- •Мовленнєва діяльність дітей у дошкільному закладі
- •Теоретичні засади програми
- •Змістова характеристика навчання дітей рідної мови
- •Вимоги до організації та проведення мовленнєвих (комплексних та тематичних) занять
- •Друге півріччя (7-12 місяців)
- •Другчй рік життя
- •Перше півріччя (1 рік- 1 рік 6 місяців)
- •Друге півріччя (1 рік 6 місяців - 2 раки)
- •Перша молодша група (третій рік життя)
- •Словникова робота
- •Граматична правильність мовлення
- •Розмовне мовлення
- •Перша половина року (2 роки - 2 роки 6 місяців)
- •Друга мелодша група (четвертий рік життя) Словникова робота
- •Звукова культура мовлення
- •Граматична правильність мовлення
- •Зв'язне мовлення
- •Базисна характеристика мовленнєвої о розвитку та спілкування дітей
- •Середня група (п'ятий рік життя) Словникова робота
- •Звукова культура мовлення
- •Граматична правильність мовлення
- •Звукова культура мовлення
- •Граматична правильність мовлення
- •Зв'язне мовлення
- •Словникова робота
- •Звукова культура мовлення
- •Зв'язне мовлення
- •Теоретичні засади художньо-мовленнєвої діяльності
- •Принципи ознайомлення дітей з художніми творами
- •Змістова характеристика художньо-мовленнєвоТ діяльності
- •Завдання формування художньо-мовленнсвої компетенції в дошкільному закладі:
- •Друга молодша група (четвертий рік життя)
Середня група (п'ятий рік життя) Словникова робота
Збагачувати словник дітей новими словами (всі частини мови) відповідно до тем: "Дитячий садок", "Ігри та іграшки", "Родина. Родинні стосунки", "Предмети побуту", "Взаємовідносини дітей", "Навколо рідної природи", "Праця та професїї дорослих", "Транспорт, місто (село, селище)", "Одяг та взуття", "Наші найменші друзі", "Святкові дні", "Рослини", 'Продукти харчування", "Ввічливі слова", "Наша Україна".
Активізувати словник дітей іменниками, які позначають назви предметів та явищ близького, віддаленого та далекого оточення.
Збагачувати словник іменниками спільного роду (чоловічого та жіночого) причепа, вереда, плакса, сирота, Валя, Шура (такий причепа, така причепа; такий плакса, така плакса; прийшов Валя, прийшла Валя); іменниками, які мають лише однину (молоко, сіль, борошно, рідня, тиша, дружба) або лише множину (ножиці, ворота, ковзани, штани, ночви, гроші, кучері, піки, сутінки), складними словами зі з'єднувальними голосними "о, в" (листопад, снігопад, молоковоз, льодохід, самокат, лежебока, кролеферма), іменниками із здрібніло-пестливими суфіксами "-атк-, -ятк-" (малятко, телятко, гусенятко, дівчатко, дитинчатко), "-ець, -це" (хлібець, вітерець, морозець, відерце, віконце), словами, що означають явища природи (туман, заметіль, хурделиця, мряка, ожеледь, повінь), взаємовідносини між дітьми (стосунки, дружба, товаришування, повага, допомога, приязнь, увічливість, чемність, дбайливість), родинні стосунки (родина, родичі, рідня, ненько, неня, матуся, батечко, батусь, батейко, батінко, татуньо), професії дорослих (лікар, кухар, вихователька, листоноша, двірник, водій, шофер, продавець, комірник, машиніст, кравець, футболіст, поштар, льотчик, пілот), національну їжу (борщ, юшка, капусняк, вареники, галушки, смаженя, гречаники, узвар, пампушки), національний посуд (миска, полумисок, горнятко, горщик, хухпик, глечик, макітра), національні свята та святкову їжу (Різдво, кутя, калач, вечеря, дідух, щедрівка, колядка, Водохреще, Великдень, паска, крашанка, писанка, Трійця, Івана Купайла, косовиця, обжинки), слова, пов'язані з державою, Україною (Батьківщина, країна, Україна, місто, село, селища, народ).
Продовжувати збагачувати словник іменниками, які означають збірність (гілля, листя, дітвора, комашня), абстрактні поняття (охайність, соромливість, чемність, ганьба, турбота), час та простір (година, хвилина, мить, ранок, сутінки, далечінь, вирій, глибина, височінь), узагальнюючими словами (родина, професія, природа, речі, страви, продукти, народ).
Поповнювати словник прикметниками, які мають коротку форму: дрібен (дощик), повен (кошик, човен), ясен (місяць, день), зелен (ліс), присвійними прикметниками (дівчачий, дівочий, овечий, журавлиний, заячий, материнський, батьківський, дідівський, ластів'ячий), позначеннями ступенів прикметників словами "більш, менш, трохи" (більш уважний, менш солодкий, трохи більший, трохи нижчий).
