- •Комплекс завдань та методичні вказівки
- •Вступне слово
- •Структура і виконавці
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Типові містобудівельні ситуації
- •1.3. Топологічний аналіз міської забудови
- •1.4. Основні методи проектування в різноманітних міських ситуаціях
- •1.5. Включення закладів культури в склад комплексу
- •Архітектурно-художні прийоми організації бфк в сформованій забудові
- •1.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •1.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 2 український драматичний театр на 800 місць
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Склад і площі приміщень
- •2.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-будівельних, конструктивних, санітарно-технічних і економічних рішень
- •2.4. Склад проекту
- •Словник театральних термінів
- •Розділ 3 музей
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Групи приміщень
- •3.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки та економіки
- •3.4. Склад проекту
- •3.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •3.6. Організація інтер’єрів і обладнання
- •3.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 4 критий ринок
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •4.3. Склад проекту
- •4.4. Спеціальні вимоги до проекту
- •4.6. Організація світлового середовища
- •Розділ 5 церква
- •5.1. Загальні полження
- •5.2. Містобудівельне вирішення. Вимоги до планування церковного ансамблю
- •5.3. Форма та символіка храмів
- •5.4. Архітектурно-планувальні елементи храмів та їх функції
- •Склад приміщень
- •Приміщення, які можуть бути в цокольному поверсі, в прибудові або в окремих будівлях:
- •5.5. Завершення храмів
- •5.6. Іконостас
- •5.7. Технічне обладнання храмів
- •5.7. Склад проекту
- •5.8. Спеціальні вимоги до проекту
- •5.8. Організація світлового середовища
- •Розділ 6 будинок товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка "просвіта"
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Групи приміщень
- •6.3. Планувальні вимоги. Функціональне зонування
- •6.4. Організація інтер’єрів та обладнання
- •6.5. Організація світлового середовища
- •Розділ 7 виставкові споруди
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Групи приміщень
- •7.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки і економіки
- •7.4. Склад проекту
- •7.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •7.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •7.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 8 фізкультурно-оздоровчий комплекс
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Склад і площі приміщень
- •8.3. Склад проекту
- •Розділ 9 бібліотека
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Cклад приміщень
- •9.3. Основні вимоги до містобудівних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •Додаток а засади проектування у історично сформованому архітектурному середовищі
- •Додаток б організація світлового середовища громадських будівель
- •1. Значення світла в житті людини і архітектурі
- •2. Функції світла в архітектурі
- •3. Теоретичні основи проектування світлової архітектури інтер’єрів
- •4. Основні вимоги до організації природного освітлення приміщень
- •5. Основні вимоги до організації штучного освітлення приміщень
- •6. Вимоги до проектування світлового середовища громадських будівель
- •Класифікація зелених насаджень за їх призначенням
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель
- •Комплекс завдань та методичні вказівки
Розділ 3 музей
3.1. Загальні положення
МУЗЕЇ (грецькою мовою - святилище муз) - науково-дослідні і науково-освітні заклади, які збирають, вивчають, зберігають і популяризують пам'ятки природничої історії, матеріальної і духовної культури - першоджерела знань про розвиток природи й людського суспільства. Основною формою діяльності яких є експозиція,виставка. Музеї бувають дослідницько-науково-освітні (більшість з них), дослідницькі (наукові лабораторії при науково-дослідних інститутах) і навчальні. За профілем музеї поділяються на історичні, краєзнавчі, художні, меморіальні та інші.
Сьогодні м у з е й - це символ, яким країна, місто або організація утверджують свою культурну сутність, свою приналежність до цивілізації. Створити музей - це значить вийти із стадії "варварства", це значить ствердити значення своєї історії. В цьому значенні музей виступає як ідеологічний інститут. Крім місця концентрації, зберігання та показу об'єктів культури,, музей є також хранителем цінностей і знань. Свою ж соціальну роль він реалізує завдяки двом складовим частинам: споруді та колекції.
Архітектура музею, таким чином, повинна виконувати символічну роль - своєю образною характеристикою утверджувати музей як унікальне місце, що є відображенням певної архітектурної ідеї.
Коротко дослідивши історію розвитку музею, прослідковується, що в останні двадцять років він став туристичною визначною пам'яткою і супротив своєї волі стає "вітриною видовищ" більше, ніж місцем зберігання реліквій, не відмовляючись при цьому від свого престижного, монументального характеру.
Розповсюдження міжнародного туризму у світі призвело до того, що музей почав "продаватися", як сонце, пляж, пальми. Так з інструменту для виховання під приводом демократизації своїх звичок він наближається до положення, яке зробить його основою видовищ.
Музей традиційний , статичний, сьогодні втратив цікавість в очах публіки. На зміну йому повинен прийти динамічний, оперативно реагуючий на вимоги часу. Але музейна архітектура повинна бeти музейною. Вона повинна бути індивідуальна та оригінальна. Взявши на озброєння нову музейну техніку, архітектура музею повинна сприяти більш тісному діалогу між музеєм та відвідувачем. Тому, трьом функціям музею (зберігання, вивчення та показ експонатів, роботи з відвідувачами та їх обслуговування) повинні відповідати три типи просторів: закритий - для зберігання, напіввідкритий - для експонування, відкритий - для публіки.
Завдання для архітектурного проектування громадської споруди "МУЗЕЙ" включає наступні варіанти":
народного театру та фольклору;
техніки та прогресу;
екології;
архітектури;
-сучасного мистецтва;
- людини.
За об'ємом музеї розподіляються на:
а) великі - 80 - 300 тис мЗ;
б) середні -30 - 80 тис. мЗ;
в) малі - менше 30 тис мЗ.
3.2. Групи приміщень
3.2.1. Приміщення для обслуговування відвідувачів:
вестибуль з гардеробом (площу необхідно розраховувати з розрахунку одночасного перебування в музеї 1/4-1/5 від загального числа відвідувачів в день; середнє перебування відвідувача слід приймати 1,5-2,0 години;)
інформаційно-довідковий центр;
кімнати для екскурсоводів;
медпункт;
кімнати для куріння;
туалетні кімнати (однакові за площею для чоловіків та жінок);
кіоски для продажу сувенірів та книг;
буфети та ресторан;
кімнати відпочинку.
3.2.2. Культурно-пропагандистський відділ.
лекційний зал: при залі кімнати для лекторів, кінопроекційна, фойє, кулуари;
універсальний простір;
зали для періодичних виставок;
бібліотека з книгосховищем.
3.2.3. Зона постійної експозиції - залежить від характеру музейної колекції
При загальному розташуванні експозиції в малих музеях зал має площу не менше 50-60 кв.м;
висота рядових експозиційних залів - 4-5 м;
висота великих залів - 6-8 м.
Бажано мати резервні площі, а також площі для перспективного розширення експозиції.
3.2.4. Приміщення дирекції
кабінети для адміністрації, канцелярія;
малий конференц-зал;
кабінети для наукових співробітників;
лабораторії;
реставраційні майстерні;
приміщення для готування експозиційних матеріалів;
фондосховище, площа якого має становити 1/3 від експозиційних площ (в експозиційних залах знаходиться 20% одиниць збереження музейних фондів);
службовий вхід, гардероб для співробітників, душові з роздягальнями, санвузли, їдальня для співробітників музею з підсобними приміщеннями.
Площа експозиційних залів та відділу культурно-пропагандистської роботи до площі всіх останніх приміщень повинна мати співвідношення 1:1.