- •Навчальний посібник
- •Протокол № 6 від 05.02.2002 р.
- •Тема 1 соціологія — наука про суспільство
- •1.1. Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи
- •1.2. Закони і категорії соціології
- •1.3. Структура та функції соціології
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 становлення та розвиток соціологічної думки в західній європі, сша, україні
- •2.1. Становлення та розвиток соціології як науки в західній європі (хіх—хх ст.)
- •2.2. Зміст і особливості соціологічної думки у сполучених штатах америки
- •2.3. Формування й розвиток соціологічної думки в україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 соціологічні дослідження: теорія, методологія, практика
- •3.1. Сутність, структура та типи соціологічних досліджень
- •3.2. Програми соціологічного дослідження
- •3.3. Методи соціологічного дослідження
- •П итання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •П итання для самоконтролю
- •Л ітература
- •Тема 5 соціологія особи
- •5.1. Особистість у системі соціальних зв’язків, її статус і соціальні ролі. Зміст соціології особи
- •5.2. Теорія і практика соціалізації особи
- •П итання для самоконтролю
- •Л ітература
- •Тема 6 соціологія економіки, праці та управління
- •6.1. Соціологія економіки, її сутність, зміст і основні завдання
- •6.2. Предмет, категорії та основні аспекти соціології праці
- •6.3. Сутність, механізм і основні функції соціального управління
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 7 соціологія політики
- •7.1. Суспільство та політика
- •7.2. Взаємозв’язки та взаємовплив соціального і політичного в політичному житті суспільства
- •Існує і зворотний зв’язок: тільки досконалість, ефективність функціонування правової держави здатні забезпечити ефективне функціонування і розвиток громадянського суспільства.
- •П итання для самоконтролю
- •Л ітература
- •Тема 8 соціологія культури
- •8.1. Сутність і структура культури суспільства
- •8.2. Предмет і функції соціології культури
- •8.3. Поведінкові підсистеми духовної культури суспільства
- •П итання для самоконтролю
- •Л ітература
- •Тема 9 соціологія релігії
- •9.1. Релігія як соціальне явище
- •9.2. Предмет і методи соціології релігії, зв’язок її з іншими формами суспільної свідомості
- •9.3. Релігійні організації та соціально-релігійна ситуація у сучасній україні
- •10.2. Предмет і функції соціології конфлікту
- •10.3. Характер і особливості соціальних конфліктів в україні
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Основні поняття і категорії соціології
- •Тема 1. Соціологія — наука про суспільство
- •Тема 2. Становлення та розвиток соціологічної думки в Західній Європі, сша, Україні
- •Тема 3. Соціологічні дослідження: теорія, методологія, практика
- •Тема 4. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •Тема 5. Соціологія особи
- •Тема 6. Соціологія економіки, праці та управління
- •Тема 7. Соціологія політики
- •Тема 8. Соціологія культури
- •Тема 9. Соціологія релігії
- •Тема 10. Соціологія конфлікту
- •Література
- •Вступ 3 Тема 1. Соціологія — наука про суспільство 5
- •Тема 2. Становлення та розвиток соціологічної думки в Західній Європі, сша, Україні 16
- •Тема 3. Соціологічні дослідження: теорія, методологія, практика 31
- •Тема 4. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура 43
П итання для самоконтролю
1. Що таке суспільство?
2. Чим характеризується соціальна система?
3. Які ви знаєте соціальні спільності та чим вони характеризуються?
4. Сформулюйте визначення соціальної структури суспільства.
5. Які існують підходи до аналізу соціальної структури суспіль- ства?
6. У чому полягає сутність теорії соціальної стратифікації?
7. Що таке соціальні інститути, якою є їхня роль у суспільстві?
8. Якими є особливості соціальної структури сучасного українського суспільства?
9. Назвіть основні тенденції розвитку структури сучасного українського суспільства.
Л ітература
1. Андрущенко В. П. та ін. Соціологія: Підручник. — К.—Харків, 1998.
2. Куликов Л. М. Основы социологии и политологии. — М., 2000.
3. Вебер М. Избранные произведения. — М., 1990.
4. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992.
5. Якуба О. О. Соціологія: Навч. посібник. — Харків, 1996.
Тема 5 соціологія особи
Життєдіяльність людини, яка вступає у відносини з іншими людьми з метою задоволення своїх потреб, є суттю і головним змістом усіх процесів, що відбуваються у суспільстві. Конкретно-історичні типи, види і форми взаємодії людей визначають сутність соціальних явищ і процесів, суперечності й тенденції розвитку суспільного життя. Однак не лише життєдіяльність людини характеризує якісну визначеність суспільства, а й суспільство формує людину як істоту розумну, мислячу, здатну до цілеспрямованої творчої діяльності. Суспільство — світ людей. Людина в суспільстві народжується, живе, розвивається, стає особистістю, але все це — дуже складний і тривалий процес, який є серцевиною розвитку будь-якого суспільства. Соціологія особи — це така галузь соціології, яка має предметом вивчення особу як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин у межах соціально-історичного процесу і ціннісних суспільних систем.
