- •1. Види науково обґрунтованих класифікацій та номенклатури, що враховують як будову карбонового ланцюга, так і наявність у молекулі певних функціональних груп.
- •2. Ізомерія в органічних сполуках. Просторова будова органічних
- •2)Положения
- •3)Взаємного положення в кільці
- •1. Геометрична :
- •2. Оптична (дзеркальна)
- •3. Поворотна ізомерія ( конформація)
- •4. Динамічна ізомерія
- •4. Загальна характеристика хімічних реакцій біоорганічних сполук.
- •5. Характеристика нуклеофілів та електрофілів.
- •6. Багатоатомні спирти. Будова, номенклатура та ізомерія фенолів, амінів.
- •1. Радикальні заміщення біля насиченого атома Карбону (sr).
- •2. Електрофільне приєднання до ненасичених сполук (ae).
- •3. Електрофільне заміщення в ароматичних сполуках (se).
- •4. Вплив замісників на реакційну здатність аренів.
- •5. Вуглеводні . Алкани, алкени, арени .
- •6. Багатоатомні спирти. Будова, номенклатура та ізомерія фенолів, амінів. ( спрс ).
- •1.Феноли.
- •1.Реакції нуклеофільного приєднання (an) до оксосполук.
- •2.Вплив нуклеофілу на утворення з альдегідами і кетонами нових зв'язків: c-о, с-с, с- н, с- n.
- •3.Альдольна конденсація та її значення для подовження карбонового ланцюга.
- •4.Окиснення альдегідів і кетонів.
- •5. Медико-біологічне значення альдегідів і кетонів. ( спрс).
- •1.Класифікація карбонових кислот, окремі представники монокарбонових кислот.
- •2. Реакції нуклеофільного заміщення (sn) біля sp2- гібридизованого
- •3. Вищі жирні кислоти (вжк) як складові нейтральних ліпідів. Будова
- •5. Функціональні похідні карбонових кислот. ( спрс)
- •1. Хімічні властивості та біологічне значення гідрокси- та амінокислот.
- •1. Класифікація гідроксикислот:
- •2. Біологічне значення кетокислот та їх похідних. Кетонові тіла, діагностичне значення, їх визначення при цукровому діабеті.
- •3. Фенолокислоти та їх похідні. Використання саліцилової кислоти та її похідних у медицині (метилсаліцилат, салол, аспірин, саліцилати натрію) у вигляді лікарських засобів.
- •1. Класифікація амінокислот за будовою карбонового ланцюга, здатністю до синтезу в організмі та полярністю радикала.
- •2. Хімічні властивості а-амінокислот. Реакції поліконденсації з утворенням пептидів. Якісні реакції на α-амінокислоти, пептиди, білки.
- •1. Аліфатичні сполуки зі змішаними функціями
- •1. Класифікація вуглеводів. Таутомерні форми моносахаридів.
- •2. Утворення глікозидів, їхня роль у побудові оліго- та полісахаридів, нуклеозидів. Нуклеотидів та нуклеїнових кислот. Аскорбінова кислота як похідне гексоз, біологічна роль вітаміну с.
- •3. Класифікація дисахаридів за здатністю до окисно-відновних реакцій. Два типи зв'язків між залишками моносахаридів та їх вплив на реакційну здатність дисахаридів.
- •4. Будова, біологічна роль та застосування крохмалю, його складові.
- •5. Структура вуглеводів. (спрс).
- •1. Класифікація гетероциклів за розмірами циклу, кількістю та
- •2. Пятичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами та їхні
- •3. Бензпірол (індол) як складова триптофану та продуктів його перетворення — біологічно активних сполук (триптамін, серотонін) та токсичних речовин (скатол, індол) і продукти їхньою знешкодження.
- •4 Шестичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами -основа
- •5. Лікарські засоби на основі гетероциклічних сполук.( спрс).
- •1. П’ятічленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом.
- •2. П’ятічленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами.
- •3. Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами.
- •1. Нуклеозиди та нуклеотиди — продукти неповного гідролізу нуклеїнових кислот. ( спрс)
- •2. Нуклеїнові кислоти — полінуклеотиди, біополімери, що зберігають, передають спадкову інформацію та беруть участь у біосинтезі білка.
- •3. Вільні нуклеотидів (коферменти)— амф, адф, атф, над . Н. Будова та значення 3’,5'-ц-амф, його роль у дії гормонів на клітини.
1. Класифікація амінокислот за будовою карбонового ланцюга, здатністю до синтезу в організмі та полярністю радикала.
Амінокислоти — похідні карбонових кислот, у радикалі яких один або кілька атомів гідрогену заміщені аміногрупами. Відомо понад 150 амінокислот, добутих з природних джерел і методами органічного синтезу. Для біосинтезу білків організмів тварин і людини необхідно 20 амінокислот, два аміди (аспарагін і глутамін) і дві імінокислоти (пролін і оксипролін).