Збагачувати словник дітей дієсловами: з суфіксом "-ну-" (стукнути, гукнути, смикнути), "-ону-" (смиконути, кидонути); з префіксами "про-, від-" (провчити: провідати, проводити, проходити, просидіти; відмовити, від'їхати, відробити, відходити); дієсловами наказового способу зі словами "хай, нехай" (хай розповідає, нехай біжить, нехай їсть), безособовими дієсловами (світає, палає, смеркає, хочеться, не сидиться).
Уводити в активний словник дієприкметники (виконаний, прочитаний, капищній, минулий, біжучий, стихаючий), дієприслівники (поївши, ходячи, взувши, спитавши, вдягнувши); прислівники з префіксом "по-" (по-материнськи, по-нашому, по-вашому), ступені прислівників (тепліше, довше, менш вдало, більш вдало), прислівники часу (тепер, колись, давно, завжди, відтепер), місця (здалеку, вниз, вгорі, ліворуч, праворуч); прийменниками "через, крізь" (крізьскло, через кладку) "коло" (коло себе, коло столу); частками (казна-що, хтозна-де, будь-що, будь-коли, ото, ледве). Ознайомити дітей з різними значеннями багатозначних слів: шапка (мамина, гриба, цвяха, снігу), хвостик (теляти, мишки, волосся, яблука), терти (моркву, очі, руки), вушко (дитяче, глечика, еолки, чашки), ріжуть (хліб, м'ясо, черевики, очі). Продовжувати збагачувати словник словами-синонімами та антонімами (різні частки мови): бруднити - мастити - мазати - налякати, мружити - шупити, обличчя - лице, пошивка - наволочка, праска - утюг, лелека - чорногуз - бусол, писочок - мордочка, веселий -радісний - бадьорий - збуджений, близько - поруч, світло - темрява, сонце - місяць, сміятися - плакати, білий - чорний, денний - нічний, високо - низько.
Вчити класифікувати предмети, речі, явища за відповідними ознаками: хліб - білий, темний, житній, пшеничний, свіжий, черствий; стіл -письмовий, кухонний, дитячий; взуття - зимове, осіннє, літне; добирати частини до цілого: стілець - спинка, сидіння, ніжки; дерево - стовбур, листя, гілля, корінь.
Образне мовлення. Збагачувати словник дітей образними, художньо-поетичними виразами (кіт-воркіт, котико-котине, маки-маки-макіеочки; вийди, вийди сонечко; козуню-любуню; павлику-равлику; зозулю-кавулю; дощику-поливайнику), порівняннями (ніби золото; немов вогнем палає; наче місяць засяяв; як білий сніг, як червоне яблучко; мов той соловейко).
Ввести в активний словник дитини прислів'я (Світить місяць, та не еріе. Без вітру і трава не шелестить. Полохлива ворона і куща боїться. Що сіре, то й вовк. Не радій чужому «орю), приказки та фразеологічні звороти (Рота роззявити. Гшв ловити. Руками й ногами. Різати вухо. П'яте колесо до воза. Пальці облизувати. І риби наловити, і нт не замочити), звуконаслідувальні слова та вигуки (овва, нате, аеов, диби-диби, люляй-люляй, хить-хить, нини-нини, гай-гай, тосі-тосі, гайда-еайдаша, хур-хур).
Мовленнєвий етикет. Збагачувати словник дітей новими формами мовленнєвого етикету в ситуаціях вітання (Привіт, вітаю (тебе), моє тобі вітання, добридень), прощавання (на все добре, до зустрічі, прощавай), знайомства (Як тебе (вас) звати? Давай познайомимося... Мене звати... а тебе? Моє ім'я... а твоє?), подяки (велике спасибі, я вам (тобі) вдячна(ий), прийми мою подяку, дякую, ще раз дякую), прохання (будьте так ласкаві, дозволите) мені, будь-ласка, я тебе (Вас) дуже прошу...), вибачення (Вибач(те), будь-ласка, прошу вибачення, якщо можеш, вибач, прошу не ображатися на мене), компліменти (ти чудовий хлопчик, ти така чемна (весела, приємна), мені подобаються твої очі (волосся), твоя посмішка).
Продовжувати вчити дітей культурі мовленнєвого спілкування: розмовляти спокійним, лагідним тоном, з посмішкою на вустах, дивитися в обличчя співрозмовнику, вислуховувати адресоване дитині звертання. Заміняти слова-еульгаризми, жаргонні слова словами літературної мови.