5.1. Особистість у системі соціальних зв’язків, її статус і соціальні ролі. Зміст соціології особи
Розпочинаючи аналіз місця і ролі особистості у системі соціальних зв’язків, треба чітко визначити такі основні поняття, як людина, індивід та індивідуальність, особистість (особа). Усі ці поняття характеризують кожну конкретну людину з властивими їй якостями, характеристиками, зв’язками.
Людина — це істота біологічна і соціальна, яка перебуває на найвищому щаблі в ієрархії живих організмів на Землі, є суб’єктом суспільно-історичної діяльності і культури. Головна ж характеристика людини — її свідома, цілеспрямована діяльність.
Індивід (від лат. іndividuum — неподільний) — це людина як окремий представник тієї або іншої соціальної спільності (на противагу колективу сім’ї, бригади, соціальної групи).
Терміном індивідуальність позначається те особливе, специфічне, неповторне, що відрізняє індивіда як конкретну людину від інших (подібних).
Особистість (особа) — це людина, яка, будучи втіленням конкретно-історичних суспільних відносин, впливає на них у міру своїх сил і здібностей та залежно від становища, що його вона займає в суспільстві. Іншими словами, особа показує, як у кожній людині індивідуально відображаються її соціально значущі риси та виявляється її суть як сукупність усіх існуючих у суспільстві соціальних відносин (див. схему 31).
Схема 31
Особа (особистість) є продуктом і творцем конкретно-історичних суспільних відносин. Кожна особистість — це не просто людина, а індивідуальність, що має свої характеристики і певний соціальний статус, котрий визначається конкретними соціальними діями, що їх здійснює певна людина (особа) в конкретних видах взаємодії і тих умовах і правах, які надаються суспільством для реалізації соціальної діяльності.
Соціальний статус — це певне місце і роль особи в соціальній ієрархії, зумовлені її походженням, рівнем освіти, професією, здібностями, віком, статтю, сімейним станом тощо. Особистість має соціальний статус (див. схему 32).
Схема 32
Аналіз показує, що соціальний і особистий статус особи ґрунтований, безумовно, на природних основах і показниках, без яких не існує жодна людина, але кожна людина своєю свідомою, творчою діяльністю досягає, утверджує, підносить і удосконалює свій соціальний і особистий статус. Отже, головна характеристика особи — її діяльність (взаємодія), основним генератором якої є мотиви. Мотиви — це конкретна внутрішня спонука до дії, яка безпосередньо ситуаційно визначає поведінку людей. Мотиви є відображенням у свідомості людей їхніх об’єктивних і суб’єктивних потреб та інтересів у досягненні благ, здійсненні бажань, забезпеченні умов діяльності. Потреби людей мають свою ієрархію (див. схему 33).
Головним є те, що потреби кожного більш високого рівня стають нагальними і можуть визначати поведінку людей лише після того, як задоволені потреби нижчих рівнів.
Особистість задовольняє свої потреби, орієнтуючись на певні соціальні цінності, тобто через особливе суспільне ставлення, в результаті чого потреба та інтерес людини (або соціальної групи) переносяться на речі, предмети, духовні явища, надаючи їм певної соціальної властивості. Ціннісні орієнтації, реалізуючи які особа виконує в суспільстві певну роль (ролі), формуються в процесі засвоєння нею соціального досвіду, ідеалів, нормативних вимог.
Прихильники теорії ролей (Р. Мертон, З. Фрейд, Т. Парсонс) виходять з того, що особа є функцією від тієї сукупності соціальних ролей, що їх виконує індивід у суспільстві, отже, соціальна роль (ролі) виступає(ють) важливим елементом механізму взаємодії індивіда з суспільством.
Схема 33
Залежно від соціальних умов, ціннісних орієнтацій, реальних ролей існують кілька типів особистості, основними з яких є такі: 1) теоретичний; 2) економічний; 3) політичний; 4) соціальний; 5) естетичний; 6) релігійний.
Відомий соціолог В. А. Ядов, указуючи на те, що соціальний тип особистості — це продукт історико-культурних і соціально-економічних умов життя людей, робить висновок про існування трьох основних соціальних типів особистості: базисний, модальний і маргінальний (див. схему 34).
Схема 34
Людська особа має дуже складну структуру, безліч аспектів діяльності та взаємодії з іншими людьми і суспільством у цілому. В даній праці з’ясовується лише основне — що таке особа як важливий елемент суспільного життя, під впливом яких чинників і умов життя вона формується, розвивається і функціонує.