![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Комплекс завдань та методичні вказівки
- •Вступне слово
- •Структура і виконавці
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Типові містобудівельні ситуації
- •1.3. Топологічний аналіз міської забудови
- •1.4. Основні методи проектування в різноманітних міських ситуаціях
- •1.5. Включення закладів культури в склад комплексу
- •Архітектурно-художні прийоми організації бфк в сформованій забудові
- •1.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •1.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 2 український драматичний театр на 800 місць
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Склад і площі приміщень
- •2.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-будівельних, конструктивних, санітарно-технічних і економічних рішень
- •2.4. Склад проекту
- •Словник театральних термінів
- •Розділ 3 музей
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Групи приміщень
- •3.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки та економіки
- •3.4. Склад проекту
- •3.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •3.6. Організація інтер’єрів і обладнання
- •3.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 4 критий ринок
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •4.3. Склад проекту
- •4.4. Спеціальні вимоги до проекту
- •4.6. Організація світлового середовища
- •Розділ 5 церква
- •5.1. Загальні полження
- •5.2. Містобудівельне вирішення. Вимоги до планування церковного ансамблю
- •5.3. Форма та символіка храмів
- •5.4. Архітектурно-планувальні елементи храмів та їх функції
- •Склад приміщень
- •Приміщення, які можуть бути в цокольному поверсі, в прибудові або в окремих будівлях:
- •5.5. Завершення храмів
- •5.6. Іконостас
- •5.7. Технічне обладнання храмів
- •5.7. Склад проекту
- •5.8. Спеціальні вимоги до проекту
- •5.8. Організація світлового середовища
- •Розділ 6 будинок товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка "просвіта"
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Групи приміщень
- •6.3. Планувальні вимоги. Функціональне зонування
- •6.4. Організація інтер’єрів та обладнання
- •6.5. Організація світлового середовища
- •Розділ 7 виставкові споруди
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Групи приміщень
- •7.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки і економіки
- •7.4. Склад проекту
- •7.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •7.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •7.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 8 фізкультурно-оздоровчий комплекс
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Склад і площі приміщень
- •8.3. Склад проекту
- •Розділ 9 бібліотека
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Cклад приміщень
- •9.3. Основні вимоги до містобудівних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •Додаток а засади проектування у історично сформованому архітектурному середовищі
- •Додаток б організація світлового середовища громадських будівель
- •1. Значення світла в житті людини і архітектурі
- •2. Функції світла в архітектурі
- •3. Теоретичні основи проектування світлової архітектури інтер’єрів
- •4. Основні вимоги до організації природного освітлення приміщень
- •5. Основні вимоги до організації штучного освітлення приміщень
- •6. Вимоги до проектування світлового середовища громадських будівель
- •Класифікація зелених насаджень за їх призначенням
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель
- •Комплекс завдань та методичні вказівки
Структура і виконавці
Комплекс завдань представляє собою логічно побудовану структуру із спеціальних розділів, в яких висвітлені завдання і методичні вказівки по дизайну архітектурного середовища конкретних будівель і споруд та додатків, в яких висвітлені загальні стильові, фізичні ландшафтно-просторові вимоги, що стосуються дизайну середовища усіх без винятку громадських будівель.
Розділи 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 - "Багатофункціональні комплекси, які містять театральні зали, й інші заклади культури в Українських містах з історично сформованим центром", "Український драматичний театр на 800 місць", "Музей", "Критий ринок", "Церква", "Будинок товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка "Просвіта", "Виставкові споруди" - були підготовлені проф. В.Проскуряковим при участі доцентів кандидатів архітектури М. Яціва, Б. Гоя і старшого викладача Р. Кубая з ДАС ІАРХ НУ"Львівська політехніка", а також канд. арх. А.Харитонової з ОДА БА та аспірант кафедри ДОА О.Проскуряков.
