Питання для самоконтролю

1. Які основні історичні стадії розвитку соціології?

2. У чому полягає сутність позитивістської соціології О. Конта?

3. Якими є основні ідеї соціології Г. Спенсера?

4. У чому сутність та значення для науки соціологізмів Е. Дюрк­гейма?

5. Основний зміст «розуміючої» соціології М. Вебера.

6. Основні особливості американської соціології.

7. У чому сутність «теорії людських відносин» Е. Майо?

8. Зміст та значення в соціології теорії «ієрархії потреб» А. Маслоу.

9. У чому полягає сутність концепції структурного функціоналізму Толкотта Парсонса?

10. Сутність, місце та роль біхевіоризму.

11. Особливості української протосоціології.

12. Основні етапи розвитку соціологічної думки в Україні, їх зміст та особливості.

Література

1. Андрущенко В. Л. та ін. Соціологія: Підручник. — К.—Х., 1998.

2. Грушевський М. С. Початки громадянства, генетична соціо- логія. — Відень, 1921.

3. Ручка А. А., Танчер В. В. Очерки истории социологической мысли. — Нью-Йорк, 1985.

4. Ручка А. А., Танчер В. В. Курс історії теоретичної соціології. — К., 1995.

5. Черниш А. З історії розвитку соціології в Україні. — Львів, 1995.

6. Брегеда А. Ю. та ін. Соціологія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисципліни. — К., 1999.

7. Дворецька Г. В. Соціологія: Підручник. — К., 2002.

Тема 3 соціологічні дослідження: теорія, методологія, практика

Соціологія забезпечує наукове управління найбільш складними у суспільстві соціальними процесами, яке здійснюється за допомогою отримання, нагромадження, переопрацювання, аналізу, перетворення, передачі та використання певної інформації про суспільство, соціальні групи, індивідів та їх взаємодію.

Людина від народження й упродовж усього свого життя здійс­нює емпіричне вивчення соціальної діяльності інших людей, їхньої поведінки та соціальної реальності в цілому. На цій основі індивід формує свою побутову свідомість та самосвідомість, реалізує свою поведінку, спілкуючись з іншими людьми та впливаючи на них. Тобто людина протягом усього свого життя до певної міри, на певному рівні провадить соціологічні дослідження й на цій основі бере участь у соціальному управлінні.

Без соціологічної освіти людина здійснює все це на побутовому рівні, далеко не завжди грамотно й ефективно, і лише пізнання теорії, методології та методики соціологічного дослідження дозволяє індивідові проводити грамотно та ефективно соціоло- гічний аналіз та оптимально використовувати його результати в процесі своєї участі у соціальному управлінні. У зв’язку з цим проблематика соціологічних досліджень набуває особливого значення під час вивчення курсу соціології.

3.1. Сутність, структура та типи соціологічних досліджень

Соціологічне дослідження — це система логічно послідовних ме­тодологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, яка передбачає та забезпечує отримання достовірних даних і фактів про явища та процеси, про закономірності та випадковості їх функціонування й розвитку, що вивчаються з метою подальшого використання їх у соціальному управлінні та розвитку соціології як науки.

Лише за допомогою соціологічних досліджень здійснюється подальше пізнання об’єктивних законів та випадковостей розвитку й функціонування соціальних організмів та спільностей людей, визначаються шляхи, способи та форми використання нагромаджених знань у соціальній практиці.

Соціологічні дослідження не треба ототожнювати з економічними, політичними, юридичними та іншими видами досліджень, адже соціо­логію не можна ототожнювати з іншими науками про суспільство.

Сутність, зміст і специфіка будь-якого соціологічного дослід­ження зумовлюється насамперед об’єктом, предметом, специфічни­ми методами, завданнями та метою, що визначаються даною наукою.

Об’єкт соціологічного дослідження — це певна соціальна реальність, соціальні відносини, соціальна система.

Предметом соціологічного дослідження є конкретні соціальні явища та процеси, закономірності та випадковості їх функціонування і розвитку, різноманітні характеристики, сторони, аспекти, принципи організації.

Метою соціологічного дослідження є виявлення в соціальних об’єктах і процесах функціональних зв’язків та випадковостей елементів, що самоорганізуються, а під час реалізації практичного соціального експерименту — пошук управлінських рішень.

Наукове управління соціальними процесами здійснюється на основі нагромадження, переопрацювання, перетворення й використання необхідної інформації, що її отримує суб’єкт соціального управління, по-перше, через побутову свідомість, що реалізується у повсякденному практичному житті людей; по-друге, шляхом емпіричного вивчення соціальної діяльності людей та соціальної дійсності, по-третє, за допомогою конкретних соціологічних досліджень об’єктів соціального управління, здійснення яких є можливим лише за наявності теорії, що правильно, науково відображає суть соціальних організмів, соціальних відносин, закономірностей та випадковостей їхнього розвитку та функціонування. Лише конкретні соціологічні дослідження завдяки їхній гносеологічній специфіці дозволяють суб’єктові соціального уп­равління встановлювати зв’язок конкретної соціальної політики із загальною перспективою історичного соціального процесу¹.

Нині існує три основних типи соціологічних досліджень:

1. розвідувальне (пілотне);

2. описове;

3. експериментально-аналітичне (див. схему 10).

Схема 10

Розвідувальне (пілотне) дослідження здійснюється з метою ознайомлення з об’єктом дослідження, тоді, коли у соціолога-дослідника недостатнє уявлення про стан об’єкта і він не спроможний висунути будь-які гіпотези. Як правило, розвідувальне дослідження передбачає вивчення документів, ознайомлення з об’єктом дослідження, з поглядами компетентних фахівців на дане питання. Завершується розвідувальне дослідження чітким визначенням проблеми, мети та завдань дослідження, формулюванням основних гіпотез.

Описове дослідження складається з систематичного кількісно-якісного опису об’єкта дослідження, головним у ньому є упорядкування та обґрунтування певних груп емпіричного матеріалу. Таке дослідження завершується класифікацією емпіричних даних, що стосуються кількісних та якісних характеристик елементів структури об’єкта дослідження.

Експериментально-аналітичне дослідження основною метою та змістом має встановлення функціональних зв’язків у соціальних об’єктах та процесах, аналіз закономірностей та випадковостей, які визначають їх функціонування й розвиток, а при реалізації практичного соціологічного експерименту — пошук і формулювання управлінських рішень.

У реальній практиці проведення соціологічних досліджень, як правило, в одному дослідженні поєднуються всі три типи соціологічних досліджень у їх логічній послідовності.

Будь-яке соціологічне дослідження — це специфічний процес діяльності та конкретної праці суб’єктів дослідження, який має свою структуру (див. схему 11).

Схема 11

За характером дослідницьких завдань та за термінами проведення соціологічні дослідження мають декілька видів (див. схему 12).

Схема 12

Таким чином, будь-яке соціологічне дослідження має свою сутність, зміст і структуру, належить до певного типу за своїми основними завданнями, метою та іншими характеристиками.