Змістова характеристика художньо-мовленнєвоТ діяльності

Змістовою стороною художньо-мовленнєвої діяльності є формування різних видів компетенцій.

Художньо-мовленнєва компетенція - комплексна характеристика особистості, полікомпонентний утвір, чинниками якого є когнітивно-мовленнєва, поетично-емоційна, виразно-емоційна, оцінювально-етич­на, театрально-ігрова компетенції. Окремі компоненти кожного з означе­них видів компетенцій виступають показниками готовності дитини до здійснення художньо-мовленнєвої діяльності.

Когнітивно-мовленнсва компетенція - наявність певних знань у дітей про письменників та їхні твори в межах програми вікової групи; здатність відтворити зміст знайомих творів, назвати автора твору, впіз­нати твір за його уривком чи ілюстрацією до нього; прочитати напам'ять вірш; пригадати загадки, прислів'я, скоромовки, лічилки.

виразності.

Виразно-емоційна компетенція - вміння виразно та емоційно пе­редати зміст художнього твору, дотримуючись адекватних засобів ви­разності; вдало поєднуючи мовні та немовні засоби

Поетично-емоційна компетенція - здатність дітей виразно читати вірші, впізнавати автора вірша, здійснювати художній аналіз віршів (знаходити повтори голосних, приголосних звуків, римовані рядки, до­бирати рими тощо).

Оцінювально-етична компетенція - здатність дитини свідомо аналізувати поведінку героїв художнього твору, висловлювати своє ставлення до них, мотивувати свої моральні та естетичні оцінки.

Театрально-ігрова компетенція - наявність у дітей умінь і навичок самостійно розігрувати зміст знайомих художніх творів у театралізова­них іграх, іграх-драматизаціях, іграх за сюжетами літературних творів, інсценувати твори в театральних виставах.

Різні види компетенцій художньо-мовленнєвої діяльності формують­ся впродовж перебування дітей в дошкільному закладі від молодшої до підготовчої груп.

Завдання формування художньо-мовленнсвої компетенції в дошкільному закладі:

ознайомити дітей з фольклорними творами, творами письменників-класию'в, творами сучасних українських письменників, творами зарубіж­них авторів;

навчити дітей слухати і розуміти зміст художніх творів;

виховувати інтерес до слухання художніх творів,

вчити відповідати на запитання за змістом прослуханих творів;

прищеплювати вміння відтворювати зміст знайомих творів у активній художньо-мовленнєвій діяльності;

розвивати поетичний слух, бажання вивчати вірші напам'ять;

виховувати виразність художнього читання у процесі відтворення змісту художніх творів,

виховувати оцінні судження, адекватні естетичні та моральні оцінки поведінки героїв;

формувати самостійність у художньо-мовленнєвій і театрально-ігровій діяльності;

виховувати вибіркове ставлення до книги, охайність у роботі з книгою;

вчити визначати жанр художнього твору, запам'ятовувати його автора;

виховувати бережливе ставлення до книги, бажання лагодити книжки;

залучати до чергування в куточку книги, до роботи "в дитячій бібліотеці".

Провідною формою роботи з художньою літературою є заняття різно­го типу, фронтальні, групові, індивідуально-групові, індивідуальні, які чергуються рівномірно впродовж тижня, місяця, кварталу.

Наводимо орієнтовний перелік видів і типів занять з розділу "Худож­ня література", які проводять у всіх вікових групах дитячого садка.

Заняття з художньої літератури проводяться в дитячому садку що­дня: фронтальні та групові - двічі на тиждень, індивідуальні та індивіду­ально-групові - тричі на тиждень, заучування віршів - один раз на тиж­день.

Щоб сформувати художньо-мовленнєву компетенцію та виконати за­вдання щодо роботи з художньою літературою, радимо використовува­ти різноманітні методи та прийоми.

Після читання та розповідання художніх творів у всіх вікових групах проводять бесіди за змістом художніх творів. Види бесід:

а) бесіда як відтворення прочитаного;

б) бесіда за запитанням автора твору;

в) бесіда в зв'язку з прочитаним;

г) бесіди морально-оцінювального змісту,

д) бесіда, спрямована на з'ясування розуміння дітьми засобів художньої виразності твору;

е) бесіди на розуміння дітьми жанрів твору.

