Середня група (п'ятий рік життя) Словникова робота

Збагачувати словник дітей новими словами (всі частини мови) від­повідно до тем: "Дитячий садок", "Ігри та іграшки", "Родина. Родинні стосунки", "Предмети побуту", "Взаємовідносини дітей", "Навколо рідної природи", "Праця та професїї дорослих", "Транспорт, місто (село, сели­ще)", "Одяг та взуття", "Наші найменші друзі", "Святкові дні", "Рослини", 'Продукти харчування", "Ввічливі слова", "Наша Україна".

Активізувати словник дітей іменниками, які позначають назви пред­метів та явищ близького, віддаленого та далекого оточення.

Збагачувати словник іменниками спільного роду (чоловічого та жіно­чого) причепа, вереда, плакса, сирота, Валя, Шура (такий причепа, така причепа; такий плакса, така плакса; прийшов Валя, прийшла Валя); іменниками, які мають лише однину (молоко, сіль, борошно, рід­ня, тиша, дружба) або лише множину (ножиці, ворота, ковзани, шта­ни, ночви, гроші, кучері, піки, сутінки), складними словами зі з'єдну­вальними голосними "о, в" (листопад, снігопад, молоковоз, льодохід, самокат, лежебока, кролеферма), іменниками із здрібніло-пестливими суфіксами "-атк-, -ятк-" (малятко, телятко, гусенятко, дівчатко, дитинчатко), "-ець, -це" (хлібець, вітерець, морозець, відерце, віко­нце), словами, що означають явища природи (туман, заметіль, хурде­лиця, мряка, ожеледь, повінь), взаємовідносини між дітьми (стосунки, дружба, товаришування, повага, допомога, приязнь, увічливість, чем­ність, дбайливість), родинні стосунки (родина, родичі, рідня, ненько, неня, матуся, батечко, батусь, батейко, батінко, татуньо), професії дорослих (лікар, кухар, вихователька, листоноша, двірник, водій, шо­фер, продавець, комірник, машиніст, кравець, футболіст, поштар, льотчик, пілот), національну їжу (борщ, юшка, капусняк, вареники, галушки, смаженя, гречаники, узвар, пампушки), національний посуд (миска, полумисок, горнятко, горщик, хухпик, глечик, макітра), націо­нальні свята та святкову їжу (Різдво, кутя, калач, вечеря, дідух, щед­рівка, колядка, Водохреще, Великдень, паска, крашанка, писанка, Трій­ця, Івана Купайла, косовиця, обжинки), слова, пов'язані з державою, Україною (Батьківщина, країна, Україна, місто, село, селища, народ).

Продовжувати збагачувати словник іменниками, які означають збір­ність (гілля, листя, дітвора, комашня), абстрактні поняття (охайність, соромливість, чемність, ганьба, турбота), час та простір (година, хвилина, мить, ранок, сутінки, далечінь, вирій, глибина, височінь), узагальнюючими словами (родина, професія, природа, речі, страви, продукти, народ).

Поповнювати словник прикметниками, які мають коротку форму: дрі­бен (дощик), повен (кошик, човен), ясен (місяць, день), зелен (ліс), при­свійними прикметниками (дівчачий, дівочий, овечий, журавлиний, зая­чий, материнський, батьківський, дідівський, ластів'ячий), позначен­нями ступенів прикметників словами "більш, менш, трохи" (більш уважний, менш солодкий, трохи більший, трохи нижчий).

Збагачувати словник дітей дієсловами: з суфіксом "-ну-" (стукнути, гукнути, смикнути), "-ону-" (смиконути, кидонути); з префіксами "про-, від-" (провчити_: провідати, проводити, проходити, просидіти; відмовити, від'їхати, відробити, відходити); дієсловами наказового спосо­бу зі словами "хай, нехай" (хай розповідає, нехай біжить, нехай їсть), бе­зособовими дієсловами (світає, палає, смеркає, хочеться, не сидиться).

