- •Комплекс завдань та методичні вказівки
- •Вступне слово
- •Структура і виконавці
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Типові містобудівельні ситуації
- •1.3. Топологічний аналіз міської забудови
- •1.4. Основні методи проектування в різноманітних міських ситуаціях
- •1.5. Включення закладів культури в склад комплексу
- •Архітектурно-художні прийоми організації бфк в сформованій забудові
- •1.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •1.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 2 український драматичний театр на 800 місць
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Склад і площі приміщень
- •2.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-будівельних, конструктивних, санітарно-технічних і економічних рішень
- •2.4. Склад проекту
- •Словник театральних термінів
- •Розділ 3 музей
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Групи приміщень
- •3.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки та економіки
- •3.4. Склад проекту
- •3.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •3.6. Організація інтер’єрів і обладнання
- •3.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 4 критий ринок
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •4.3. Склад проекту
- •4.4. Спеціальні вимоги до проекту
- •4.6. Організація світлового середовища
- •Розділ 5 церква
- •5.1. Загальні полження
- •5.2. Містобудівельне вирішення. Вимоги до планування церковного ансамблю
- •5.3. Форма та символіка храмів
- •5.4. Архітектурно-планувальні елементи храмів та їх функції
- •Склад приміщень
- •Приміщення, які можуть бути в цокольному поверсі, в прибудові або в окремих будівлях:
- •5.5. Завершення храмів
- •5.6. Іконостас
- •5.7. Технічне обладнання храмів
- •5.7. Склад проекту
- •5.8. Спеціальні вимоги до проекту
- •5.8. Організація світлового середовища
- •Розділ 6 будинок товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка "просвіта"
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Групи приміщень
- •6.3. Планувальні вимоги. Функціональне зонування
- •6.4. Організація інтер’єрів та обладнання
- •6.5. Організація світлового середовища
- •Розділ 7 виставкові споруди
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Групи приміщень
- •7.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки і економіки
- •7.4. Склад проекту
- •7.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •7.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •7.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 8 фізкультурно-оздоровчий комплекс
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Склад і площі приміщень
- •8.3. Склад проекту
- •Розділ 9 бібліотека
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Cклад приміщень
- •9.3. Основні вимоги до містобудівних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •Додаток а засади проектування у історично сформованому архітектурному середовищі
- •Додаток б організація світлового середовища громадських будівель
- •1. Значення світла в житті людини і архітектурі
- •2. Функції світла в архітектурі
- •3. Теоретичні основи проектування світлової архітектури інтер’єрів
- •4. Основні вимоги до організації природного освітлення приміщень
- •5. Основні вимоги до організації штучного освітлення приміщень
- •6. Вимоги до проектування світлового середовища громадських будівель
- •Класифікація зелених насаджень за їх призначенням
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель
- •Комплекс завдань та методичні вказівки
6.4. Організація інтер’єрів та обладнання
До основних приміщень культурно-освітніх закладів належить вестибуль, фойє, зал глядачів. Вестибуль ділиться на два приміщення - касове і вхідне. Фойє - зал у театрі або в іншому видовищному закладі для перебування глядачів перед початком вистави і під час антракту. У фойє розміщена зона відпочинку обладнана кріслами, журнальними столами; зона продажу сувенірів, буклетів, програм, зона наочної інформації та періодичних виставок.
Зал глядачів - це основне приміщення в культурно-освітніх закладах. Організація простору залу повинна відповідати різним за характером видовищам і заходам. Композиційно просторове, декоративне вирішення залів має допомагати глядачеві зосередити увагу на сцені. Об'ємно просторове вирішення залів визначається його формою і пропорцією, які тісно пов'язані з багатьма факторами - просторістю, освітленістю, акустикою, видимістю. Пластика поверхонь стін та стелі залу в основному визначається вимогами до акустики як такої, що поглинає або розсіює звук. Вибір кольору для фарбування стін в окремих приміщеннях залежить від їх призначення, розмірів і освітлення. Наприклад для фойє і вестибулів добирають переважно інтенсивні кольори. Кольорова гама інтер'єру залу планується в комплексі із загальною кольоровою композицією інтер'єрів будівлі, або може бути підпорядкована колориту одного з головних компонентів інтер'єру, наприклад меблів, драпірувальних тканин або оздоблювальних матеріалів стін і стелі.
6.5. Організація світлового середовища
Природне освітлення громадських будинків доцільно вирішувати таким чином, щоб засобами світла (яскравість, спектральний склад, розподіл у просторі приміщення) виявити індивідуальний образ інтер'єру, підкреслити архітектурну значимість центральних (головних) приміщень, акцентувати архітектурні осі будівлі, членування внутрішнього простору й тектоніку конструктивних елементів інтер'єру.
Світло, змінюючи інтенсивність та напрямок, повинно виконувати роль своєрідного гіда при русі відвідувачів від входу до основних приміщень будівлі. Велике значення має адаптація зору при різних режимах освітлення: перехід від темних приміщень до світлих, і навпаки.
В глядацьких залах архітектурний світловий образ повинен створювати враження святковості п урочистості простору . Розміри вікон, якщо цього вимагає композиційне рішення інтер'єру, можуть відрізнятись від уніфікованих. В організації природного освітлення громадських будинків широко застосовуються системи верхнього освітлення.
Розділ 7 виставкові споруди
7.1. Загальні положення
Досягнення науки, виробництва та культурного життя суспільства цікавлять широкі верстви населення. Одним із засобів задоволення даного зацікавлення слугують виставки.
Тематика виставок надзвичайно різноманітна. Найбільш великі виставки експонують продукцію окремих галузей народного господарства, промислового та сільського виробництва, розвитку окремих галузей культури, предмети історичного і сучасного мистецтва і т. ін.
Виставкова споруда повинна відповідати сучасним архітектурно-історичним, функціонально-технологічним, конструктивним та інженерним вимогам її архітектурно-просторове середовище повинно бути своєрідним комунікативним простором, місцем зустрічей і спілкування людей.
Виставка повинна вирішувати три основні завдання:
Показ досягнень;
Обмін інформацією;
Обмін досвідом.
При проектуванні великих виставкових комплексів, таких, як Всесвітні виставки, необхідно вирішувати і питання створення виставкового ансамблю, та принципи проектування специфіки експозиції при 6-60 мли. відвідувачів; території 10-300 га; кількості країн учасниць 32-80.
За об'ємом виставкові споруди поділяються на:
а) великі - 3000 куб.м. і більше;
б) середні - 1500-3000 куб.м.;
в) малі - менше 1000 куб.м.