Принципи ознайомлення дітей з художніми творами

І. Принцип еаіоційно-виразного читання художнього твору. Сут­ність виразного читання - в його емоційній насиченості, вибравши твір, треба кілька разів прочитати його, визначити характер інтонації, логічні паузи, логічний наголос, темп читання, тембр мовлення г&ро'і'в та пер­сонажів твору. Оволодіння мистецтвом художнього читання і розпові­дання а професійним обов'язкам кожного вихователя.

Я. Усвідомлення і розуміння діть мій змісту художнього твору. Худажиій твір пише тоді може справити на дитину позитивний вплив, коли вона його добре зрозуміла, усвідомила хід подій, ідею чи мораль твору. Тому перед читанням твору слід продумати, які слова та фрази будуть важкими для розуміння дітей та як їх пояснити; перед читанням, у процесі читання, після читання. Скласти запитання для вступної бесі­ди, відтворювальної бесіди за змістом оповідання (пізнавального зміс­ту), дібрати ілюстрації та картинки, які допоможуть дітям наочно уявити описані події.

Ш. Повторність читання. Якщо художній твір невеликого розміру, його слід одразу прочитати на занятті ще один чи два рази. З великим зз розміром твором можна обмежитися повторним читанням окре­мих уривків, найбільш яскравих і значущих епізодів. Повторне читання од­ного й чого самого твору передбачається протягом місяця, каартаку, posy. Знайомий твір читають на інших заняттях, скажімо, в ході етичної бесіди, на заняття» з розвитку мовлення (переказування знайомого твору). Уриєш знайомих творів читаючі» у процесі 8есід про довкілля, літературних вікто­рин, на тематичних літературних вечорах та ранках. Знайомі таорм діти межу слухати а записах на платівках, на магнітофоні, дивитися теат­ральні вистави, діафільми, мультфільми, кінофільми.

SV. Включення дітей » активну пізнавальну діяльність »* зміс­том художнього тору. Реалізації цього принципу сприяють елементи драматизації та інсценізації на заняттях, ігри-драматизацп, інсценування художніх творів, розігрування сюжетів віршів, забавлянок, пісень, теат­ралізовані та сюжетно-рольові ігри за змістом художніх творів; малю­вання, аплікація за мотивами прослуханих творів з наступним розпові­данням за своїми малюнками-ілюстраціями

V. Взаємозв'язок пізнавальних, виховних і мовленнєвих за­вдань.Кожний художній твір впливає на дитину з трьох сторін; інфор­мує про щось нове, дає їй нові знання, виховує розумово, морально, естетично; збагачує, уточнює і активізує словник дитини. Отже, всі ці завдання вихователь повинен чітко визначити в програмовому змісті заняття, на якому буде читати твір.

Vi. Принцип тематичного читання творів. У практиці роботи дош­кільних закладів використовують читання творів на одну тему впродовж певного періоду; на одному занятті, протягом місяця, кварталу. Так, скажімо, на занятті з природи на тему "Весна" (Зима. Осінь. Літо) можна дібрати 2-3 невеликих оповідання, в яких ідеться про різні періоди вес­ни. За їхнім змістом проводять порівняльну бесіду. Або на занятті озна­йомлення з довкіллям на тему "Професії твоїх батьків" дітям читають 2-3 оповідання, вірші про професії дорослих, розглядають картини, ілюстрації Твори з цієї самої тематики читають дітям і на інших занят­тях упродовж 1-2 місяців, завершується читання цього циклу творів тематичною заключною бесідою "Професія твоїх батьків".

Підготовка до етичної бесіди (про скромність, ввічливість, чесність, правдивість тощо) вимагає тематичного читання творів протягом квар­талу.

VII. Принцип оцінювального ставлення дітей до змісту худож­нього твору. Розуміння, усвідомлення тексту зумовлює у дитини емо­ційні переживання, співчуття, що є основою для формування адекват­них оцінних суджень, моральних та етичних оцінок.

