
- •1. Види науково обґрунтованих класифікацій та номенклатури, що враховують як будову карбонового ланцюга, так і наявність у молекулі певних функціональних груп.
- •2. Ізомерія в органічних сполуках. Просторова будова органічних
- •2)Положения
- •3)Взаємного положення в кільці
- •1. Геометрична :
- •2. Оптична (дзеркальна)
- •3. Поворотна ізомерія ( конформація)
- •4. Динамічна ізомерія
- •4. Загальна характеристика хімічних реакцій біоорганічних сполук.
- •5. Характеристика нуклеофілів та електрофілів.
- •6. Багатоатомні спирти. Будова, номенклатура та ізомерія фенолів, амінів.
- •1. Радикальні заміщення біля насиченого атома Карбону (sr).
- •2. Електрофільне приєднання до ненасичених сполук (ae).
- •3. Електрофільне заміщення в ароматичних сполуках (se).
- •4. Вплив замісників на реакційну здатність аренів.
- •5. Вуглеводні . Алкани, алкени, арени .
- •6. Багатоатомні спирти. Будова, номенклатура та ізомерія фенолів, амінів. ( спрс ).
- •1.Феноли.
- •1.Реакції нуклеофільного приєднання (an) до оксосполук.
- •2.Вплив нуклеофілу на утворення з альдегідами і кетонами нових зв'язків: c-о, с-с, с- н, с- n.
- •3.Альдольна конденсація та її значення для подовження карбонового ланцюга.
- •4.Окиснення альдегідів і кетонів.
- •5. Медико-біологічне значення альдегідів і кетонів. ( спрс).
- •1.Класифікація карбонових кислот, окремі представники монокарбонових кислот.
- •2. Реакції нуклеофільного заміщення (sn) біля sp2- гібридизованого
- •3. Вищі жирні кислоти (вжк) як складові нейтральних ліпідів. Будова
- •5. Функціональні похідні карбонових кислот. ( спрс)
- •1. Хімічні властивості та біологічне значення гідрокси- та амінокислот.
- •1. Класифікація гідроксикислот:
- •2. Біологічне значення кетокислот та їх похідних. Кетонові тіла, діагностичне значення, їх визначення при цукровому діабеті.
- •3. Фенолокислоти та їх похідні. Використання саліцилової кислоти та її похідних у медицині (метилсаліцилат, салол, аспірин, саліцилати натрію) у вигляді лікарських засобів.
- •1. Класифікація амінокислот за будовою карбонового ланцюга, здатністю до синтезу в організмі та полярністю радикала.
- •2. Хімічні властивості а-амінокислот. Реакції поліконденсації з утворенням пептидів. Якісні реакції на α-амінокислоти, пептиди, білки.
- •1. Аліфатичні сполуки зі змішаними функціями
- •1. Класифікація вуглеводів. Таутомерні форми моносахаридів.
- •2. Утворення глікозидів, їхня роль у побудові оліго- та полісахаридів, нуклеозидів. Нуклеотидів та нуклеїнових кислот. Аскорбінова кислота як похідне гексоз, біологічна роль вітаміну с.
- •3. Класифікація дисахаридів за здатністю до окисно-відновних реакцій. Два типи зв'язків між залишками моносахаридів та їх вплив на реакційну здатність дисахаридів.
- •4. Будова, біологічна роль та застосування крохмалю, його складові.
- •5. Структура вуглеводів. (спрс).
- •1. Класифікація гетероциклів за розмірами циклу, кількістю та
- •2. Пятичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами та їхні
- •3. Бензпірол (індол) як складова триптофану та продуктів його перетворення — біологічно активних сполук (триптамін, серотонін) та токсичних речовин (скатол, індол) і продукти їхньою знешкодження.
- •4 Шестичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами -основа
- •5. Лікарські засоби на основі гетероциклічних сполук.( спрс).
- •1. П’ятічленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом.
- •2. П’ятічленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами.
- •3. Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами.
- •1. Нуклеозиди та нуклеотиди — продукти неповного гідролізу нуклеїнових кислот. ( спрс)
- •2. Нуклеїнові кислоти — полінуклеотиди, біополімери, що зберігають, передають спадкову інформацію та беруть участь у біосинтезі білка.
- •3. Вільні нуклеотидів (коферменти)— амф, адф, атф, над . Н. Будова та значення 3’,5'-ц-амф, його роль у дії гормонів на клітини.
1. Аліфатичні сполуки зі змішаними функціями
Сполуками зі змішаними функціями називаються сполуки, в молекулах яких містяться одночасно дві або більше різних функціональних груп. Крім заміщених карбонових кислот (галогенозаміщені НаІ - СООН , гідроксикислоти НО - СООН, амінокислоти NН2 - СООН ,
H
а
льдегіде-
і кетокислоти С - СООН і - С -
СООН) до сполук
данного
типу
O
║
Н
O
в
ідносяться
гідроксиальдегіди
С
- ОН, гідроксикетони
- С - ОН ,
О
║
H
О
а
міноспирти
NН2
- ОН , аміноальдегіди NН2
– С та інші.
О
З названих груп сполук зі змішаними функціями найважливіше значення мають заміщені карбонові кислоти і вуглеводи (гідроксиальдегіди та гідроксикетони ) .
Гетерофункциональными соединениями ( кислотами ) называют кислоты , в радикале которых один или несколько водородов замещены на другие функциональные группы: гидрокси- ( окси-) , фенол - , кето - , аминогруппы.
Біоорганічна хімія
Лекція № 7. Вуглеводи.