Розділ 8 - "Фізкультурно-оздоровчий комплекс" був підготовлений старшим викладачем В. Шулярем. Розділ 9 - "Бібліотека" - асистентом І.Черпінською. Додаток А - "Засади проектування у історично сформованому архітектурному середовищі" - канд. арх., доцентом Х.Ковальчук; Додаток Б - "Організація світлового середовища громадських будівель" - канд. арх., доцентом М.Яцівим; Додаток В - "Класифікація зелених насаджень за їх призначенням" - асистентом Ю.Богдановою
Розділ 1
БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНІ КОМПЛЕКСИ, ЯКІ МІСТЯТЬ
ТЕАТРАЛЬНІ ЗАЛИ Й ІНШІ ЗАКЛАДИ КУЛЬТУРИ,
В УКРАЇНСЬКИХ МІСТАХ З ІСТОРИЧНО СФОРМОВАНИМ
ЦЕНТРОМ
1.1. Загальні положення
В
історично сформованому міському
середовищі основним
завданням
проектування і будівництва
нових об'єктів культурно-побутового
обслуговування
є відтворення умов природного
функціонування елементів міського
центру, залучення в міську
структуру
всіх
необхідних закладів. Таким чином,
кінцевою метою будь-яких архітектурних
втручань
в сформовану забудову є відновлення
або підтримка синкретичності, тобто
нероздільності,
безперервності функціонально-просторової
структури оточення, з врахуванням
сучасного осмислення природи міського
середовища.
Функціонально насичені в минулому міські центри сьогодні втрачають свою привабливість через зменшення кількості об'єктів торгово побутового та культурного обслуговування. Незадовільний технічний і гігієнічний стан існуючого житлового фонду центральних районів змушує мешканців переселятися на окраїни міста в нові райони. Відбувається функціональне збіднення середовища, завмирає традиційно активна діяльність (особливо у вечірній час), змінюється поведінка людини в центрі міста.
Практика показує., що без природного функціонування (наприклад, при музеєфікації). міська забудова швидко занепадає, як будь-який дім шведко занепадає при відсутності життя в ньому. Це дає. в кінцевому результаті передумови для передчасного руйнування історично цінної забудови. Процес розміщення нових і відтворення втрачених соціальних функцій міського центру сьогодні став неминучим, більше того, необхідним. Однак будівництво крупних споруд в історичній частині міста без врахування особливостей сформованої забудови міського середовища може наносити шкоду не тільки порушенням масштабу міста або дисонансом зі старими архітектурними формами, але й серйозними змінами функціональної структури і символічного значення, коли окремі елемент вириваються з натурального контексту середовища, або навпаки. чужий елемент укорінюється в органічну канву історичної забудови.
Найважливішими напрямками вирішення таких задач в проектуванні с концентрація основних функцій, які формують міське середовище, підвищенням щільності забудови і інтенсивності використання території, вартість 1 га якої в 3-5 разів вища, ніж в районах, а також використалися ефективних прийомів просторової інтеграції штучно розрізнених процесів.
Кожен об'єкт в історичному місті повинен сьогодні формуватися під впливом оточення і з врахуванням потреб міста. Можливим вирішенням багатьох проблем, які виникають при реконструкції, може етапі активне створення багатофункціональних комплексів і їх систем.
Загальна методика проектування таких комплексів містить паралельні дослідження: містобудівельні і функціональні. В структурі міської забудови при розгляді з огляду середовищного підходу головне – це визначення містобудівельної ситуації, виявлення функцій міста і просторової цінності середовища с даній місцевості. З'єднання воєдино технологічних і споживчих зв'язків, функціональних і соціальних вимог до внутрішньої структури. з однієї сторони, всебічне врахування впливу на неї умов розміщення нового об’єкту в місті, з другої, - є. тою методологічною основою, яка дозволяє архітектору і замовнику свідомо рухатися до мети – створення органічної споруди.
Основним і вихідним матеріалом дослідження формування комплексів є попередній містобудівельний аналіз. Першим кроком в цьому процесі має бути виявлення типових містобудівельних ситуацій, до яках належить різноманітність живого міського середовища, щоб можна було розглядати при першому наближенні умови формування нового об’єкту. Міська інфраструктура розчленована на частини, аналізується в двох напрямках: функціонально-просторовому та історико-культурному.