ДЖЕРЕЛА ХУДОЖНЬОГО ЧИТАННЯ І РОЗПОВІДАННЯ ДІТЯМ

1. Українська усна народна творчість - найбільш широковживане джерело виховання, навчання і розважання дітей. Фольклорні твори поділяються на народнопоетичні, прозові та ігровий фольклор. Серед народнопоетичних у дошкільних закладах використовують утішки, заба-влянки, пісні, вірші, лічилки, мирилки, голосилки, прислів'я, приказки, приповідки, загадки, скоромовки; ігровий фольклор - це народні, хоро­водні драматичні ігри з текстом і діалогом ("Ходить гарбуз по городу", "А ми просо сіяли", "Подоляночка" тощо).

Найбільш улюбленим фольклорним жанром для дітей є, звичайно, казки, які прийшли до нас з глибокої давнини. В дитячому садку викори­стовують такі види казок; казки про тварин, чарівні (фантастичні) казки, соціально-побутові казки, перекази, "надокучливі" казки.

2 Твори письменників-класиків (Т. Г. Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Л. Глібов, П. Грабовський, М. Коцюбинський, Я. Щоголів, О. Олесь, С. Васильченко).

Тарас Григорович Шевченко - великий український письменник, на­родився 9 березня 1814 р. Український народ відзначає день народжен­ня Шевченка у березні місяці "Шевченковим святом". Шевченко - спра­вді народний письменник, поет. Його називають на Україні Кобзарем. Так називається і його перша книжка "Кобзар", який є в кожному дитя­чому садку, в кожній сім'ї. Шевченко написав багато віршів, поем, опо­відань. На слова Шевченка написані усім відомі пісні "Реве та стогне Дніпр широкий", "Думи мої, думи".

Шевченко мріяв про вільне, щасливе життя українського народу. Свої мрії поет виклав у вірші "Заповіт". Він любив рідну природу, написав чимало віршів: "Світає", "За сонцем хмаронька пливе", Тече вода з-під явора", "По діброві вітер виє", "Зоре моя вечірняя", "Встала весна", "Садок вишневий коло хати" та ін. Т. Г. Шевченко оспівує образ матері, матері-мучениці, матері-страдниці ("Катерина", "Наймичка", "Марина" та ін.).

Т. Г. Шевченко любив дітей, завжди ставав на їх захист, у багатьох творах відобразив їх безправність, сирітство, тяжку дитячу долю. Мрі­яв поет і про освіту в Україні рідною мовою. У 1861 р. він написав "Буквар южноукраїнський" - першу дитячу читанку українською мовою для недільних шкіл. Т. Г. Шевченко писав картини, він був і художником

У всіх містах на Україні е пам'ятники Шевченку, його іменам названо парки, вулиці, проспекти, навчальні заклади, театри.

Поховано Т. Г. Шевченка на Черкащині у м. Каневі над Дніпром на Тарасовій горі. До могили Шевченка йдуть і йдуть дорослі та діти, не­суть Великому Кобзарю букета квітів.

Леся УКРАЇНКА -- відома українська поетеса, справжнє прізвище її -Косач. Народилась Леся на Волині, мама її - відома українська пись­менниця -Олена Пчілка. Леся в 9 років почала писати вірші, друкувати їх. А щоб sei люди знали, що дівчинкя-поетоса родом з України, її мама підписувала її вірші ім'ям Леся Українка. Леся дуже любила українську природу: ліс, річку, поле, любила слухати розповіді старших про руса­лок, водяників та інших казкових істот, які нібито існують у природі. Вона написала віршами красиву казку "Лісова пісня", багато віршів яро природу: "вишеньки", "Мамо, іде вже зима", "Дощик", "Місяць яс­ненький", "Море", "Літо иреснес минуло", "На зеленому горбочку" та ін. Багате творів написали Леся для дітей, друкувала вона т у журналі "Дзвіночок", Леся Українка збирала дитячі ігри і видана збірку "Дитячі ігри, пнїні й казки Ковельського, Луцького й Новоград-Волинськоіо пові­тів Волинської губернії". На Зопині у місті Луцьку їй споруджено краси­вий пам'ятник.

