
- •1. Види науково обґрунтованих класифікацій та номенклатури, що враховують як будову карбонового ланцюга, так і наявність у молекулі певних функціональних груп.
- •2. Ізомерія в органічних сполуках. Просторова будова органічних
- •2)Положения
- •3)Взаємного положення в кільці
- •1. Геометрична :
- •2. Оптична (дзеркальна)
- •3. Поворотна ізомерія ( конформація)
- •4. Динамічна ізомерія
- •4. Загальна характеристика хімічних реакцій біоорганічних сполук.
- •5. Характеристика нуклеофілів та електрофілів.
- •6. Багатоатомні спирти. Будова, номенклатура та ізомерія фенолів, амінів.
- •1. Радикальні заміщення біля насиченого атома Карбону (sr).
- •2. Електрофільне приєднання до ненасичених сполук (ae).
- •3. Електрофільне заміщення в ароматичних сполуках (se).
- •4. Вплив замісників на реакційну здатність аренів.
- •5. Вуглеводні . Алкани, алкени, арени .
- •6. Багатоатомні спирти. Будова, номенклатура та ізомерія фенолів, амінів. ( спрс ).
- •1.Феноли.
- •1.Реакції нуклеофільного приєднання (an) до оксосполук.
- •2.Вплив нуклеофілу на утворення з альдегідами і кетонами нових зв'язків: c-о, с-с, с- н, с- n.
- •3.Альдольна конденсація та її значення для подовження карбонового ланцюга.
- •4.Окиснення альдегідів і кетонів.
- •5. Медико-біологічне значення альдегідів і кетонів. ( спрс).
- •1.Класифікація карбонових кислот, окремі представники монокарбонових кислот.
- •2. Реакції нуклеофільного заміщення (sn) біля sp2- гібридизованого
- •3. Вищі жирні кислоти (вжк) як складові нейтральних ліпідів. Будова
- •5. Функціональні похідні карбонових кислот. ( спрс)
- •1. Хімічні властивості та біологічне значення гідрокси- та амінокислот.
- •1. Класифікація гідроксикислот:
- •2. Біологічне значення кетокислот та їх похідних. Кетонові тіла, діагностичне значення, їх визначення при цукровому діабеті.
- •3. Фенолокислоти та їх похідні. Використання саліцилової кислоти та її похідних у медицині (метилсаліцилат, салол, аспірин, саліцилати натрію) у вигляді лікарських засобів.
- •1. Класифікація амінокислот за будовою карбонового ланцюга, здатністю до синтезу в організмі та полярністю радикала.
- •2. Хімічні властивості а-амінокислот. Реакції поліконденсації з утворенням пептидів. Якісні реакції на α-амінокислоти, пептиди, білки.
- •1. Аліфатичні сполуки зі змішаними функціями
- •1. Класифікація вуглеводів. Таутомерні форми моносахаридів.
- •2. Утворення глікозидів, їхня роль у побудові оліго- та полісахаридів, нуклеозидів. Нуклеотидів та нуклеїнових кислот. Аскорбінова кислота як похідне гексоз, біологічна роль вітаміну с.
- •3. Класифікація дисахаридів за здатністю до окисно-відновних реакцій. Два типи зв'язків між залишками моносахаридів та їх вплив на реакційну здатність дисахаридів.
- •4. Будова, біологічна роль та застосування крохмалю, його складові.
- •5. Структура вуглеводів. (спрс).
- •1. Класифікація гетероциклів за розмірами циклу, кількістю та
- •2. Пятичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами та їхні
- •3. Бензпірол (індол) як складова триптофану та продуктів його перетворення — біологічно активних сполук (триптамін, серотонін) та токсичних речовин (скатол, індол) і продукти їхньою знешкодження.
- •4 Шестичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами -основа
- •5. Лікарські засоби на основі гетероциклічних сполук.( спрс).
- •1. П’ятічленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом.
- •2. П’ятічленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами.
- •3. Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами.
- •1. Нуклеозиди та нуклеотиди — продукти неповного гідролізу нуклеїнових кислот. ( спрс)
- •2. Нуклеїнові кислоти — полінуклеотиди, біополімери, що зберігають, передають спадкову інформацію та беруть участь у біосинтезі білка.
- •3. Вільні нуклеотидів (коферменти)— амф, адф, атф, над . Н. Будова та значення 3’,5'-ц-амф, його роль у дії гормонів на клітини.