Амінокислоти поділяють на дві групи: ациклічні і циклічні. В групі ациклічних амінокислот виділяють чотири підгрупи: моноаміномонокарбонові, моноамінодикарбонові, діаміномонокарбонові та діамінодикарбонові. Циклічні амінокислоти поділяють на дві підгрупи: ізоциклічні та гетероциклічні.
Амінокислоти — основа структури білків кожного живого організму. Білки кормів поділяють на повноцінні і неповноцінні. Повноцінні білки містять у складі своїх молекул залишки незамінних амінокислот, які не можуть бути синтезовані організмом тварини: валін, ізолейцин, лейцин, лізин, метіонін, треонін, триптофан і фенілаланін, до умовно незамінних амінокислот відносять гістидин, оскільки його незначна нестача в кормах поповнюється синтезом мікрофлорою в травному каналі. Решта амінокислот замінні і можуть синтезуватися в організмі тварин: аланін, аспарагінова і глутамі-нова кислоти, серин. П'ять амінокислот частково замінні: аргінін, гліцин, тирозин, цистин і цистеїн. Імінокислоти пролін і оксипролін можуть синтезуватися в організмі з деяких продуктів проміжного обміну вуглеводів, ліпідів, білків, нуклеїнових кислот.
Ациклические , моноаминомонокарбоновые- 10 аминокислот :
Глицин СН2 - СООН
(аминоуксусная кислота) | ГЛИ
NH2
Аланин СН3 – СН – СООН
(α – аминопропионовая | АЛА
кислота ) NH2
В алин СН3
( α – аминоизовалериановая СН – СН – СООН ВАЛ
кислота ) СН3 |
NH2
Лейцин СН3 – СН – СН2 – СН - СООН
(α – аминоизокапроновая | | ЛЕЙ
кислота) СН3 NH2
Серин НО – СН2 – СН – СООН
(α – амино-β-оксипропионовая | СЕР
кислота ) NH2
Треонин СН3 – СН – СН – СООН
(α – амино-β-оксимасляная | | ТРЕ
кислота ) ОН NH2
Цистин СООН- СН-СН2-S-S-CH2-CH-COOH
β,β – дитиобис- α- амино- | | ЦИС-SS
пропионовая кислота ) NH2 NH2
Цистеин НS – СН2 – СН – СООН
(α – амино-β-меркапто- | ЦИС
Пропионовая кислота) NH2
Метионин CH3 – S – CH2 – CH2 – CH - COOH
(α – амино-γ-метилтио- | МЕТ
масляная кислота) NH2
Норлейцин СН3 – СН2 – СН2 – СН2 – СН – СООН
(α – аминокапроновая | Н- ЛЕЙ
кислота ) NH2
Ациклические , диаминомонокарбоновые :
Аргинин H2N – C – NH – CH2 – CH2 – CH2 – CH – COOH
(α – амино-σ-гуани- ║ | АРГ
диновалериановая NH NH2
кислота )
Лизин H2N – CH2 – CH2 – CH2 –СН2 - CH – COOH
(α,ε- диамино- | ЛИЗ
Капроновая кислота) NH2
Ациклические , моноаминодикарбоновые:
Аспарагиновая НООС – СН2 – СН – СООН
(α – аминоянтарная | АСП
кислота ) NH2
Глутаминовая НООС – СН2 –СН2 - СН – СООН
(α – аминоглутаровая | ГЛУ
кислота ) NH2
Циклицеские, гомоциклицеские :
Ф енилаланин СН – СН
( α – амино-β-фенил- СН С – СН2 – СН – СООН ФЕН
пропионовая кислота) СН = СН |
NH2
Т ирозин СН – СН
( α – амино-β-параокси- ОН – СН С – СН2 – СН – СООН ТИР
фенилпропионовая кислота) СН = СН |
NH2
Циклицеские, гетероциклицеские :
Т риптофан СН
(α – амино-β-индолил- НС С - С - СН2 – СН – СООН
пропионовая кислота) | ║ ║ | ТРИ
НС С СН NH2
СН NH
Гистидин N – С – СН2 – СН – СООН
(α – амино-β-имидазолил- ║ ║ | ГИС
п ропионовая кислота) НС СН NH2
N
|
Н
Иминокислоты (1) :
Пролин Н2С - СН2
(пирролидин – 2 - | |
карбоновая кислота) Н2С СН - СООН ПРО
N
|
Н
Иминокислоты (2) :
О ксипролин Н
( 4- оксипирролидин - С СН2
2- карбоновая кислота) НО
ОПРО
Н2С СН - СООН
N
|
Н