Олада ПЧІЛКА (Олена Петрівна Косач-Драгоманова) народилась на Полтавщині. Це мати Лесі Українки. Вона підтримувала свою доньку я поезії, сама писала багато віршів для дітей ("Біла кицьюй", "Без­конечна пісня". "Люлі-люлі" та ін), казок ("Журавель та чапля", "Коржик", "Казка зеленого гаю").

Іван ФРАНКО - відомий український письменник, народився на Захі­дній Україні, в Галичині. На його честь названо місто Івано-Франківськ, Івано-Франківську область. Івана Франка називають українським казка­рем. Він написав багато казок про тварин, яю зібрані у збірнику "Коли ще звірі говорили". Уеім відомі його казки "Ріпка", "Фарбований лис", "Вовк, лисиця і осел", "Заєць і їжак", "Лис Микита" та ін.

Леонід Іванович ГІЛБОВ народився на Полтавщині. І. Франко назвав його найкращим українським байкарем. Вій написав 107 байок, ям ста­новлять золотий фонд української культури. Л. І. Глібов написав багато творів для дітей. Це казки, вірші, загадки ("Веснянка", "Зимня пісенька", "Пташка", "Котилася тарілочка"), друкував ці твори у журналі "Дзвінок" Усі його твори для дітай вирізняються теплотою, душевністю, щирістю

Павло Арсенович ГРАБОВСЬКИЙ народився на Харківщині (нині с. Грабовеьке Сумської області). Він написав багато чудових творів для дітей ("Вийшла з хати стара мати", "Дітям", "Ковалева пісня", "Веснянки", "Щоглик", "Квітень", "До школи"), перекладав українською мовою твори для дітей з інших мов.

Михайло Михайлович КОЦЮБИНСЬКИЙ народився у Вінниці, пра­цював учителем, писав оповідання для дітей ("Десять робітників", "Івасикта Тарасик", "Дві кізочки", "Про двох цапків", "Ялинка", "Харитя") Він уважав, що дитяча книжка повинна бути підручником життя Похо­вано М. Коцюбинського у м.Чернігові.

Яків Іванович ЩОГОЛІВ народився в м. Охтирці на Харківщині. Він дуже любив рідну природу, написав багато ліричних віршів для дітей ("Осінь", "Зимовий ранок", "Листопад", "Травень", "Степ" тощо). Я. Що-голів оспівував ліс, степ, водяний млин, хутори, отари та ін. Він автор віршу "Гей, у мене був коняка", що став піснею.

Олександр ОЛЕСЬ (Олександр Іванович Кандиба) народився на Сумщині, у роки громадянської війни емігрував за кордон. Для дітей О.Олесь написав багато високомайстерних творів, віршів, казок, п'єси ("Ялинка", "Вовченя", "Рак-неборак", "Грицеві курчата", "Микита-кожум'яка"), які увійшли до золотого фонду драматургії для дітей.

Степан Васильович ВАСИЛЬЧЕНКО (Пакасенко). Народився на Чер­нігівщині 1879 p., працював вчителем, завідував дитячим будинком. Дуже любив дітей, написав для них збірку оповідань ("Калина", "Не­слухняний глечик" та ін.).

3. Творчість сучасних українських письменників і поетів (П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, Н Забіла, П. Воронько, В. Симоненко, В. Су-хомлинський, Л. Костенко, А. Костецький, О. Орач, С. Пушик, М Підгі-рянка, і. Блажкевич та ін.).

Павло Григорович ТИЧИНА (1891-1967) народився в с. Піски на Чернігівщині, з дитинства любив малювати, співати. Перша збірка пое­зій -"Сонячні кларнети" (1918 p.). П.Тичина дуже любив рідну природу й оспівував у своїх віршах для дітей. Його називають слівцем українсь­кої природи, України, Написав багато віршів для дітей: "Добридень тобі, Україно моя!", "Слово", "Де не глянь - колоски", "А я у гай ходила", "Гаї шумлять", "Хор лісових дзвіночків".

