9.2. Cклад приміщень
Бібліотечні приміщення можна поділити на:
– доступні для усіх відвідувачів;
– доступні для читачів;
– доступні лише для бібліотечного персоналу.
Читацькі приміщення:
– читальні зали;
– абонемент;
– видача книг;
– каталог;
– індивідуальні кабінки;
– приміщення для групових занять;
– лекційні зали;
– виставкові зали і ін.
Службові приміщення:
– приміщення прийому літератури;
– приміщення комплектування і каталогізації;
– книгосховище;
– адміністрація;
– приміщення обробки літератури і ін.
Підсобні приміщення:
– роздягальні (для відвідувачів і персоналу);
– вестибюль;
– вбиральні;
– приміщення для харчування (кафе, їдальня, ресторан);
– кімната відпочинку для персоналу і ін.
9.3. Основні вимоги до містобудівних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
9.3.1. Розміщення бібліотеки на генплані міста.
Основні умови розміщення бібліотеки:
– ізоляція читацьких приміщень від вуличного шуму;
– можливість роботи читача в літній період на відкритому повітрі;
– влаштування перешкод для проникнення пилу в книгосховище;
– відступ будівлі від червоної лінії ділянки, якщо ця ділянка межує з площею чи проїжджими вулицями;
– влаштування зеленої зони, яка може використовуватись не лише як звуко- і пилоізолюючий фільтр, але і як місце праці і відпочинку читачів;
– окрема частина території бібліотеки повинна бути відділена під господарську зону і повинна сполучатись з господарськими і службовими приміщеннями будівлі.
Суттєве значення при розміщенні бібліотечних будівель на генплані відіграє їх орієнтація щодо сторін світу:
– читальні зали, кабінети для занять і виставкові приміщення слід орієнтувати вікнами на схід або південний схід, щоб уникнути яскравого сонячного світла;
– вікна приміщень обробки та інших відділів з поглибленою роботою працівників також слід орієнтувати на схід;
– адміністративні і усі службові приміщення, де не відбувається робота над книжкою, а також усі приміщення громадського призначення орієнтуються вікнами на південь;
– книгосховища, незалежно від наявності вікон (світлі книгосховища) чи їх відсутності (книгосховища без природного освітлення), бажано орієнтувати зовнішніми стінами на північ.
При виборі ділянки для бібліотеки слід також враховувати її близькість і доступність, які визначаються наскільки легко можна до неї підійти або під’їхати. При цьому, важливим моментом також є організація автостоянки (відкритої або підземної). Кількість місць розраховується як 0,12 % від кількості населення, яке дана бібліотека обслуговує.
Поруч з бібліотекою повинно бути 1-2 місця для паркування автомобілів неповносправних: кожен такий майданчик повинен бути шириною 3,5м, щоб поруч з машиною міг розміститись інвалідний візок, а також розміщуватись близько від входу в бібліотеку, який не повинен відділятись від місця паркування тротуаром чи бордюрним каменем.
9.3.2. Архітектурно-планувальні рішення бібліотек
- проект бібліотеки повинен забезпечувати простоту, чіткість і найменшу протяжність функціональних графіків, особливо графіка проходження книги зі сховища до місця читання;
- планування приміщень повинне забезпечувати просту і зрозумілу схему контролю. Графіки руху читачів не повинні перетинатись з графіками руху книги до моменту видачі. Доступ читача до службових приміщень і в приміщення зв’язку, через які відбувається рух книги до пункту видачі, не дозволяється;
- прийнята структура і організація роботи бібліотеки є основним фактором, який впливає на її планувальне рішення;
- при наявності декількох пунктів видачі бажано розмістити їх по вертикалі один над другим, з обслуговуванням їх вертикальними транспортерами чи ліфтами. Схема шляхів книгосховища на кожному ярусі буде орієнтуватись на ці точки;
- рішення будівлі повинне забезпечити найкоротші шляхи транспортування книг. Варто пам’ятати, що в умовах магазинного книгосховища основним видом механічного транспорту для бібліотек є вертикальний зв’язок за допомогою ліфтів і стрічкових вертикальних транспортерів. Горизонтальний зв’язок, який забезпечується здебільшого візком, повинен бути максимально коротким.
- враховуючи дослідження щодо позитивного впливу темного книгосховища на збереження бумаги, для максимального скорочення горизонтальної відстані у великих бібліотеках не лише допустимо, але й бажано корпус книгосховища вирішувати центрально розміщеним, компактним об’ємом, для якого питання природного освітлення не будуть суттєвими;
- для випадків, коли нема значної диференціації обслуговування і децентралізації фондів, можна рекомендувати наступне розміщення читацьких приміщень:
1-й поверх – зал періодики, приміщення абонементу;
2-й поверх – зал основної видачі і читацьких каталогів, основні читацькі зали, довідково-бібліографічний відділ;
3-й поверх – спеціальні зали і кабінети.
При цьому на кожному поверсі передбачається свій пункт видачі, орієнтований по вертикалі один над другим. Службові приміщення можуть розміщуватись на 1-му поверсі чи на 4-му, з якого службові сходи, розміщені близько пунктів видачі, забезпечать зв’язок і з ярусами книгосховища, і з приміщеннями обслуговування читача.
- службові приміщення можуть розміщуватись як на одному поверсі (на нижньому, чи на верхньому), так і на декількох поверхах, розміщених по вертикалі. Наприклад:
1-й поверх – експедиція (прийом-розпакування, зберігання нерозібраних книг);
2-й поверх – відділи комплектування, обробки;
3-й поверх – вільні каталоги бібліотек, пов’язаних міжбібліотечним абонементом, консультаційно-бібліографічний відділ.
