- •Комплекс завдань та методичні вказівки
- •Вступне слово
- •Структура і виконавці
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Типові містобудівельні ситуації
- •1.3. Топологічний аналіз міської забудови
- •1.4. Основні методи проектування в різноманітних міських ситуаціях
- •1.5. Включення закладів культури в склад комплексу
- •Архітектурно-художні прийоми організації бфк в сформованій забудові
- •1.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •1.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 2 український драматичний театр на 800 місць
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Склад і площі приміщень
- •2.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-будівельних, конструктивних, санітарно-технічних і економічних рішень
- •2.4. Склад проекту
- •Словник театральних термінів
- •Розділ 3 музей
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Групи приміщень
- •3.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки та економіки
- •3.4. Склад проекту
- •3.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •3.6. Організація інтер’єрів і обладнання
- •3.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 4 критий ринок
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •4.3. Склад проекту
- •4.4. Спеціальні вимоги до проекту
- •4.6. Організація світлового середовища
- •Розділ 5 церква
- •5.1. Загальні полження
- •5.2. Містобудівельне вирішення. Вимоги до планування церковного ансамблю
- •5.3. Форма та символіка храмів
- •5.4. Архітектурно-планувальні елементи храмів та їх функції
- •Склад приміщень
- •Приміщення, які можуть бути в цокольному поверсі, в прибудові або в окремих будівлях:
- •5.5. Завершення храмів
- •5.6. Іконостас
- •5.7. Технічне обладнання храмів
- •5.7. Склад проекту
- •5.8. Спеціальні вимоги до проекту
- •5.8. Організація світлового середовища
- •Розділ 6 будинок товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка "просвіта"
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Групи приміщень
- •6.3. Планувальні вимоги. Функціональне зонування
- •6.4. Організація інтер’єрів та обладнання
- •6.5. Організація світлового середовища
- •Розділ 7 виставкові споруди
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Групи приміщень
- •7.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки і економіки
- •7.4. Склад проекту
- •7.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •7.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •7.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 8 фізкультурно-оздоровчий комплекс
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Склад і площі приміщень
- •8.3. Склад проекту
- •Розділ 9 бібліотека
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Cклад приміщень
- •9.3. Основні вимоги до містобудівних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •Додаток а засади проектування у історично сформованому архітектурному середовищі
- •Додаток б організація світлового середовища громадських будівель
- •1. Значення світла в житті людини і архітектурі
- •2. Функції світла в архітектурі
- •3. Теоретичні основи проектування світлової архітектури інтер’єрів
- •4. Основні вимоги до організації природного освітлення приміщень
- •5. Основні вимоги до організації штучного освітлення приміщень
- •6. Вимоги до проектування світлового середовища громадських будівель
- •Класифікація зелених насаджень за їх призначенням
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель
- •Комплекс завдань та методичні вказівки
1.7. Організація світлового середовища
Природне освітлення громадських будинків доцільно вирішувати таким чином, щоб засобами світла (яскравість, спектральний склад, розподіл у просторі приміщення) виявити індивідуальний образ інтер'єру, підкреслити архітектурну значимість центральних (головних) приміщень, акцентувати архітектурні осі будівлі, членування внутрішнього простору й тектоніку конструктивних елементів інтер'єру.
Світло, змінюючи інтенсивність та напрямок, повинно виконувати роль своєрідного гіда при русі відвідувачів від входу до основних приміщень будівлі. Велике значення має адаптація зору при різних режимах освітлення: перехід від темних приміщень до світлих, і навпаки.
В глядацьких залах архітектурний світловий образ повинен створювати враження святковості й урочистості простору. Розміри вікон, якщо цього вимагає композиційне рішення інтер'єру, можуть відрізнятись від уніфікованих. В організації природного освітлення громадських будинків широко застосовуються системи верхнього освітлення.
Розділ 2 український драматичний театр на 800 місць
2.1. Загальні положення
Споруди стаціонарних театрів будуються вже дні з половиною тисячі років. Одним з найяскравіших, найбільш синкретичних але малознаних є досвід формування українського театру побудови простору, організації дії і їх оформлення. Театру, початки формування якого давністю сягають до 10 000 років до нашої ери (Трипільська, Мізинська, Підкарпатська культури) і, скажімо, старовинний український обрядовий театр, елементи якого не тільки збереглися, а і активно використовуються тепер, в модерних українських виставах наприкінці XX століття.
Архітектура українського театру повстала з обрядово-ігрових просторів, через використання приміщень княжих гридниць, балаганів, нав і вівтарів, а потім просторів церков, конструкцій і оздоб театрів вертепів, подвір'їв і красних кімнат українських хат, в приміщеннях для театралізованих видовищ - залах українських установ: клубів, казино, товариств, спілок, народних домів, в пристосованих і перепроектованих імперських спорудах за часів Австрійської, Російської імперій. польського напування, в будинках українського радянського театру.
Це – історія. Тепер сучасний український театр повинен відповідати загальноприйнятим архітектурно-естетичним, функціонально-технологічним, сценографічним, конструктивним і інженерним вимогам.
Будівля театру може призначатися для роботи в ньому як постійної, так і гастрольної груп. В останньому випадку особливо доцільно застосовувати принципи гнучкої трансформації глядацького залу і сцени. Слід пам'ятати, що саме український театр є таким, де межі між жанрами не більше як умовність, а це значить, що побудова просторів сцени і залу завжди була зорієнтована па синтез найбільш популярних в українському театрі жанрів - опери, балету, драми, комедії, оперети-музкомедії, лялькового, малих форм. Дане завдання складене на основі розробленого та прийнятого, типу театру з портальною сценою. Після узгодження з керівником проекту можуть бути розроблені варіанти рішень з трансформованим обладнання глядацького залу та сцени.
Українські театри працювали в стаціонарних спорудах - із сценічними машинами і без, колосникових; із різними типами сцен; із залами у вигляді амфітеатру, ярусів, із ложами, галереями і ін. За погодженням із керівником можуть бути запроектовані мобільні, збірно-розбірні, пересувні театри, або сезонні, літні, відкриті, ландшафтні.