Максим Тадейович РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964) народився у Києві. Піс­ля смерті батька жив у сім'ї відомого українського композитора М. Ли-сонна. Працював учителем у сільських школах (викладав українську мову та літературу), директором Інституту мистецтвознавства, фольк­лору та етнографії. Писати вірші почав у ранньому дитинстві. Видав понад 100 книг, серед них - багато віршів для дітей ("День ясний", "Вірші", "Санчата діда Максима" та ін.).

Володимир Миколайович СОСЮРА (1898-1965) народився у Донба­сі (ст. Дебальцеве), змолоду працював на заводі, на шахті з 11 років. У матері було 7 дітей, він допомагав їй прогодувати їх. Досить рано почав писати вірші, серед них багато для дітей ("Травнева пісенька", "Весняний цвіт", "Вітчизну, як сонце, любіть", "Червона зима").

Наталя Львіена ЗАБІЛА (1903-1985) народилась у Петербурзі, жила на Україні, працювала вчителькою, була редактором журналу "Бар­вінок", вірші почала складати з дитинства, написала понад 150 книжок, переважно для дітей дошкільного віку. Вірші поетеси захоплюють дош­кільнят, вона розмовляє з ними мовою матері. її творчість можна назва­ти "материнською піснею* - цікавою, барвистою, розумною, клопіткою, дбайливою™ (В. Бичко). Центральним героєм її віршів є дівчатка Яся та Маринка. Н.Забіла добре знала дітей, їхні турботи, мрії, інтереси, саме це і відображала у своїх віршах. Діти і рідна природа в її творах ідуть поруч. Вона закликає дітей не тільки любити природу, а й оберігати її. Н.Забіла написала дуже багато казок дп.я дітей ("Чарівна хустина", "Пригода з автобусом", "Хатинка на ялинці", "Під дубом зеленим" та ін).

Платон Микитович ВОРОНЬКО (1913-1988) народився на Сумщині, у роки війни воював у партизанському загоні С. Ковпака. Опублікував понад 100 книжок поезій, написав багато віршів для дітей дошкільного віку, які вміщені в "читаночку", шр багато разів перевидавалась.

Василь Андрійович СИМОНЕНКО (1935-1963) народився на Полта­вщині в селянській сім'і. Тяжка невиліковна хвороба рано забрала його з життя, але він встиг написати багато чудових патріотичних віршів, у тому числі і для дітей (збірка "Земне тяжіння"), казки "Подорож у краї­ну навпаки", "Цар Плаксій та лоскотун".

Василь Олександрович СУХОМЛИНСЬКИЙ (1918-1970) народився на Кіровоградщині в селянській сімї. Працював учителем, директором школи. Це відомий український вчений-нпедагог. Написав багато творів для дітей (збірки "Гаряча квітка", "Куди поспішали мурашки").

Ліна Василівна КОСТЕНКО (нар. 1930 р.) народилась на Київщині в учительській сім'і, закінчила педагогічний та літературний інститути Досить рано почала писати вірші, зокрема для дітей дошкільного віку (збірка "Бузиновий цар" та ін.)

Анатолій Георгійович КОСТЕЦЬКИИ (1948 р.) народився у Києві у сімї вчителів, працював у видавництві "Веселка", у журналі "Бар­вінок". Усю свою поетичну діяльність присвятив дітям, видав ЗО книжок, збірки віршів та казок для дітей ("А метеликам весело", "Весняні дарун­ки", "Постукай у моє вікно" та ін.).

Олег Юхимович ОРАЧ (Комар) народився 1940 р. в с. Благовіщенці на Запоріжжі, але дитинство провів на Донеччині, в степах Приазов'я. Закінчив середню школу та вступив на історико-філологічний факуль­тет Донецького педагогічного інституту. О. Орач багато подорожує по нашій країні і все не може надивитися на її красу, її чудових людей. А побачене й пережите виливається у віршах його книжок "Подорожник" (1966), "Земля на видноколі" (1968), "Передчуття" (1971), "Долоні" (1977), "Написи на снігу" (1981). Останнім часом поет звертався до творчості дітей, видав книжку для дошкільнят "Журавликова пісня" (1976), збірку "Березневі світаики" (1981).