В старшій та підготовчій групах проводять також етичні бесіди, бесі­ди за творами одного письменника, узагальнюючі бесіди "Мої улюб­лені книги', "Мої улюблені казки", "Мій улюблений дитячий письменник", тематичні бесіди про письменників, бесіди, спрямовані на з'ясування композиційної структури твору, літературні вікторини; бесіди порівню­вального характеру за кількома творами як одного, так і різних жанрів. На одному занятті рекомендується поєднувати кілька видів бесід за кількома творами. Так, у старшій групі можна прочитати на одному за­нятті вірш Т. Шевченка "Встала весна" і віршоване оповідання Н. Забіли "Ластівки" (уривок про весну). Запитання до дітей: Що є схожого у тво­рах? Про яку пору року в них розповідається? А чим відрізняються тво­ри? Вихователька знайомить дітей з новим жанром творів Н. Забіли -віршоване оповідання. Запитання: Якими словами починається віршо­ване оповідання Н. Забіли? Про яких птахів згадується у вірші Т. Шев­ченка? Якими словами про них говорить поет? Про яких птахів говори­ться у віршованому оповіданні Н.Забіли? (зачитує ще раз речення "Метушаться за віконцем клопітливі ластівки"). Як ви розумієте слово "метушаться*? Яким словом Н. Забіла називає ластівок? Як ви розуміє­те слово "клопітливі"? Що ще роблять ластівки? Якими словами про це сказано у віршованому оповіданні? (Летять, підлетіли, відлетіли). Які ща слова можна сказати про ластівок?

Для активізації дітей на заняттях з художньої літератури використо­вують різноманітні прийоми, які органічно поєднуються з бесідою. Се­ред них - уявний діалог дітей з літературним героєм. Дитині пропону­ють звернутися з запитаннями до героя, продумати його відповідь на запитання, тобто дитина сама повинна сформулювати запитання і дати відповідь на нього від імені героя. Наприклад, після читання оповідання М. Коцюбинського івасик та Тарасик" можна запропонувати діалог з Тарасиком: "Що б ти сказав Тарасику, якби побачив, що він хоче ви­тягти рибку в Івасика? А що б він відповів?". Потім такий діалог діти будують, розмовляючи з Івасиком: Що б ти порадив сказати Івасиквві Тарасику? А що б йому віддав Тарасик?

У таких уявних діалогах з літературними героями діти висловлюють своє ставлення до героїв, змінюють хід подій по-своєму, дають оцінку окремим вчинкам, діям, подіям, взаємовідносинам, розвивають діало­гічне мовлення.

Написання листа літературному герою. Кожна дитина розповідає, що б вона написала герою, що б йому запропонувала. Вихователь за­писує, а потім зачитує лист. Доцільно вже до заняття мати текст такого листа з урахуванням знань дітей. Так, можна написати лист Максиму, герою твору В. О. Сухомлинського "Пшеничний колосок", Сашку, герою оповідання Д Ткача "Хоробрий Сашко", Оленці з оповідання В Вовк "Лінива Оленка" та М. Стеценка "Апельсинка" тощо.

Наприклад, лист до Оленки (оповідання Б. Вовк "Лінива Оленка"). "Дорога Оленко! Пишуть тобі діти старшої групи дитячого садка "Пролісок" Діти нашої групи завжди приходять до дитячого садка при­чесані, умиті, чисті, з носовими хусточками, начищеними черевиками Наші діти не лінуються мити руки, прибирати за собою іграшки Оксана, Катруся, Іринка вміють самі пришити ґудзики, Олекса та Орест прибили цвяшки на стільчиках, Тарасик та Орися навчилися в'язати шкарпетки, а Рута та Софійка навіть вишивати. Наші діти працьовиті. Люба Олен­ко! Ми просимо тебе не лінуватись і завжди пам'ятати наш наказ.