1. Класифікація вуглеводів. Таутомерні форми моносахаридів.
2. Утворення глікозидів, їхня роль у побудові оліго- та полісахаридів, нуклеозидів. нуклеотидів та нуклеїнових кислот. Аскорбінова кислота як похідне гексоз, біологічна роль вітаміну С.
3. Класифікація дисахаридів за здатністю до окисно-відновних реакцій. Два типи зв'язків між залишками моносахаридів та їх вплив на реакційну здатність дисахаридів.
4. Будова, біологічна роль та застосування крохмалю, його складові.
5. Структура вуглеводів. (СПРС).
Самостійна робота №3: Структура вуглеводів.
1. Класифікація вуглеводів. Таутомерні форми моносахаридів.
Вуглеводи — органічні сполуки, молекула яких найчастіше складається з трьох хімічних елементів — карбону, гідрогену і оксигену в такому кількісному співвідношенні, що на один атом карбону припадає одна молекула води. Наприклад, молекулу найпростішого вуглеводу глюкози С6Н12О6 можна розглядати як таку, що складається з 6 атомів карбону С і 6 молекул води Н2О. Виходячи з цього, К. Шмідт (1844) назвав ці сполуки вуглеводами. Пізніше було встановлено, що в складі молекул багатьох вуглеводів можуть бути й інші хімічні елементи — фосфор, сульфур, нітроген.
Крім того, в молекулах окремих вуглеводів таке співвідношення між атомами карбону і молекулами води не витримується, однак вони є типовими вуглеводами. Прикладом може бути дезоксирибоза, молекулярна формула якої С5Н10О4. Є органічні сполуки, в складі молекул яких співвідношення між кількістю атомів карбону, гідрогену й оксигену типове для вуглеводів, проте вони не є вуглеводами. Наприклад, лактатна кислота — її молекулярна формула С3Н6О3.
За хімічними властивостями вуглеводи є багатоатомними альдегіде- і кетоспиртами. Вони дуже поширені в природі, їх молекули первинно утворюються в клітинах рослин у результаті реакцій фотосинтезу і становлять 80 — 90 % сухої маси рослин. В організм тварин і людини вони надходять з їжею (кормами) і зазнають механічної та хімічної переробки. В середньому в організмі тварин і людини міститься 1 — 2 % вуглеводів у перерахунку на суху речовину.
У живих організмах вуглеводи — основне джерело хімічної енергії. Окремі органи задовольняють свої енергетичні потреби переважно за рахунок розщеплення глюкози: мозок — на 80 %, серце — на 70 — 75 %. Вуглеводи відкладаються в тканинах тваринного організму у вигляді запасних поживних речовин (глікогену). Деякі з них виконують опорні функції (гіалуронова кислота), беруть участь у формуванні структури клітин і міжклітинної речовини (хондроїтинсульфатна кислота), захищають організм від мікробів і токсинів (сіа-лові кислоти), є складовими частинами молекул макроергіч-них сполук (АТФ), структурними компонентами ДНК і РНК (дезоксирибоза і рибоза) тощо.
Класифікація вуглеводів :
Альдози Кетози Восстанавли- Невосстанав- Гомоноли- Гетерополи-
вающиеся ливающиеся сахариди сахариди
Триозы Мальтоза Сахароза Крахмал Гепарин
Тетрозы Лактозы Гликоген Гиалуроно-
Пентозы Целлобиоза Клетчатка вая к-та
(рибоза) (рибулоза) (целлюлоза) Хондроитин-
Гексозы серная к-та
(глюкоза) (фруктоза)
Гептозы
Моноцукриди — велика група вуглеводів, молекули яких мають просту будову і не здатні до гідролітичного розщеплення. Більшість моноцукридів за своїм елементним складом відповідають молекулярній формулі Сn(Н2О)m . їх класифікують за наявністю в молекулах альдегідної і кетонної груп (альдози і кетози), кількістю карбонових атомів (тріози, тетрози, пентози, гексози і т. д.), хімічною природою (нейтральні й кислі цукри, аміноцукри) та за іншими ознаками.
Моноцукриди — тверді кристалічні речовини, добре розчинні у воді, солодкі на смак, оптично активні. Вони легко вступають у хімічні реакції, характерні для альдегіде- і кетоспиртів. їх неважко виявляти якісними й кількісними реакціями (Троммера, Селіванова, «срібного дзеркала» тощо), вони зазнають різних видів бродіння (спиртового, молочнокислого, лимоннокислого, маслянокислого, оцтовокислого тощо). Молекули моноцукридів залежно від умов середовища перебувають у вигляді відкритої (ациклічної, карбонільної) і циклічної (фуранозної або піранозної) форм, які таутомерні і здатні (залежно від умов середовища) переходити одна в одну.
У лабораторній практиці, в тому числі й під час клінічних досліджень, виникає необхідність якісно й кількісно визначати вміст вуглеводів, насамперед глюкози, в різних біологічних рідинах (наприклад, у крові, лікворі, сечі). Для цих цілей часто використовують якісні реакції на наявність у рідинах моноцукридів.
⁄⁄ О Н \ ⁄ ОН
С С ----------------|
| \ H |
| |
Н - С - ОН Н - С - ОН |
| | |
НО - С - Н Таутомерія НО - С - Н О
|
| |
Н - С - ОН
Н - С - ОН |
| (водний розчин) | |
Н - С - ОН Н - С ---------------
| |
СН2ОН СН2ОН
D – глюкоза D – глюкопираноза
В результаті таутомерії виникає новий реакційний центр і нова від’ємність в хімічних реакціях, за рахунок - ОН групи.