Уводити в активний словник дієприкметники (виконаний, прочита­ний, капищній, минулий, біжучий, стихаючий), дієприслівники (поївши, ходячи, взувши, спитавши, вдягнувши); прислівники з префіксом "по-" (по-материнськи, по-нашому, по-вашому), ступені прислівників (теплі­ше, довше, менш вдало, більш вдало), прислівники часу (тепер, ко­лись, давно, завжди, відтепер), місця (здалеку, вниз, вгорі, ліворуч, праворуч); прийменниками "через, крізь" (крізьскло, через кладку) "коло" (коло себе, коло столу); частками (казна-що, хтозна-де, будь-що, будь-коли, ото, ледве). Ознайомити дітей з різними значеннями багатозначних слів: шапка (мамина, гриба, цвяха, снігу), хвостик (теля­ти, мишки, волосся, яблука), терти (моркву, очі, руки), вушко (дитяче, глечика, еолки, чашки), ріжуть (хліб, м'ясо, черевики, очі). Продовжувати збагачувати словник словами-синонімами та антонімами (різні частки мови): бруднити - мастити - мазати - налякати, мружити - шупити, облич­чя - лице, пошивка - наволочка, праска - утюг, лелека - чорногуз - бусол, писочок - мордочка, веселий -радісний - бадьорий - збуджений, близь­ко - поруч, світло - темрява, сонце - місяць, сміятися - плакати, білий - чорний, денний - нічний, високо - низько.

Вчити класифікувати предмети, речі, явища за відповідними ознака­ми: хліб - білий, темний, житній, пшеничний, свіжий, черствий; стіл -письмовий, кухонний, дитячий; взуття - зимове, осіннє, літне; добирати частини до цілого: стілець - спинка, сидіння, ніжки; дерево - стовбур, листя, гілля, корінь.

Образне мовлення. Збагачувати словник дітей образними, худож­ньо-поетичними виразами (кіт-воркіт, котико-котине, маки-маки-макіеочки; вийди, вийди сонечко; козуню-любуню; павлику-равлику; зозулю-кавулю; дощику-поливайнику), порівняннями (ніби золото; не­мов вогнем палає; наче місяць засяяв; як білий сніг, як червоне яблуч­ко; мов той соловейко).

Ввести в активний словник дитини прислів'я (Світить місяць, та не еріе. Без вітру і трава не шелестить. Полохлива ворона і куща бої­ться. Що сіре, то й вовк. Не радій чужому «орю), приказки та фразео­логічні звороти (Рота роззявити. Гшв ловити. Руками й ногами. Різати вухо. П'яте колесо до воза. Пальці облизувати. І риби наловити, і нт не замочити), звуконаслідувальні слова та вигуки (овва, нате, аеов, диби-диби, люляй-люляй, хить-хить, нини-нини, гай-гай, тосі-тосі, гайда-еайдаша, хур-хур).

Мовленнєвий етикет. Збагачувати словник дітей новими формами мовленнєвого етикету в ситуаціях вітання (Привіт, вітаю (тебе), моє тобі вітання, добридень), прощавання (на все добре, до зустрічі, про­щавай), знайомства (Як тебе (вас) звати? Давай познайомимося... Мене звати... а тебе? Моє ім'я... а твоє?), подяки (велике спасибі, я вам (тобі) вдячна(ий), прийми мою подяку, дякую, ще раз дякую), прохання (будьте так ласкаві, дозволите) мені, будь-ласка, я тебе (Вас) дуже прошу...), вибачення (Вибач(те), будь-ласка, прошу виба­чення, якщо можеш, вибач, прошу не ображатися на мене), комплімен­ти (ти чудовий хлопчик, ти така чемна (весела, приємна), мені подо­баються твої очі (волосся), твоя посмішка).

Продовжувати вчити дітей культурі мовленнєвого спілкування: роз­мовляти спокійним, лагідним тоном, з посмішкою на вустах, дивитися в обличчя співрозмовнику, вислуховувати адресоване дитині звертання. Заміняти слова-еульгаризми, жаргонні слова словами літературної мови.