- •Комплекс завдань та методичні вказівки
- •Вступне слово
- •Структура і виконавці
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Типові містобудівельні ситуації
- •1.3. Топологічний аналіз міської забудови
- •1.4. Основні методи проектування в різноманітних міських ситуаціях
- •1.5. Включення закладів культури в склад комплексу
- •Архітектурно-художні прийоми організації бфк в сформованій забудові
- •1.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •1.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 2 український драматичний театр на 800 місць
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Склад і площі приміщень
- •2.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-будівельних, конструктивних, санітарно-технічних і економічних рішень
- •2.4. Склад проекту
- •Словник театральних термінів
- •Розділ 3 музей
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Групи приміщень
- •3.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки та економіки
- •3.4. Склад проекту
- •3.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •3.6. Організація інтер’єрів і обладнання
- •3.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 4 критий ринок
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •4.3. Склад проекту
- •4.4. Спеціальні вимоги до проекту
- •4.6. Організація світлового середовища
- •Розділ 5 церква
- •5.1. Загальні полження
- •5.2. Містобудівельне вирішення. Вимоги до планування церковного ансамблю
- •5.3. Форма та символіка храмів
- •5.4. Архітектурно-планувальні елементи храмів та їх функції
- •Склад приміщень
- •Приміщення, які можуть бути в цокольному поверсі, в прибудові або в окремих будівлях:
- •5.5. Завершення храмів
- •5.6. Іконостас
- •5.7. Технічне обладнання храмів
- •5.7. Склад проекту
- •5.8. Спеціальні вимоги до проекту
- •5.8. Організація світлового середовища
- •Розділ 6 будинок товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка "просвіта"
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Групи приміщень
- •6.3. Планувальні вимоги. Функціональне зонування
- •6.4. Організація інтер’єрів та обладнання
- •6.5. Організація світлового середовища
- •Розділ 7 виставкові споруди
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Групи приміщень
- •7.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки і економіки
- •7.4. Склад проекту
- •7.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •7.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •7.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 8 фізкультурно-оздоровчий комплекс
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Склад і площі приміщень
- •8.3. Склад проекту
- •Розділ 9 бібліотека
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Cклад приміщень
- •9.3. Основні вимоги до містобудівних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •Додаток а засади проектування у історично сформованому архітектурному середовищі
- •Додаток б організація світлового середовища громадських будівель
- •1. Значення світла в житті людини і архітектурі
- •2. Функції світла в архітектурі
- •3. Теоретичні основи проектування світлової архітектури інтер’єрів
- •4. Основні вимоги до організації природного освітлення приміщень
- •5. Основні вимоги до організації штучного освітлення приміщень
- •6. Вимоги до проектування світлового середовища громадських будівель
- •Класифікація зелених насаджень за їх призначенням
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель
- •Комплекс завдань та методичні вказівки
2. Функції світла в архітектурі
Світло в життєдіяльності людини, і архітектурі зокрема, виконує ряд функцій: утилітарну, архітектонічну, знаково-символічну, психолого-емоційну.
Коли мова йде про утилітарне чи функціональне світло (освітлення), то мають на увазі, насамперед, забезпечення достатніх рівнів освітлення для конкретних умов зорової роботи, видимості предметного середовища приміщень та комфортної роботи зорової системи у цілому.
Системи природного та штучного освітлення повинні забезпечувати освітленість, необхідну для сприйняття інформації на стінових поверхнях, горизонтальних площинах тощо; забезпечувати комфортні умови роботи органів зору в просторі інтер’єру. Проектування функціонального освітлення практично зводиться до вирішення двох задач:1) розміщення вікон і освітлювальних пристроїв для забезпечення оптимального розподілу світлових потоків, яскравості поверхонь у полі зору; 2) ліквідацію дискомфортного блиску та "приглушення" надто яскравих поверхонь. Розподіл яскравостей у просторі інтер’єру при цьому буває випадковим, і не завжди відповідає художньому задуму. Через це, організація світлового середовища приміщень, орієнтована виключно на забезпечення утилітарних потреб, не забезпечує якості проектного рішення
Виконуючи архітектонічні функції, світло виявляє видимі границі внутрішнього простору приміщень, колір і фактуру його поверхонь. Система природного й штучного освітлення визначає протяжність простору, створює умовну (візуальну) просторовість внутрішнього об’єму засобами відбитого світла Динаміка та зміна інтенсивності світла у просторі приміщень, підтримує розвиток динамічної просторової структури приміщень, і будівлі у цілому Потоки прямого й відбитого світла через градація світлотіні моделюють та виявляють форму, розкривають суть конструкції; розміри світлових прорізів розкривають масштаб внутрішнього простору приміщень.
При проектуванні освітлення архітектор повинен потурбуватись про адекватне освітлення поверхонь приміщення, архітектурних членувань і деталей. Для площини характерним є рівномірне освітлення по свій поверхні. Яскраві плями світла на площині руйнують її візуальну цілісність; ритмічне положення на площині "розмитих" світлових смуг – створює враження хвилястої поверхні. Постійне зменшення яскравості на плоскій поверхні може створити ілюзію циліндричної поверхні. Сьогодні популярним є прийом освітлення стелі світловими карнизами, однак, нерівномірність освітлення стелі може створити ілюзію її провисання.
Психолого-естетична функція світла пов’язана з напрямком поширення світлових потоків, кольором і контрастністю освітлення. Інтер’єр освітлений зверху викликає почуття природності середовища, освітлений знизу – незвичності, театральності.
Очевидно, що в просторі інтер’єру всі функції світла є часто нероздільними і від призначення приміщення та його архітектурно-просторової організації залежить які саме функції світла в ньому домінують. Лише при вдалому об'єднанні трьох сторін освітлення – утилітарної, психологічної та естетичної – виникає нова якість інтер’єру – його світлова архітектура