- до числа обов’язкових умов рішення проекту бібліотеки варто віднести також наступні вимоги:
а) будівля повинна передбачати можливість подальшого росту, особливо це слід враховувати для приміщень книгосховища;
б) враховуючи подальше розширення, схема планування читацьких і службових приміщень повинна забезпечувати максимальну гнучкість для внутрішнього перерозподілу і переміщення відділів;
в) також приміщення основної видачі і читацьких каталогів повинні передбачатись з площею, яка розраховується на певну завантаженість бібліотеки.
9.3.3. Основні вимоги організації книгосховищ:
а) організація книгосховища повинна забезпечувати зручні умови для всіх основних процесів бібліотечної діяльності. У зв’язку з цим:
- в книгосховищі потрібно забезпечити найкоротший шлях руху книги від місця зберігання до пункту видачі; якщо передбачено декілька пунктів видачі, то найкоротший шлях руху книги потрібно забезпечити в межах частини книгосховища, що обслуговує кожен даний пункт видачі;
- в книгосховищі розміщення обладнання і організація планування шляхів руху повинні строго відповідати процесуальним і санітарним вимогам для кожного робочого місця окремо;
- в книгосховищі книги на місцях зберігання повинні зручно розміщуватись з точки зору експлуатації: кожна книга повинна стояти так, щоб її пошук, зняття з полиці і повернення на полицю займали мінімум часу і не викликали труднощів;
б) організація книгосховища повинна забезпечувати повне збереження книги і найкращі умови для її зберігання:
- потрібно забезпечити збереження книги від можливих крадіжок, пожеж і затоплень;
- потрібно забезпечити найкращі санітарні умови для книг (опалення, вентиляція, прибирання);
- потрібно забезпечити найкращі гігієнічні умови для книг, тобто запобігти появі плісняви і шкідників;
в) організація книгосховища повинна забезпечувати нормальні санітарно-гігієнічні умови праці для робочого персоналу;
г) організація книгосховища повинна передбачати в більшості випадків також можливість розширення.
Вказані умови стосуються усіх книгосховищ, незалежно від особливостей роботи бібліотек, до яких вони належать, і незалежно від величини їх фондів.
Серед систем розміщення обладнання книгосховища основною є розміщення стелажів поперечними рядами до робочих проходів між ними і перпендикулярними до них проходами для транспортування книг до місця видачі. Стелажі повинні бути стандартної висоти, щоб забезпечити розміщення їх в стандартному ярусі.
Ряди стелажів, незалежно від форми виділеного приміщення, слід розміщувати перпендикулярно до джерел природного освітлення, тобто до вікон. Глибина приміщення, тобто довжина проходів між стелажами від зовнішніх стін, практично може сягати не більше потрійної відстані від підлоги до верхньої перемички вікон. При відсутності природного освітлення чи наявності вікон вгорі приміщення глибина проходів між стелажами може бути довільною.
З особливих умов розміщення обладнання слід вказати на недопустимість розміщення полиць з книгами лицем до світла, а також розміщення їх вздовж зовнішніх стін. Останнє пояснюється необхідністю вберегти книги від сирості і коливань температури.
1
2
3 4
Рис. 9.1. Стелажі для зберігання бібліотечних фондів:
1 – Стелаж стаціонарний трисекційний двосторонній і односторонній
2 – Стелаж пересувний зі штурвалом
3 – Стелажі для фондів відкритого доступу:
а) двосторонній
б) односторонній
в) двосторонній низький
4 – Стелаж для газет
|
Рис. 9.2. Копія оригіналу проекту Медіакомплексу академмістечка НУ "Львівська політехніка", Виконав студент І. Копиляк, Керівник: проф. В. Проскуряков, консультанти: асист. І. Черпінська; асист. Ю. Богданова |
9.3.4. Основні вимоги організації книгосховищ з відкритим доступом до стелажів:
- ті відділи книгосховищ, куди відкрито вільний доступ читачів до стелажів, повинні бути ізольовані вогнетривкими стінами чи перегородками і таким же перекриттям від сусідніх приміщень книгосховища, незалежно від того, яка робота в цих книгосховищах буде проводитись;
- відділи книгосховища з вільним доступом повинні мати внутрішній зв’язок з приміщеннями книгосховищ і зв’язок з приміщеннями обробки книг, приміщеннями службового каталогу, довідково-бібліографічного відділу і приміщеннями адміністративно-господарської групи;
- відділи книгосховища з відкритим доступом можуть бути як самостійними приміщеннями, суміжними зі своїми читальними залами чи кабінетами, так і включенні в загальні приміщення з читацькими.
Система розміщення стелажів в книгосховищах з відкритим доступом читачів до полиць полягає в розміщенні стелажів поперечними рядами, як і в будь-якому магазинному книгосховищі. Різниця полягає в наступних вимогах:
а) ряди стелажів повинні розміщуватись між двома основними повздовжніми проходами, вздовж яких розміщені приміщення для читання;
б) глибина кожного поперечного проходу між стелажами з відкритим доступом не повинна перевищувати 8 м при його ширині в 1,5 м;
в) стелажі з відкритим доступом рекомендується розміщувати таким чином, щоб не займати цінного для читацьких приміщень периметра бокового природного освітлення.