Розмовне мовлення

Привчати дітей брати участь у невимушеній розмові, бесіді, відпові­дати на запитання, підтримувати розмову, звертатися із запитання­ми ("Де ти була? Що робила? Що це? Яка іграшка тобі подобається?"), відповідати на запитання за змістом картини, казки, невеличкого опові­дання фразами, реченнями (3-8 слів). Залучати дітей до спільної роз­повіді за сюжетною картиною, за ігровою ситуацією, до спільного роз­повідання казки ("Дід та баба").

Базисна характеристика розвитку мовлення дітей

Перша половина року (2 роки - 2 роки 6 місяців)

Розуміє з'вязие мовлення дорослих, смисловий зміст утішок, забавлянок, віршів, інсценівок, казок, оповідань у супроводі наочності. Розу­міє майбутній і минулий час дієслів, якщо вони безпосередньо були в діяльності дитини. Слово дорослого стає регулятором поведінки ди­тини, дитина діє за словесною інструкцією дорослих, виконує словесні доручення. Розуміє запитання дорослого, відповідає на його запитання окремими словами, діями, жестами. Звертається до дорослих з прос­тими запитаннями "Що це?", "Як?", "Де?", "Чому?", "Коли?".

Легко повторює за дорослими слова, фрази, в ігровій формі добирає рими (виконує разом з дорослим ігрові вправи на римування). Чітко промовляє голосні, більшість приголосних. Ще спостерігається пом'як­шена вимова окремих приголосних звуків, шиплячих, свистячих, заміна чи пропуск звука "р".

Словник продовжує зростати, в активному словнику нараховується до 500-600 слів. Знає забавлянки, утішки, коротенькі віршики. В мов­ленні переважають іменники і дієслова, з'являються поширені прості (до 7-8 слів) речення, а також складні речення зі сполучниками, хоча ще не завжди правильні (аграматичні).

Мовлення стає основним засобом спілкування не лише з дорослими, а й з дітьми. Багато й довго розмовляє, легко підтримує розмову, вияв­ляє ініціативу спілкування. У звичних життєвих ситуаціях визначає на­перед словами свої бажання та дії.

Друге півріччя (2 роки 6 місяців - 3 роки)

Розуміє смисл мовлення дорослих про події та явища, яких не було в безпосередньому досвіді дитини, але окремі їхні елементи раніше вже сприймались дитиною. Розуміє зміст художніх текстів, розповідей без супроводу наочності. Легко запам'ятовує забавлянки, вірші. Знає на­пам'ять 4-5 забавлянок, віршів, пісень.

Вимовляє правильно, чітко всі голосні та приголосні звуки, крім шиплячих (ж, ч, ш, щ) та звука "р". Зникає загальна пом'якшеність мо­влення. Мовлення емоційно виразне.

У словнику дитини є всі частини мови, окрім прислівників і діє­прислівників. Словник складають 1000-1300 слів. Уживає запитання "Для чого?", "Навіщо?", "Чому?"', "Кому?".

Розмовляє реченнями, простими, поширеними, складносурядними та складнопідрядними із сполучниками та сполучними словами, хоча часом вони ще аграматичні.

Правильна вживає більшість відмінкових закінчень. У мовленні трап­ляються граматичні помилки, спостерігаються яскраво виражені випад­ки словотворення. Панівною формою з спілкуванні є діалогічне мовлення: між дитиною і дорослим, між дитиною та іншими дітьми. Переважає ситуативне мовлення: дитина розповідає про бачене, пережите, діяль­ність фразами, реченнями, які перемежовуються словами "там, тут, ось, цей" або ж показами, діями, жестами. За допомогою запитань до­рослого відтворює зміст казки, оповідання, розповіді, сюжетної картинки (спільна розповідь).