Методичні вказівки:

Вогнепальна зброя, як правило, застосовується у вчиненні тяжких злочинів (вбивство, розбій і ін.). На місці події найчастіше виявляють стріляні гільзи, кулі і сліди пострілу на різноманітних перешкодах. Перераховані об’єкти дають можливість встановити тип і вид вогнепальної зброї, дистанцію і напрямок пострілу, а за певних умовах ідентифікувати конкретний екземпляр зброї, з якої був вчинений постріл.

Значно менше є випадків, коли на місці події знаходять безпосередньо вогнепальну зброю – знаряддя вчинення злочину. Однак, якщо таке має місце, то часто вона може бути зарядженою. Тому, виявивши її, необхідно неухильно дотримуватись правил безпеки. Практика огляду місця події злочину, де застосовувалась вогнепальна зброя, засвідчує, що для виявлення зброї, стріляних гільз і куль, слідів пострілу потрібно активно використовувати різні пошукові прилади і техніко-криміналістичні засоби, які є в розпорядженні слідчого (металошукачі, магнітні шукачі-підйомники, електронно-оптичні перетворювачі та ін.).

На заняттях використовуються фотографії зразків вогнепальної зброї заводського виготовлення (типові конструкції) нарізного характеру – гвинтівки, пістолети, револьвери, а також фотографії гладкоствольних мисливських рушниць та обрізів (за наявності можуть бути використані безпосередньо натурні зразки вогнепальної зброї з факультетської музейної колекції).

Так чи інакше використовувані під час занять зразки учбової зброї, набори боєприпасів, гільзи, кулі, учбові патрони повинні бути в такому стані, що повністю виключають можливість випадкового пострілу.

З метою забезпечення правил безпеки під час занять необхідно суворо дотримуватись дисципліни і всі завдання виконувати під контролем викладача.

Одержавши у викладача гільзу і кулю для проведення огляду, необхідно з допомогою різних вимірювальних засобів (штангенциркуля, вимірювальної лупи, транспортира, лінійки і т.п.) провести заміри досліджуваних об’єктів. Результати роботи оформляються у вигляді фрагмента протоколу огляду, до якого додаються схематичні малюнки гільзи і кулі. На схематичних малюнках необхідно вказати найменування частин і розшифрувати маркувальні знаки гільз і куль.

Література до теми:

1. Альбом огнестрельных повреждений. (В помощь экспертам). – М., 1989.

2. Аханов В.С. Криминалистическая экспертиза огнестрельного оружия и следов его применения. – Волгоград, 1979.

3. Бишманов Б.М. Возможности поражения выстрелом из огнестрельного оружия. – Саратов, 1995.

4. Біленчук П.Д., Кофанов А.В., Сулява О.Ф. Зброєзнавство: правові основи обігу вогнестрільної зброї. – К., 2004.

5. Выявление следов на объектах судебно – баллистической экспертизы. – Саратов, 1988.

6. Герасимов А.М., Филиппов В.В. Применение растрового микроскопа для исследования следов на пулях и гильзах. – М., 1983.

7. Гущин В.Ф. Идентификация гладкоствольных ружей по следам на снарядах. – К., 1973.

8. Егоров А.Г. Установление дистанции направления выстрела из охотничьего ружья по рассеиванию дроби. – Волгоград, 1979.

9. Ермоленко Б.Н. Теоретические и методические проблемы судебной баллистики. - К., 1976.

10. Комаринец Б.М. Судебно-баллистическая экспертиза. – М., 1974. Вып. 1.

11. Комаринец Б.М. Криминалистическое отождествление огнестрельного оружия по стреляным гильзам. – М., 1953.

12. Криминалистическое исследование огнестрельного оружия. Методическое пособие для экспертов, следователей и судей. – М., 1987.

13. Кузнецов А.А. Криминалистическое исследование оружия, боеприпасов и следов их применения. – Луганск, 1996.

14. Кустанович С.Д. Судебная баллистика. – М., 1956.

15. Морозова Б.Н. Трасологическая и судебно-баллистическая экспертиза: Сб. научн. трудов. – Саратов, 1997.

16. Патроны и их криминалистическое исследование. \\ Под ред. А.И.Устинова и М.М.Блюма. – М., 1983.

17. Плескачевский В.М. Оружие в криминалистике. Понятие и классификация. – М., 1999.

18. Плескачевский В.М. Осмотр места происшествия по делам, связанным с применением огнестрельного оружия: Лекция. – М., 1992.

19. Попов В.Л., Шигеев В.Б., Кузнецов Л.Е. Судебно-медицинская баллистика. - С.-Пб., 2002.

20. Русаков М.Н. Криминалистическое исследование оружия и следов его применения. – Омск, 1981.

21. Ручкин В.А. Криминалистическая экспертиза. Вып. 1: Баллистическая экспертиза: Курс лекций. – Волгоград, 1997.

22. Ручкин В.А., Железняков А.И., Сенцов А.С., Калашников А.Н. Основы криминалистических знаний о боеприпасах и взрывчатых веществ и ответственность за преступное обращение с ними: Учеб. Пособие. – Волгоград, 1995.

23. Справочник следователя. В 3 т. - М., 1992. Т. 3.

24. Стальмахов А.В., Сумарока А.М., Сухарев А.Г. Судебная баллистика: Курс лекций. – Саратов, 1997.

25. Сташенко Е.И. Отождествление канала ствола огнестрельного оружия по выстреленной пуле (Механизм образования следов и устойчивость признаков): Учеб.- метод. пособие. - М., 1973.

26. Судебная баллистика и судебно-баллистическая экпертиза: Учебник \\ Под ред. А.Г. Егорова. – Саратов, 1998.

27. Судебная баллистика. – Саратов, 1998.

28. Судова експертиза: нормативно-правове регулювання та наукові коментарі: Навч. - довід. посібник // Ю,М. Грошевий, В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько, М.Л. Цимбал та ін. – X., 2004.

29. Теория и практика криминалистического оружиеведения. – СПб., 1998.

30. Тихонов Е.Н. Судебно- баллистическая экспертиза. - Барнаул, 1994.

31. Устинов А.И. Криминалистическое исследование материальной части огнестрельного оружия. М., 1971.

32. Устинов А.И. Самодельное огнестрельное оружие. Методика его экспертного определения. – М., 1968.

33. Черваков В.Д. Судебная баллистика. - М., 1977.

34. Чулков И.А. Отождествление нарезного огнестрельного оружия по следам на пуле: Лекция. – Волгоград, 1995.

35. Чулков И.А. Предварительное судебно – баллистическое исследование на месте происшествия. – Волгоград, 1997.