- •Комплекс завдань та методичні вказівки
- •Вступне слово
- •Структура і виконавці
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Типові містобудівельні ситуації
- •1.3. Топологічний аналіз міської забудови
- •1.4. Основні методи проектування в різноманітних міських ситуаціях
- •1.5. Включення закладів культури в склад комплексу
- •Архітектурно-художні прийоми організації бфк в сформованій забудові
- •1.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •1.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 2 український драматичний театр на 800 місць
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Склад і площі приміщень
- •2.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-будівельних, конструктивних, санітарно-технічних і економічних рішень
- •2.4. Склад проекту
- •Словник театральних термінів
- •Розділ 3 музей
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Групи приміщень
- •3.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки та економіки
- •3.4. Склад проекту
- •3.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •3.6. Організація інтер’єрів і обладнання
- •3.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 4 критий ринок
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •4.3. Склад проекту
- •4.4. Спеціальні вимоги до проекту
- •4.6. Організація світлового середовища
- •Розділ 5 церква
- •5.1. Загальні полження
- •5.2. Містобудівельне вирішення. Вимоги до планування церковного ансамблю
- •5.3. Форма та символіка храмів
- •5.4. Архітектурно-планувальні елементи храмів та їх функції
- •Склад приміщень
- •Приміщення, які можуть бути в цокольному поверсі, в прибудові або в окремих будівлях:
- •5.5. Завершення храмів
- •5.6. Іконостас
- •5.7. Технічне обладнання храмів
- •5.7. Склад проекту
- •5.8. Спеціальні вимоги до проекту
- •5.8. Організація світлового середовища
- •Розділ 6 будинок товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка "просвіта"
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Групи приміщень
- •6.3. Планувальні вимоги. Функціональне зонування
- •6.4. Організація інтер’єрів та обладнання
- •6.5. Організація світлового середовища
- •Розділ 7 виставкові споруди
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Групи приміщень
- •7.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки і економіки
- •7.4. Склад проекту
- •7.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •7.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •7.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 8 фізкультурно-оздоровчий комплекс
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Склад і площі приміщень
- •8.3. Склад проекту
- •Розділ 9 бібліотека
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Cклад приміщень
- •9.3. Основні вимоги до містобудівних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •Додаток а засади проектування у історично сформованому архітектурному середовищі
- •Додаток б організація світлового середовища громадських будівель
- •1. Значення світла в житті людини і архітектурі
- •2. Функції світла в архітектурі
- •3. Теоретичні основи проектування світлової архітектури інтер’єрів
- •4. Основні вимоги до організації природного освітлення приміщень
- •5. Основні вимоги до організації штучного освітлення приміщень
- •6. Вимоги до проектування світлового середовища громадських будівель
- •Класифікація зелених насаджень за їх призначенням
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель
- •Комплекс завдань та методичні вказівки
3.7. Організація світлового середовища
Основним завданням організації світлового середовища виставкових споруд і музеїв є забезпечення сприятливих умов огляду експозицій. Світлові прорізи необхідно вибирати таких розмірів і розміщувати в огороджуючи конструкціях таким чином, щоб засобами світлотіні якнайкраще виявити форму, фактуру і колір експонатів. Загалом, світло в музеях і виставкових комплексах повинно створювати відчуття зосередженості й відчуженості від зовнішнього світу.
Пряме світло від вікон та світлових ліхтарів не повинно попадати у поле зору відвідувачів при огляді експозицій. Через негативний вплив прямого сонячного проміння на деякі предмети (знебарвлення колірних поверхонь, старіння лакофарбового покриття картин та інше), бажано орієнтувати вікна приміщень на Пн-Сх, Пн, Пн-Зх. При інших орієнтаціях вікон слід застосовувати сонцезахисні засоби (планувальні й конструктивні).
В системах природного освітлення виставкових споруд широко застосовується верхнє освітлення через світлові ліхтарі різного типу: шедові. зенітні, трапецієподібні та інші.
Розділ 4 критий ринок
4.1. Загальні положення
КРИТИЙ РИНОК - громадська споруда, що належить до торгівельного виробництва, і призначена для кооперативної, державної та індивідуальної торгівлі.
З метою більш широкого розвитку торгівельної мережі для львів'ян пропонується розробити проект критого ринку постійного функціонування.
Завдання передбачає розробку проекту критого ринку на ділянках м.Львова. Рельєф та існуюча забудова ділянок визначені ситуаційними планами, що додаються до завдання.
Мета завдання. Відпрацювати методику архітектурного проектування на прикладі організації закритого простору з різними функціями (торгівля, обслуговування, житло).
Склад завдання:
Ознайомитися з відведеною ділянкою й провести аналіз містобудівельної ситуації.
Розробити функціональну структуру критого ринку.
На основі особливостей ділянки (рельєф, орієнтація, існуюча забудова, озеленення і т.д.) та прийнятої функціональної схеми вирішити композицію простору критого ринку з використанням пластики землі ділянки (рельєфу).
Найти архітектурно-просторове вирішення споруди або комплексу споруд, яке найбільше відповідає загальному композиційному задуму, та визначити їх конструктивні схеми.
Історична довідка. Криті ринки сформувалися як тип громадських споруд (в Європі) після 1-ої Світової війни. їх площа в середньому становить 15020 тис. кв.м, а об'єм - 250-300 куб.м, і призначені вони для роздрібної торгівлі продуктово-промисловимн товарами.
Останнім часом широкого розповсюдження набули супермаркети -ринки-магазини, що працюють на принципі самообслуговування (першопочатково отримали розповсюдження в США).
Криті ринки є найбільш масовими громадськими спорудами за відвідуванням - 50-80 тис. відвідувачів в день, а за своєю перепускною потужністю поділяються на три групи:
а) малі - 100 місць для торгівлі;
б) середні - 400-600 місць для торгівлі;
в) великі - 1000 місць для торгівлі.