Методичні вказівки:

Це заняття вимагає глибокого засвоєння теоретичних питань учбового матеріалу і рекомендованої літератури, а також практичних навиків попереднього лабораторного заняття. Кожен студент повинен знати види і способи фотозйомки місця події, предметів і окремих слідів, правила фотографування трупа. Важливо правильно визначити точки зйомки кожного об’єкта, а також всієї обстановки місця події.

Необхідно пам’ятати, що у ході виконання панорамної зйомки (лінійна, кругова чи шахова панорама) кожен наступний кадр обов’язково повинен захоплювати частину попереднього кадру з метою монтажу панорами.

Практичну частину заняття доцільно розпочинати з підготовки фотоапарата до зйомки. Фотоапарат, касети, фотоплівки, об’єкти для детальної зйомки і масштабну лінійку студент одержує у завідувача криміналістичної лабораторії.

На місцевості кожен студент одержує у викладача, який проводить заняття, завдання сфотографувати змодельоване “місце події”.

Якщо в ході заняття або в процесі виконання домашнього завдання у студента виникли якісь труднощі, їх можна вирішити, проконсультувавшись з викладачем, який проводить заняття, або разом з працівниками криміналістичної лабораторії.

Фототаблиці та фрагменти протоколів, як результат виконання домашнього завдання, повинні бути представлені викладачу в обумовлений ним час.

Заняття 3. Впізнавальне (сигналетичне) фотографування (2 год.)

Мета заняття:

Навчити студентів правил впізнавального фотографування живих осіб і трупів.

План

І. Опитування студентів:

1) поняття, мета і об’єкти впізнавального (сигналетичного) фотографування;

2) основні правила проведення впізнавального фотографування;

3) особливості впізнавального фотографування трупа.

4) вихідні дані за умов сигналетичного фотографування з використанням лампи-спалаху.

5) способи одержання впізнавальної фотографії в масштабі 1:7 натуральної велични.

ІІ. Аудиторні вправи:

1) підготувати фотоапарат і лампи-спалах до фотографування;

2) сфотографувати живу особу за правилами впізнавального фотографування.

ІІІ. Домашнє завдання:

Виконати і процесуально оформити впізнавальні фотографії.

Методичні вказівки:

Впізнавальне фотографування – один із розповсюджених методів судово-оперативної фотографії, який застосовується у розслідуванні в кримінальних справах. Вона може проводитись в стаціонарних умовах, а за необхідності – в процесі проведення слідчих дій (зовнішньому огляді трупа, під час затримання підозрюваного і т.п.).

У ході впізнавального фотографування живих осіб необхідно дотримуватись наступних правил. Фотографування проводять з мінімальної відстані від об’єкту зйомки. На одязі особи, яку фотографують закріплюють масштабний еталон довжиною 14 см. Спочатку проводять фотографування в анфас, а потім у правий профіль. Під час фотографування в профіль вушна раковина повинна бути відкрита і повинно бути видно масштабний еталон. Якщо з лівої сторони обличчя є характерні прикмети (шрами, родимі плями і т.п.) фотографується і лівий профіль.

Під час друкування впізнавальної фотографії зображення об’єкта доводиться до масштабу 1:7. У такий спосіб, встановлюючи розмір зображення, фотозбільшувач піднімають або опускають до тих пір, поки зображення 14-ти сантиметрового еталону не буде дорівнювати 2 см. Масштаб 1:7 буде (з певними похибками) і в тому випадку, якщо на зображенні в анфас відстань між зіницями очей буде дорівнювати 1 см.

Зображення в анфас і в профіль друкується на фотопапері форматом 9Х12 см.

Одержані впізнавальні фотографії необхідно процесуально оформити, для чого їх наклеюють на аркуш щільного білого паперу, вказавши необхідні реквізити, і подати викладачу.

Невпізнаний труп із слідами насильницької смерті фотографують за правилами впізнавального фотографування. Тут робиться серія фотографій – в анфас, правий і лівий профіль, а також 3/4 повороту голови. В тих випадках, коли на обличчі трупа є розірвані рани, кров, то за дорученням слідчого судовий медик перед фотографуванням проводить “туалет трупа” для надання прижиттєвого зовнішнього вигляду.

Правила використання лампи-спалаху досить детально описані в заводській інструкції з її експлуатації, яку необхідно уважно вивчити.

Заняття 4. Техніка відеозапису ( 2 год.)

Мета заняття:

Привити студентам практичні навички щодо проведення відеозапису під час дослідження різноманітних об’єктів та під час проведення слідчих дій.

План

І. Опитування студентів:

1) засоби і методи криміналістичного відеозапису, його переваги та недоліки;

2) призначення та принципи дії окремих вузлів та систем записуючої та відтворюючої відеотехніки;

3) правила користування відеокамерою та відеомагнітофоном;

4) підготовка відеозаписуючої техніки до роботи;

5) прийоми зарядки та зміни касет у відеозаписуючій техніці;

6) послідовність дій під час проведення відеозапису;

7) методика проведення та процесуальне оформлення відеозапису під час дослідження об’єктів та в ході слідчих дій;

8) правила збереження носіїв відеозапису.

ІІ. Питання для самоконтролю:

1) від чого залежить вибір генерального напрямку відеозйомки?

2) з яких точок доцільно фіксувати місце події стосовно кожного аспекту відеозйомки?

3) в яких випадках особливо необхідним є відеозапис місця події?

4) в чому полягають особливості відеозйомки місця події на місцевості і в приміщенні?

5) як вид вчиненого злочину впливає на аспект відеозапису місця події?

6) коли доцільно використовувати прийоми відеозапису “наїзд” і “відїзд”?

ІІІ. Завдання та вправи на обізнаність техніки відеозйомки:

1)виконати необхідні операції з підготовки відеокамери до зйомки;

2) продемонструвати вміння користуватися камерою в ході запису зображення та звуку, контролювати процес запису; для цього, за попередньо визначеним об’єктом вибрати:

- генеральний напрямок запису;

- визначити конкретні точки щодо фіксованого епізоду відповідно з цим напрямком;

- визначити масштаб і перспективні межі кожного кадру;

- розмістити об’єкти в кадрі;

4)здійснити пробний відеозапис та звукозапис, паралельно відпрацювавши прийоми “наїзд” і “відїзд”;

5) відтворити відзнятий запис на відеокамері;

6) підготувати відеомагнітофон до відтворення й показати як це зробити;

7) оцінити результати виконаного запису та його відтворення;

8) здійснити синхронний контрольний запис і відтворення зображення та звуку; оцінити результати.