5. Функціональні похідні карбонових кислот. ( спрс)
5.1 Аміди карбонових кислот - похідні, які утворюються шляхом заміщення гідроксила в карбоксильній групі на аміногрупу - NH2 :
О О
R - C
→ R – C
OH NH2
Класифікація амідов кислот
Карбонових кислот Вугільної кислоти Амінокислот
О О О
Н - C
; СН3-С
– C
; NH2
-С - NH2
С - NH2
NH2 NH2 ║ ; |
Формамід Ацетамід О СН2
Сечовина |
Н - С - NH2
NH2 - С - ОН |
║ СООН
О
Карбамінова кислота Аспарагін
О
С - NH2
|
СH2
|
СH2
|
Н - С - NH2
|
СООН
Глутамін
Окремі представники амідів кислот :
А) аміди вугільної кислоти мають велике значення. Як і всі двоосновні кислоти, вугільна дає неповний амід - карбамінова кислота і повний амід - сечовина:
ОH -С - ОH NH2 -С - ОH NH2 -С - NH2
║ ║ ║
О О О
Вугільна Карбамінова кислота Сечовина
--Карбамінова кислота , її ефіри - уретани NH2 -С - ОR
║
О
NH2 -С – О – C2H5
║
О
Етиловий ефір карбамінової кислоти - уретан
( Називають часто просто спиртом)
Застосовується в медицині як снодійний засіб. Синтезовані і інші, наприклад, мепротан - для лікування психічних захворювань .
-- Сечовина, або повний амід. Сечовина в організмі людини і ссавців тварин є кінцевим продуктом азотистого обміну. Такі азотисті речовини, як білки і амінокислоти, зазнавши в організмі ряд перетворень, врешті-решт виділяються з сечею у вигляді сечовини. У добу організм людини виділяє з сечею 20-30 грам сечовини.
Лікарські засоби, в основі яких лежать аміди кислот:
Похідні сульфонілмочевіни : бутамід, букарбан, хлорпропамід, глібенкламід та інші - протидіабетичні препарати. Сечовина застосовується як осмотичний діуретик .
5.2. Складні ефіри - це речовини, які утворюються в результаті взаємодії органічних або оксигеновмісні неорганічних кислот із спиртами ( реакції етерифікації ) .
O
Загальна формула складних ефірів і монокарбонових кислот :
R
- C , где R
и
OR1
R1 – ВВ радикали ( окрім ефіру мурашиної кислоти, де немає R ).
Прості по складу складні ефіри карбонових кислот - безбарвні легко кип’ячі рідини з фруктовим запахом; вищі складні ефіри - воскоподібні речовини (бджолиний віск), всі складні ефіри у воді розчиняються погано.
О
О
Н - С СН3
- С
О – СН3 О – С5Н11
Метіловий ефір мурашиної кислоти Аміловий ефір оцтової кислоти
(муравьинометиловый эфир, метилформиат ( оцтовоаміловий ефір, амілацетат,
метілметаноат) пентілетаноат).
Окремі представники складних ефірів
Ефіри азотної кислоти більшою чи меншою мірою володіють вибуховими властивостями причому у ефірів одноатомних спиртів ці властивості виражені слабкіше, ніж у ефіру багатоатомних спиртів. Найбільше практичне значення мають тринітрат гліцерину і динітрат гліколя.
Н2С – О –С – NO2
| Тринітрогліцерін (в медицине — 1% спиртовий
НС – О – С – NO2 розчин – нітрогліцерін)
|
Н2С – О – С – NO2
Нітрогліцерин розширює просвіт серцевих судин.
З ефірів азотистої кислоти найбільше значення має ефір ізоамілового спирту С5Н11 - О – N = О - амілнітріт (точніше ізоамілнітріт). Амілнітріт - рідина жовтуватого кольору, застосовується в медицині як засіб, що розширює кровоносні судини.
Існує багато ефірів фосфорної кислоти, такі, як фосфати цукрів, фосфатіди .
О
– С2Н5
Ефіри
оцетової кислоти.
Оцтовоетіловий
ефір,
або етілацетат
СН3
- С
О
володіє приємним освіжаючим запахом. Етилацетат виробляють у величезних кількостях. Він використовується як розчинник, значна його кількість йде на синтез ацетооцтового ефіру і ряду лікарських речовин (наприклад, антипірину).
Оцтовоізоаміловий
ефір,
або ізоамілацетат
О
– С5Н11
СН3 - С
О
володіє запахом груш. Ізоамілацетат у великих кількостях застосовується в харчовій промисловості і як розчинник. Перераховані складні ефіри йдуть на виготовлення штучних есенцій. Використовуваних при виробництві фруктових вод і т. п., а також в парфюмерії.
Біоорганічна хімія
Лекція № 5. Гетерофункціональні сполуки
1. Хімічні властивості та біологічне значення гідрокси- та амінокислот.
2. Біологічне значення кетокислот та їх похідних. Кетонові тіла, діагностичне значення, їх визначення при цукровому діабеті.
3. Фенолокислоти та їх похідні. Використання саліцилової кислоти та її похідних у медицині (метилсаліцилат, салол, аспірин, саліцилати натрію) у вигляді лікарських засобів.