- •Навчальний посібник
- •Протокол № 6 від 05.02.2002 р.
- •Тема 1 соціологія — наука про суспільство
- •1.1. Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи
- •1.2. Закони і категорії соціології
- •1.3. Структура та функції соціології
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 становлення та розвиток соціологічної думки в західній європі, сша, україні
- •2.1. Становлення та розвиток соціології як науки в західній європі (хіх—хх ст.)
- •2.2. Зміст і особливості соціологічної думки у сполучених штатах америки
- •2.3. Формування й розвиток соціологічної думки в україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 соціологічні дослідження: теорія, методологія, практика
- •3.1. Сутність, структура та типи соціологічних досліджень
- •3.2. Програми соціологічного дослідження
- •3.3. Методи соціологічного дослідження
- •П итання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •П итання для самоконтролю
- •Л ітература
- •Тема 5 соціологія особи
- •5.1. Особистість у системі соціальних зв’язків, її статус і соціальні ролі. Зміст соціології особи
- •5.2. Теорія і практика соціалізації особи
- •П итання для самоконтролю
- •Л ітература
- •Тема 6 соціологія економіки, праці та управління
- •6.1. Соціологія економіки, її сутність, зміст і основні завдання
- •6.2. Предмет, категорії та основні аспекти соціології праці
- •6.3. Сутність, механізм і основні функції соціального управління
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7 соціологія політики
- •7.1. Суспільство та політика
- •7.2. Взаємозв’язки та взаємовплив соціального і політичного в політичному житті суспільства
- •Існує і зворотний зв’язок: тільки досконалість, ефективність функціонування правової держави здатні забезпечити ефективне функціонування і розвиток громадянського суспільства.
- •П итання для самоконтролю
- •Л ітература
- •Тема 8 соціологія культури
- •8.1. Сутність і структура культури суспільства
- •8.2. Предмет і функції соціології культури
- •8.3. Поведінкові підсистеми духовної культури суспільства
- •П итання для самоконтролю
- •Л ітература
- •Тема 9 соціологія релігії
- •9.1. Релігія як соціальне явище
- •9.2. Предмет і методи соціології релігії, зв’язок її з іншими формами суспільної свідомості
- •9.3. Релігійні організації та соціально-релігійна ситуація у сучасній україні
- •10.2. Предмет і функції соціології конфлікту
- •10.3. Характер і особливості соціальних конфліктів в україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Основні поняття і категорії соціології
- •Тема 1. Соціологія — наука про суспільство
- •Тема 2. Становлення та розвиток соціологічної думки в Західній Європі, сша, Україні
- •Тема 3. Соціологічні дослідження: теорія, методологія, практика
- •Тема 4. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •Тема 5. Соціологія особи
- •Тема 6. Соціологія економіки, праці та управління
- •Тема 7. Соціологія політики
- •Тема 8. Соціологія культури
- •Тема 9. Соціологія релігії
- •Тема 10. Соціологія конфлікту
- •Література
- •Вступ 3 Тема 1. Соціологія — наука про суспільство 5
- •Тема 2. Становлення та розвиток соціологічної думки в Західній Європі, сша, Україні 16
- •Тема 3. Соціологічні дослідження: теорія, методологія, практика 31
- •Тема 4. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура 43
8.2. Предмет і функції соціології культури
Соціологія культури — це одна з найважливіших галузей науки про суспільство, оскільки вона вивчає й аналізує найбільш складні й фундаментальні характеристики людини і суспільства, їхню здатність до ефективного матеріального і духовного розвитку.
Предметом соціології культури як наукової галузі та навчального предмета є вивчення суті, місця і ролі цілісної системи культури суспільства, закономірностей і випадковостей її виникнення й розвитку, явищ і процесів, конкретних мате- ріальних і духовних цінностей та діяльності людей з їх створення, накопичення, збереження, реалізації і передачі новим поколінням. Стрижнем предмета соціології культури є, безумовно, закономірності виникнення, функціонування і розвитку культури суспільства, вони поєднуються в п’ять основних груп (див. схему 59).