Степан Григорович ПУШИК народився 1944р. у с Вікторів Галицько­го району Івано-Франківської області в селянській сім'ї, закінчив Івано-Франківський педінститут (1964) та Літературний інститут ім. О. М. Горького (1972). Працював у редакції газети "Прикарпатська правда", головою ради клубу творчої інтелігенції в Івано-Франківську. Автор поетичних збірок "Молоді громи", "Золотий тік", "Задума гір"; книжок віршів для дітей "Чарівне горнятко" (у співавторстві, 1971), "Маленьке пташеня", "Казки Підгір'я" (1976), "Золота вежа" (1983), "Ходили опришки" (у співавтор­стві, 1984), "Золотий човник* (1986); повісті "Перо золотого птаха" (1987).

Марія Омелянівна ЛЕПЕРТ-ДОМБРОВСЬКА - Марійка Підгірянка (1881-1963) народилась а с. Білі Ослави Надвірнянського району. Ди­тячі та юнацькі роки її пройшли в с. Ітопорах. Вона змалку була кмітли­вою, обдарованою від природи. "Я самоук, несміливе дитя Підгір'я" -напише згодом про себе поетеса. Дочка лісничого закінчує початкові два класи і в 1896 р. екстерном складає іспити до Коломийської жіночої відділкової школи. В 1890 р. успішно складає екзамени у Львівській жіночій семінарії на вчителя народної школи Народна вчителька часто переїжджала з місця на місце, переходила з однієї школи в іншу. Це травмувало, позначалося на матеріальному становищі, і тільки поезія приносила їй спокій і розрядку. Вона молоділа від її чарів, сіяла в серці добро, віру в майбутнє.

Напередодні першої світової війни М. Підгірянка підготувала збір­ку поезій "Краплина крові", яка загубилась у воженому смерчі, та вона не кидає пера, в 1916 р. виходить оповідання "Малий Василько", а в 1918 р. - п'єса для дітей "Сон на могилі". В своїх творах поетеса пока­зує реальну дійсність, важке підневільне життя трудящих, а з особли­вою любов'ю говорить про дітей.

Іванна БЛАЖКЕВИЧ (1886-1976) народилася на Тернопільщині в сім'і вчителя. Майже не знала материнської ласки, оскільки вже на четвер­тому році життя втратила матір. Училася спершу в Денисівській почат­ковій, потім у Тернопільській, так званій відділовій школі. Згодом ексте­рном склала екзамени у Львівській семінарії на вчительський диплом. Відтоді працювала народною вчителькою, вихователькою дитячого сад­ка на Станіславщині та Тернопільщині.

У 20-х роках І. Блажкевич починає писати для дітей. У видавниц­тві "Світ дитини" виходять одна за одною її книжки п'єс, оповідань віршів: "Святий Миколай" (1920), "Вертеп" (1924), "Мила книжечка" (1925), "Пушистий король" (1929). Особливо запам'яталися юним читачам п'єси "Тарас у дяка" (1923), "В мамин день" (1924), "Івась-характерник" (1934).

4.Твори кращих зарубіжних письменників, поетів, як класиків, так і сучасних, у перекладі українською мовою (Г.-Х. Андерсен, Ш. Пер-ро, брати Грімм, О. Пушкін, М. Горький, С. Маршак, С. Михалков тощо).

Вважаємо, що не можна обмежувати вихователя рамками обов'яз­ково визначеного програмою переліку художніх творів. Він сам у змозі вибрати відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дітей своєї групи, які твори того чи іншого письменника доступні дітям, який фольклорний матеріал дібрати, яку прочитати казку. Орієнтиром у ви­борі творів для читання виступають означені джерела художнього чи­тання.