Уранці сама вмивайся та причісуйся!

Увечері мий взуття та чисть черевики!

Сама вчись прати свої носові хусточки!

Учись вишивати та пришивати ґудзики!

Не забувай складати після гри іграшки та мити руки перед тим, як сі­сти за стіл! Не лінуйся! Пам'ятай, як в народі кажуть: "Праця людину годує, а лінь - марнує!".

Елемент драматизації як прийом акгивізації дітей використовується в усіх вікових групах. Він буде доцільним під час читання творів М. Ко­цюбинського "Івасик та Тарасик", В. Сухомлинського "Ледача подушка" та ін.

Так, прочитавши оповідання М. Коцюбинського "Івасик та Тарасик", вихователь говорить: "А зараз ми подивимось, як Тарасик хотів витягти мибу з кошика у Івасика". Діти драматизують, вихователька дає кошик а рибою, раком. Або: "Зараз ми подивимось, як Яринка провчила ледачу подушку" Пропонує дітям по черзі розіграти сценку з подушкою. Після читання оповідання Н. Забіли "Ясоччмн садок" дітям пропонують погра­ти з іграшками, як Яся. Прийом словесної гри допомагає дітям "увійти" » образ, в "обстановку", в якій відбувалась подія, висловити словами свої уявлення, те, що вони "побачили", "почули", "пережили*. Після бе­сіди за змістом оповідання Д. Ткача "Хоробрий Сашко" вихователь про­понує дітям уявити, що вони опинились під час шторму з Сашком, що 6 вони "почули", "побачили", чи злякались би. Діти висловлюють уяв­лення, відчуття, настрій, свій емоційний стан.

Словесний малюнок допомагає дітям краще уявити образи героїв, передати словами риси характеру героя, його зовнішній вигляд, одяг, вираз'очей. Після бесіди вихователь говорить дітям: "А якби вам за­пропонували намалювати Вереду, яким би ви його намалювали?" (Г. Бойко "Вереда"). Діти словесно описують ріст, волосся, емоційний ;так, одяг, поведінку Вереди, розповідають, якими б фарбами його на­малювали, пояснюють, чому. Доцільно запропонувати паралельно на­малювати образи позитивного та негативного героїв.

Дітям старшого дошкільного віку доступний і такий прийом, як психологічний аналіз рис характеру та особливостей героя. Наприклад:

Дай і мені покуштувати, - нерішуче попросив хлопчик

Вона гірка і кисла...

Го нічого, дай хоч одну скибочку.

Кажу тобі, що вона погана, - відказала Оленка і скочила з перелазу. (За оповіданням М. Стеценко "Апельсинка").

Про які риси характеру Оленки говорять ці слова?

Один раз у квартал проводять літературні ранки з дітьми старших груп, на які запрошують молодших дошкільників, батьків. Обов'язковим є проведення тематичних занять та літературних ранків, присвячених Т. Г. Шевченку. Доцільно присвятити такі ранки Лесі Українці, І. Франку, П. Тичині, П. Вороньку, Н. Забілі тощо.

ПРОГРАМА ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

і рядки віршів, запам'ятовувати їхній зміст. Вчити виразно передавати інтонаційні відтінки: інтонацію повідомлення, прохання, наказу, звер­нення, радості, суму; окличну та запитальну інтонації

Театралізовано-ігрова діяльність. Учити дітей розігрувати тексти забавлянок, утішок, віршів, пісень; промовляти слова, поєднуючи мовні і немовні засоби виразності (жести, рухи, міміку) у супроводі наочності (іграшок, предметів, речей) і без неї. Залучати дітей до театралізованих ігор та ігор-драматизацій за змістом легких і добре знайомих казок.

Інсценування. Вчити інсценувати тексти знайомих українських на­родних казок ("Дід та баба", "Ріпка") з використанням декорацій, атри­бутів, костюмів, у музичному супроводі.

