списками, форми яких визначаються Інструкцією про роботу відділів (відділень, груп, частин) спеціального обліку слідчих ізоляторів та тюрем.
2.1.5. Жінки, які мають дітей віком до двох років, можуть бути прийняті в слідчий ізолятор з дітьми. Підставою для приймання жінки з дитиною є свідоцтво про народження або інші документи, які підтверджують належність дитини даній особі, а при відсутності таких документів — розпорядження слідчого органу або суду, у провадженні яких перебуває кримінальна справа.
2.2. Терміни перебування в слідчому ізоляторі осіб, узятих під варту, і засуджених
2.2.1. Особи, узяті під варту, не можуть триматися у слідчому ізоляторі понад строки, установлені кримінально-процесуальним законодавством для тримання під вартою при розслідуванні кримінальних справ, а засуджені,
363
вироки щодо яких набрали законної сили, направляються до виправно-трудових установ для відбування покарання не пізніше 10-денного строку, установленого статтею 20 Виправно-трудового кодексу України.
2.2.2. Начальник слідчого ізолятора зобов'язаний не пізніше семи діб до закінчення строку тримання особи під вартою письмово повідомити про це слідчого або орган дізнання, у провадженні яких перебуває справа, а також прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів при провадженні дізнання і попереднього слідства. Якщо цей строк не продовжений у встановленому законом порядку, то особа, узята під варту, звільняється за постановою прокурора, який здійснює нагляд за додержанням кримінально-виконавчого законодавства.
2.2.3. Особа, яка під час попереднього слідства в кримінальній справі перебувала під вартою протягом максимального строку, установленого частиною 2 статті 156.
Кримінально-процесуального кодексу України, підлягає негайному звільненню адміністрацією слідчого ізолятора в перший день після закінчення цього строку, якщо не отримано повідомлення слідчого або прокурора про закінчення попереднього слідства і пред'явлення його матеріалів для ознайомлення особі, яку тримають під вартою. Персональна відповідальність за звільнення ув'язненого в цьому разі покладається на начальника слідчого ізолятора.
2.2.4. Начальник слідчого ізолятора щомісяця письмово доповідає начальнику управління (відділу) Департаменту в Автономній Республіці Крим, області і прокурору про строки тримання в слідчому ізоляторі осіб, щодо яких вони закінчилися і не продовжені у встановленому законом порядку.
2.2.5. Особи, узяті під варту, щодо яких у місці тримання затриманих строк перебування під вартою в період розслідування за їхніми справами закінчився і в установленому законом порядку не продовжений, у слідчі ізолятори не приймаються.
2.2.6. Особи, які взяті під варту на підставі рішення компетентного органу іншої держави, не можуть триматись у слідчому ізоляторі понад строки, установлені міжнародними угодами, учасником яких є Україна.
2.3. Порядок приймання осіб у слідчі ізолятори
2.3.1. Приймання від конвою осіб, узятих під варту, і засуджених здійснюється черговим помічником начальника слідчого ізолятора (далі — черговий) або заступником чергового помічника начальника слідчого ізолятора (далі — заступник чергового). Ув'язнені, які приймаються, повинні бути одягнені відповідно до сезону.
При цьому зазначені працівники зобов'язані перевірити наявність перелічених у п. 2.1 цих Правші підстав для тримання в слідчому ізоляторі кожної доставленої особи, здійснюють її опитування і відповіді звіряють з даними, зазначеними в особовій справі. Прийняті від конвою особи на період оформлення на них облікових документів розміщуються з додержанням вимог ізоляції на строк не більше двох годин у кабінах збірного відділення, де є місця для сидіння, а також освітлення та вентиляція.
364
Хворі в кабіну не поміщуються, а розміщуються в камерах збірного відділення з додержанням вимог ізоляції. При потребі ім надається відповідна медична допомога.
2.3.2. Доставлені в слідчий ізолятор особи підлягають обшуку, дакти-лоскопуються і фотографуються, а їхні речі — оглядаються.
їм забороняється мати при собі гроші і цінні речі, а також предмети, не дозволені для зберігання в камері. Вилучені в них при доставленні в слідчий ізолятор гроші зараховуються на їхні особові рахунки, а цінні речі і предмети здаються на зберігання з одночасним оформленням і видачею на них квитанції. Гроші, коштовності і цінні папери в установленому порядку здаються до фінансового відділу, а документи — до відділу спеціального обліку.
У прийнятих в слідчий ізолятор осіб залишаються тільки ті предмети, речі та продукти харчування, які їм дозволяється мати при собі і зберігати в камерах, у кількості та асортименті, установленому Правилами поведінки в слідчих ізоляторах осіб, взятих під варту, і засуджених, затверджених наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 року № 192.
2.3.3. Виявлені в осіб, узятих під варту, при доставлені в слідчий ізолятор речі та предмети, заборонені для користування, вилучаються для зберігання або знищуються за згодою ув'язненого. Знищення предметів та зіпсованих продуктів харчування оформляється відповідним актом.
2.3.4. Гроші, коштовності, цінні папери та інші речі й предмети, вилучені в особи, узятої під варту, та оформлені відповідно до пункту 2.3.2 цих Правил, можуть бути передані або переслані нею родичам або іншим особам тільки з дозволу особи або органу, у провадженні якого перебуває кримінальна справа.
2.3.5. Гроші та цінні речі, одержані шляхом обману під час перебування в слідчому ізоляторі або джерело одержання яких службовою перевіркою не встановлено, передаються в дохід держави за мотивованою постановою начальника слідчого ізолятора, санкціонованою прокурором (її копія додається до особової справи ув'язненого), крім випадків, коли на них у встановленому кримінально-процесуальним законодавством порядку накладено арешт або вони визнані речовими доказами в кримінальній справі.
2.3.6. Не дозволяється приймати до слідчих ізоляторів осіб, хворих на алкогольний психоз, та осіб, які страждають на тяжкі соматичні або інфекційні захворювання.
2.3.7. Порядок приймання до слідчого ізолятора ув'язнених іноземних громадян установлено діючим законодавством і відомчими нормативними актами.
