![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Комплекс завдань та методичні вказівки
- •Вступне слово
- •Структура і виконавці
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Типові містобудівельні ситуації
- •1.3. Топологічний аналіз міської забудови
- •1.4. Основні методи проектування в різноманітних міських ситуаціях
- •1.5. Включення закладів культури в склад комплексу
- •Архітектурно-художні прийоми організації бфк в сформованій забудові
- •1.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •1.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 2 український драматичний театр на 800 місць
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Склад і площі приміщень
- •2.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-будівельних, конструктивних, санітарно-технічних і економічних рішень
- •2.4. Склад проекту
- •Словник театральних термінів
- •Розділ 3 музей
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Групи приміщень
- •3.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки та економіки
- •3.4. Склад проекту
- •3.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •3.6. Організація інтер’єрів і обладнання
- •3.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 4 критий ринок
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •4.3. Склад проекту
- •4.4. Спеціальні вимоги до проекту
- •4.6. Організація світлового середовища
- •Розділ 5 церква
- •5.1. Загальні полження
- •5.2. Містобудівельне вирішення. Вимоги до планування церковного ансамблю
- •5.3. Форма та символіка храмів
- •5.4. Архітектурно-планувальні елементи храмів та їх функції
- •Склад приміщень
- •Приміщення, які можуть бути в цокольному поверсі, в прибудові або в окремих будівлях:
- •5.5. Завершення храмів
- •5.6. Іконостас
- •5.7. Технічне обладнання храмів
- •5.7. Склад проекту
- •5.8. Спеціальні вимоги до проекту
- •5.8. Організація світлового середовища
- •Розділ 6 будинок товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка "просвіта"
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Групи приміщень
- •6.3. Планувальні вимоги. Функціональне зонування
- •6.4. Організація інтер’єрів та обладнання
- •6.5. Організація світлового середовища
- •Розділ 7 виставкові споруди
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Групи приміщень
- •7.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки і економіки
- •7.4. Склад проекту
- •7.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •7.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •7.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 8 фізкультурно-оздоровчий комплекс
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Склад і площі приміщень
- •8.3. Склад проекту
- •Розділ 9 бібліотека
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Cклад приміщень
- •9.3. Основні вимоги до містобудівних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •Додаток а засади проектування у історично сформованому архітектурному середовищі
- •Додаток б організація світлового середовища громадських будівель
- •1. Значення світла в житті людини і архітектурі
- •2. Функції світла в архітектурі
- •3. Теоретичні основи проектування світлової архітектури інтер’єрів
- •4. Основні вимоги до організації природного освітлення приміщень
- •5. Основні вимоги до організації штучного освітлення приміщень
- •6. Вимоги до проектування світлового середовища громадських будівель
- •Класифікація зелених насаджень за їх призначенням
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель
- •Комплекс завдань та методичні вказівки
1.3. Топологічний аналіз міської забудови
Існує декілька наукових засобів описування і вивчення складного організму міської забудови - це і системний аналіз, і середній підхід, і структурно-функціональне моделювання. Комплексний аналіз міської структури вимагає її розгляду на різних рівнях, однак тільки на топологічному рівні з'єднуються в єдину систему функціональні якості і просторові характеристики, незалежно від їх архітектурного втілення.
Топологія не займається постійними віддалями, кутами, реальними просторовими і архітектурними формами, вона базується на таких зв'язках якісного рівня, як близькість, віддаленість, послідовність, замкнутість, "внутрішнє-зовнішнє", протяжність, безперервність. Велике значення в топологічному аналізі має геоморфізм міського середовища, тобто використовується основний принцип топології про безперервність певних властивостей як середовища в цілому, так і його елементів, а також про збереження їх якостей при зміні просторових показників.
Розглядаючи канву історичної міської забудови як функціонально однорідну структуру, бачимо, що в кожному її елементарному пункті або "місці" зберігаються основні якості і вся складність організації цілого. Хоча існують певні згущення міської діяльності, місця особливої концентрації функцій, які є "центрами" в більш аморфній рядовій забудові.
Розглядаючи міську структуру з позицій сучасної топології, можна умовно розчленувати історичну забудову на елементи, зведені до п'яти звичайних понять: "дім", "двір", "вулиця", "квартал", "площа", що відповідає елементам простору в типології -пункт, місце, шлях, вузол, зона. Розгляд такого зв'язку дає більш глибоке трактування, коли просторові параметри нерозривні і дозволяють наблизитись до поняття "середовище".
Ці ТИПОЛОГІЧНІ елементи міста або їх модифікації містять різні варіанти функціонально-просторової організації комплексів усіх розмірів - від найпростіших до складних структур. Навіть найзвичайніший історичний будинок дає нам приклад внутрішньої структури, що втілює "мікрокосм" людського буття. Під одним дахом, в компактному об'ємі співіснують всі види діяльності - житло, ремесло, торгівля і відпочинок. Масштаб цього явища з часом мінявся, будинок збільшувався в розмірах, але завжди його структура, його просторово-діяльна організація була органічною в міському оточенні.
Безумовно, елементи міської структури характеризуються "величиною", але в основному це відноситься до "величини" якісних показників - числа функцій, їх рангу, рівнів обслуговування. Утворюються так звані "місця дії" - місця, з якими пов'язала певна громадська активність. В невеликому історично збереженому місті можна виявити, що довкола центральної площі зібрано практично всі основні види соціальної активності - громадські і релігійні установи, кращі магазини і ринок, житло іменитих міщан і виробництво, тут же влаштовувались театральні вистави. Утворений в центрі, а в крупних містах і в інших місцях, натуральний комплекс тримається на взаємодії його елементів з усією системою міських функцій і утворюється завдяки тяжінню функцій до їх початкової концентрації.
Топологічний аналіз міської структури і виявлення натурально створюваних концентрацій міських функцій дозволяють вважати функціонально-просторові елементи міського середовища "історичними прецендентами сучасних багатофункціональних комплексів. Використання концепції "історичних прецендентів" в проектуванні дає можливість не тільки визначати натуральні взаємозв'язки елементів і їх число. Не тільки отримувати оптимізовану функціональну модель комплексу, але, і що найголовніше, дозволяє свідомо застосовувані просторові рішення об'єднання багатьох функцій і включення об'єкту в оточення як натурального органічного елементу міста, який відповідає вимогам конкретного місця.