Перша молодша група (третій рік життя)

Усна народна творчість. Ознайомити дітей з малими поетичними жанрами українського фольклору: утішками, забавлянками, примовка­ми, піснями, віршиками. Призвичаювати дітей до краси й образності народної мови, вчити емоційно відгукуватися на їхній зміст, виховувати бажання запам'ятовувати малі поетичні твори, виконувати дії відповідно до тексту, повторювати звуконаслідувальні вирази, слова, фрази. Від­творювати з допомогою вихователя і самостійно кілька народних пісе­ньок, віршиків, забавлянок, супроводжуючи читання відповідними руха­ми, жестами, діями з іграшками.

Ознайомити дітей з українськими народними казками, доступними розумінню дітей як у супроводі ілюстрацій, так і без них. Зумовити а дітей емоційний відгук на зміст казки, співчуття героям, бажання ви­словитися; наслідувати слова, народні образні вирази, повтори. Впізна­вати героїв казок у процесі розглядання ілюстрацій, при повторному розповіданні казки. Залучати дітей до показу окремих дій (з іграшками, з персонажами казок) за змістом казки в процесі повторного розпові­дання.

Читання. Вчити дітей сприймати прозові твори на слух, розуміти їх­ній зміст. Ознайомити дітей з доступними до їхнього віку оповіданнями та віршами морально-етичної та гумористичної (розважальної) спрямо­ваності українських письменників і поетів. Учити відповідати на запи­тання оцінного характеру образами, реченнями. Спонукати дітей до розгляду ілюстрацій в книжках, альбомах, супроводжуючи їх словами, фразами, висловлюваннями. Збагачувати словник дітей новими слова­ми та фразами із тексту художніх творів.

Розповідання вихователя з ілюстративним матеріалом. Розпові­дати дітям казки і оповідання у супроводі ілюстративного матеріалу: театру іграшок, картонажного, тіньового, байового, лялькового театрів; діафільмів.

Зумовлювати в дітей позитивні емоційні переживання, стимулювати висловлювання за змістом переглянутих театральних дійств, повторю­вати зачини, кінцівки, повтори, пісні.

Виразне читання. Вчити сприймати на слух і розуміти поетичні вір­шовані твори українських поетів, спонукати дітей повторювати фрази

Базисна характеристика художньо-мовленнєво! діяльності

Діти впізнають, емоційно позитивно реагують на зміст знайомих тво­рів українського фольклору. Знають напам'ять і виразно розповідають самостійно 2-3 забавлянки, утішки, пісеньки; з допомогою дорослих -2-3 забавлянки.

Розігрують (виконують адекватні рухи, жести) тексти знайомих заба­влянок, промовляють слова, імітують рухи, дії поетичних героїв (котика-воркотика, киці, доні тощо); вставляють у текст своє ім'я.

Розуміють, емоційно-позитивно реагують на зміст українських на­родних казок, повторюють окремі фрази, звуконаслідування, образні вирази. Впізнають знайомих героїв казок у книжці на ілюстраціях.

Звертаються до дорослого з проханням прочитати чи розповісти каз­ку. У дітей з'являється інтерес до повторного слухання знайомих казок, оповідань. Діти намагаються "підказувати" текст, випереджуючи його читання, або промовляють текст разом з дорослим, неначе перевіряють себе. Кожну вільну хвилину дитина готова слухати "читання" чи "роз­повідання" дорослого.

Діти починають розуміти загальний зміст моралі оповідань, давати першу узагальнюючу адекватну оцінку позитивним і негативним героям одним словом: "хороший", "гарний", "добрий" чи "поганий", "злий", недобрий". Вміють відповідати на запитання вихователя за змістом оповідання, казки словами, реченнями.

З великим інтересом і захопленням дивляться театралізовані виста­ви, емоційно-виразно і бурхливо виявляють свої почуття (голосно смію­ться, підстрибують, жестикулюють), намагаються допомогти героям, співчувають позитивним і обурюються вчинками негативних героїв. Повторюють разом з героями звернення, примовки, повтори, пісні.

З допомогою вихователя розігрують уривки добре знайомих казок, віршів, оповідань, інсценують казки. Знають напам'ять 2-3 вірші україн­ських поетів.