Схема 5912
Для правильного розуміння кожної групи закономірностей назвемо окремі з них в кожній групі. Наприклад, у першій групі потрібно виділити загальносоціологічний закон історичного процесу, який обумовлює розширення культурної сфери. В другій групі можна виокремити найголовнішу закономірність, що визначає роль матеріальних умов життя людини і суспільства у формуванні та розвиткові культури і вплив культури на матеріальні умови. У третій групі дуже важливою є закономірність взаємозв’язку і взаємовпливу культурної та економічної, а також інших сфер життєдіяльності людей. У четвертій групі визначальною є закономірність взаємозв’язку і взаємозалежності культурної творчості та духовного споживання. У п’ятій групі виразно виявляється закономірність взаємозв’язку професійного та аматорського культурного виробництва, його суспільних та індивідуальних форм тощо.
Важливим завданням соціології культури є вивчення й аналіз рівнів і різновидів культури (див. схему 60).
Схема 60
Елітарна культура — це передусім так зване високе мистецтво, класична література. Її творцями є талановиті, видатні жи- вописці, музиканти, артисти, письменники, споживачами — високоосвічена і творча інтелігенція, в основному мистецтвознавці, літератори, композитори, критики, вчені, але в числі споживачів можуть бути особистості з так званих «пересічних» громадян, але тонких знавців і цінителів літератури, мистецтва, музики, театру і т. ін.
Народну культуру творить сам народ, тому імена авторів народної творчості найчастіше невідомі. Пісня, вірш, легенда, танок, казка, твори народних промислів тощо адресуються широким колам суспільства, різним верствам населення.
Масова культура — гранично загальнодоступна своїми формами, але зазвичай носіями її є молодіжні прошарки населення. Вона не претендує на вишуканий смак і серйозність духовних потреб, має здебільшого розважальний характер, орієнтована на сучасно-миттєве бажання, дуже піддається штампам та моді і тому вельми недовговічна, скороминуща.
Соціологія культури вивчає та аналізує такі різновиди культури.
Домінуюча культура — це сукупність культурних універсалій корінної нації, насамперед її мови, традицій, цінностей, моральних норм, особливостей національної свідомості. Приміром, більшість населення України вільно володіє українською мовою, праце- любні, толерантні, дуже шанують українську пісню, національне вбрання тощо. Отже, в Україні домінуючою є українська культура зі всіма характерними для неї рисами.
Субкультура — це своєрідна підкультура, частина загальної культури, що відображає характерні риси, особливі ціннісні орієнтації і норми поведінки людей тієї або іншої групи людей (територіальної, етнічної, професійної, демографічної і т. п.). В Україні, наприклад, існує багато етнічних субкультур: кримськотатарська, єврейська, угорська, німецька, грецька та ін. Існують в Україні й регіональні субкультури, наприклад, субкультура Закарпаття, західних областей, східних областей і т. ін. Будь-яке суспільство, яке насправді себе поважає, не може не протистояти будь-якій уніфікації своєї культури, позбавленню її оригінальних рис та багатобарвності. Суспільство, природно, має і такі суб- культури, як молодіжна субкультура, субкультура людей похилого віку, конфесійна та ін. Однак, попри всю різноманітність субкультур, їхнім підґрунтям залишається домінуюча культура даного суспільства.
Особливим різновидом культури є контркультура, яка не просто відрізняється від домінуючої культури, а протистоїть їй, відкидає загальновизнані норми і цінності. В реальному житті дуже рідко зустрічаються позитивні приклади контркультури, в основному це буває у тоталітарних суспільствах, де групи сміливих людей (дисиденти) відстоюють ідеї демократії, прав і свобод людини, справедливості тощо. Здебільшого контркультура проявляється в діяльності злочинних груп — терористів, найманих убивць, крадіїв, насильників, тобто фактичних ворогів людської культури.
Аналіз культури і субкультур переконливо показує, що культура в житті суспільства виконує надзвичайно важливу роль, оскільки саме культура, тобто діяльність, робить людину людиною, а суспільство — суспільством.
Найяскравіше роль культури виявляється в її основних функціях (див. схему 61).
Схема 61
Функції культури |
|||
пізнавально- освітня |
творення і відтворення культури, передача соціальної спадковості |
регулятивно- аксеологічна |
об’єднувальна (соборна) |
|
|
|
|
Функції культури тісно пов’язані між собою, реалізація тієї або іншої функції можлива тільки у взаємодії з усіма функціями культури як єдиної системи. В реальному житті всі функції культури здійснюються водночас, більшою або меншою мірою доповнюючи змістовно одна одну.
Таким чином, соціологія культури своїм предметом і функціями відрізняється від інших галузей соціології, доповнюючи їх і спираючись на них.