- •Напівпровідникові прилади Загальна характеристика напівпровідників
- •Типи переходів
- •Властивості несиметричного p-n-переходу
- •Пряме вмикання p – n – переходу
- •Зворотне вмикання p – n – переходу
- •Перехід метал – напівпровідник (перехід Шоткі).
- •Властивості реальних p–n–переходів
- •Пробій p-n-переходів
- •По перетворювальній потужності
- •Основні характеристики і параметри діодів
- •Випрямні площинні діоди
- •Германієві діоди
- •Кремнієві діоди
- •Високочастотні діоди
- •Імпульсні діоди
- •4)Температурний коефіцієнт
- •Тунельні діоди
- •Частотні властивості тунельних діодів.
- •Температурна залежність параметрів тунельного діода
- •Частотні властивості варикапів
- •Позначення діодів
- •Транзистори
- •Біполярні транзистори
- •Принципи роботи та фізичні процеси в транзисторі
- •Схеми вмикання транзисторів
- •Характеристики транзистора ввімкненого зі спільною базою
- •Вхідні вольт-амперні характеристики схеми з спільною базою
- •Вихідні вольт-амперні характеристики схеми з спільною базою
- •Характеристики передачі струму схеми зі спільною базою
- •Характеристики зворотного зв’язку у схемі зі спільною базою
- •Характеристики транзистора ввімкненого по схемі з спільним емітером Вхідні вольт-амперні характеристики схеми зі спільним емітером
- •Вихідні вольт-амперні характеристики схеми зі спільним емітером
- •Характеристика передачі струму
- •Характеристики транзистора по схемі зі спільним колектором
- •Транзистор як еквівалентний чотириполюсник
- •Система z – параметрів
- •Фізичне значення z – параметрів:
- •Система y – параметрів
- •Система h – параметрів
- •Зв’язок між системами параметрів чотириполюсників
- •Фізична модель транзистора Вольт-амперні характеристики ідеалізованого транзистора
- •Активний режим
- •Режим насичення
- •Режим глибокої відсічки
- •Інерційні і частотні властивості транзистора
- •Інерційні властивості транзистора
- •Частотні властивості транзистора
- •Вплив ємності емітера
- •2. Вплив часу прольоту носіїв через базу
- •3. Вплив сталої часу колектора
- •4. Вплив сталої часу прольоту через від’ємний заряд
- •Частотні властивості реального транзистора
- •Складовий транзистор
- •Пробої транзисторів. Шуми транзисторів.
- •Лавинний пробій
- •Вторинний пробій
- •Шуми напівпровідникових приладів
- •Позначення напівпровідникових транзисторів
- •Структура і принцип роботи польового транзистора з керуючим p-n- переходом
- •Принцип роботи
- •Вольт-амперні характеристики польового транзистора
- •Теоретичний розрахунок вольт-амперних характеристик транзистора з керуючим p-n-переходом
- •Частотні властивості транзистора
- •Польові транзистори з ізольованим затвором
- •Польові транзистори з наведеним каналом
- •Принцип роботи і вольт-амперні характеристики
- •Вихідні вольт-амперні характеристики
- •Характеристики передачі струму
- •Польові транзистори з власним каналом
- •Вихідні вольт-амперні характеристики
- •Розрахунок вольт-амперних характеристик польового транзистора з ізольованим затвором
- •Прилади з зарядовим зв’язком
- •Регістр зсуву
- •Принцип дії приладу
- •Тиристори
- •Принцип роботи та вольт-амперні характеристики тиристора
- •Керовані тиристори
- •Методи переключення тиристора
- •Включення тиристора
- •Виключення тиристора
- •Симетричні тиристори (симістори).
- •Позначення тиристорів та їх параметри
- •Тиристор, як і діод, має декілька позначень
- •Потужні польові транзистори
- •Біполярні транзистори з ізольованим затвором
- •Випромінюючі напівпроводникові прилади
- •Принцип дії та характеристики світло діодів
- •Основні характеристики і параметри лазерів
- •Фотоприймачі
- •Фото діод Фото резистор
- •Фото резистори
- •Основні характеристики і параметри фото резисторів Основними характеристиками фото резисторів є:
- •Фото діоди
- •Оптрони
Складовий транзистор
В інтегральних мікросхемах і підсилювачах для отримання великого вхідного опору і коефіцієнта передачі струму бази застосовують складовий транзистор. Складовий транзистор – це два транзистора, ввімкнені так, що вихідний струм колектора буде рівний сумі струмів обох транзисторів, струм емітера першого транзистора буде рівний струму бази другого транзистора, вхідний струм рівний струму бази першого транзистора.
Рисунок 43 Схема складового транзистора
Відповідно до схеми складовий транзистор можна представити як один еквівалентний з відповідними параметрами. Для визначення параметрів скористаємося залежностями струмів звичайного транзистора.
Знайдемо загальний струм складового транзистора.
Для нормальної роботи складового транзистора необхідно вибрати 2 різних: малопотужний транзистор, який буде визначати вхід складового, і другий – значно потужніший, він буде визначати вихід складового транзистора. Така схема широко застосовується в компенсаційних стабілізаторах постійної напруги. В інтегральних мікросхемах цю умову практично виконати неможливо, тому при використанні складового транзистора додатково в схему вмикають резистори для організації паралельного відводу струму емітера першого транзистора.
Для визначення останніх параметрів користуються еквівалентною схемою для двох транзисторів.
Основна перевага: великий вхідний опір, який в першому наближенні рівний .
Недолік: зменшується вихідний опір, який приблизно рівний паралельному ввімкненню rK1 і rK2 :
.
Рисунок 44 Еквівалентна схема складового транзистора як чотириполюсника
Пробої транзисторів. Шуми транзисторів.
На роботу транзистора великий вплив має напруга на колекторі UK. Такий вплив обумовлений тим, що при зміні напруги на колекторі UK змінюється товщина колекторного переходу і зменшується активна товщина бази. При достатньо великій напрузі на колекторі UK вплив оказує лавинне розмноження носіїв, викликане збільшенням градієнта концентрації носіїв в базі і градієнта напруженості електричного поля. Зменшення товщини бази приводить до зменшення рекомбінаційної складової, а значить збільшується коефіцієнт передачі струму бази h21 по схемі з спільним емітером.
Це приводить до наступних явищ:
Тепловий пробій
Змикання переходів
Рисунок 45 Змикання переходів транзистора
а) енергетичні зони при малих UK;
б) змикання областей об’ємного заряду.
При достатньо великій напрузі на колекторі UK розширення колекторного переходу може досягти емітерного переходу, при цьому потенціал емітерного переходу зменшується, що приводить до збільшення струму емітера ІЕ.
В зв’язку з тим, що активна ширина бази практична відсутня, а відповідно відсутня рекомбінація носіїв заряду в області бази, то буде збільшуватися колекторний струм. Змикання переходів нагадує коротке замикання емітера і колектора, і, якщо не обмежити струм, змикання переходів може перерости в тепловий пробій, або в вторинний пробій, при якому буде відбуватися шнурування струмів. Це явище обмежує величину напруги на колекторі.