П итання для самоконтролю
1. У чому полягає сутність понять людина, індивід, особа?
2. В чому виявляється сутність і зміст соціалізації особи?
3. Основні стадії соціалізації особи та їх характеристика.
4. З яких елементів складається механізм соціалізації особи?
5. У чому полягає сутність соціальної адаптації, її зміст і об’єктивні виміри?
6. Інтеріоризація, її роль у процесі соціалізації особи?
7. У чому виявляється сутність поняття самосвідомість. Її роль у життєдіяльності людини.
8. З чого складається соціальний статус особистості?
Л ітература
Андрущенко В. П. та ін. Соціологія: Підручник. — К.—Харків, 1998.
Грушевський М. С. На порозі нової України: Гадки і мрії. — К., 1992.
Молодь України: Стан, проблеми, шляхи розв’язання. — К., 1995.
Лагутін В. Д. Людина і економіка. Соціоекономіка. — К., 1996.
Куликов Л. М. Основы социологии и политологии. — М., 2000.
Косс И. С. Социология личности. — М., 1967.
Якуба О. О. Соціологія. — Харків, 1996.
Тема 6 соціологія економіки, праці та управління
У сучасних умовах формування і функціонування — у певному обсязі — ринкових відносин, якісно нових економічних процесів у сфері матеріального виробництва постає необхідність переосмислення всієї системи економічних відносин, всебічного аналізу їхньої соціальної складової. Поява в Україні нових економічних відносин, що базуються передусім на приватній власності, вимагає ґрунтовних наукових досліджень і визначення шляхів подальшого розвитку та удосконалення цих відносин, розкриття та урахування їх зв’язків і взаємовпливу з іншими суспільними відносинами, насамперед з соціальними, політичними та духовно-культурними.
Більшість соціологів прагнуть аналізувати різні активно діючі в суспільстві чинники — економічні, політичні, соціальні, культурні, моральні, правові тощо. М. Вебер розглядає економічні відносини як одну з позицій, що визначає соціальний поділ суспільства. Е. Дюркгейм досліджує вплив поділу праці на соціальні процеси. Т. Веблен та інші соціологи пояснюють роль різних чинників (етики, економіки, релігії, культури, права та інших) у визначенні бази та надбудови суспільства.
Однак слід визнати, що роль економіки, всієї системи економічних відносин у життєдіяльності суспільства найбільш пере- конливо витлумачена у творах К. Маркса, особливо у відомому його творі «Капітал».
Економічні відносини, як довели К. Маркс та його прихильники, визначають усі інші суспільні відносини, становлячи базу суспільства, над якою здіймаються залежні від економі- ки надбудовні форми: політичні, правові, моральні та інші. К. Маркс аналізував і зворотний вплив інших суспільних відносин на економічні відносини. З марксизмом тепер полемізують у питанні бази і надбудови суспільства багато вчених, які довели, що на кожному конкретному етапі розвитку суспільства пріоритет у взаємодії сфер належить якійсь окремій сфері, але реальне життя, особливо на початку XXI ст., переконує, що утворенням нових економічних відносин визначається розвиток тієї чи іншої сфери суспільства, його фізіономія, характер надбудовних утворень.
У даній темі розкривається сутність економіки та її вплив на інші сфери частіше опосередковано, через соціальні спільності та їх поведінку, через діяльність, працю та управління соціальними процесами.