8.3. Склад проекту

Проект виконується на двох підрамниках (планшетах) розміром 1х1 м

1	Ситуаційна схема	М 1:2000, 1:5000
2	Генеральний план Креслення генплану доповнюються експлікацією, умовними позначеннями, техніко-економічними показниками (площа території, площі відкритих і закритих споруд, площа мощення, площа озеленення	М 1:500
3	Плани поверхів Доповнюються експлікацією приміщень та їх площами	М 1:200
4	Характерні розрізи (не менш як два)	М 1:200
5	Фасади (не менш як два)	М 1:200
6	Перспектива або аксонометрія комплексу	-
7	Інтер’єр одного з основних приміщень	-
8	Макет	М 1:200, 1:400
9	Пояснювальна записка	-

Графічне оформлення – в довільній техніці з використанням кольору

Рис. 8.1. Універсальні спортивні зали. Приклад планувального вирішення: 1-склад спортивного інвентаря; 2-технічне приміщення; 3-кімната інструкторів; 4-роздягальня; 5-душова; 6-комора прибиральниці; 7-туалет; 8-приміщення сторожа; 9-коридор для ходіння у спортивному взутті; 10-коридор для ходіння у вуличному взутті; 11-спортивний зал 27х45х7 м, поділений на 3 тренувальні зони 15х27 м.

Рис 8.2. Копія оригіналу проекту реконструкції спорткомплексу "Олімп" Оздоровчого табору "Політехнік" НУ "Львівська політехніка" в м. Алушта. Виконав студент Я. Бачинський, Керівник: проф. В. Проскуряков керівники

Рис 8.3. Копія оригіналу проекту дизайну архітектурного спортивно-розважального комплексу "Сіті оф Скейтінг" у м. Чернівці. Виконав студент В. Бровченко, керівники: проф. В. Проскуряков, доц. Яців, консультанти: асист. Ю. Богданова, маг. О. Проскуряков

Розділ 9 бібліотека

9.1. Загальні положення

БІБЛІОТЕКА (грец. bibliothēkē, від biblíon – книга і thēkē - сховище) – це інституція, що організовує збір творів друку та інших документів, їх зберігання і суспільне користування ними. Їй належить провідна роль у збереженні та розповсюдженні документів, які мають суспільну цінність, у сприянні культурного прогресу та інформатизації суспільства.

Бібліотеки класифікують за кількома ознаками:

• За призначенням:

– суспільного користування (бібліотеки національні, паранаціональні, відомчі, громадських організацій тощо);

– приватного користування (бібліотеки персональні та сімейні).

За цільовим призначенням:

– масові (бібліотеки для дорослих, для дітей, юнацькі);

– спеціальні (навчальні, наукові, виробничі).

• Відповідно до складу фонду:

– універсальні;

– багатогалузеві;

– галузеві.

• За величиною фонду:

– малі (5-50 тис. од.зб.);

– невеликі (50-200 тис. од.зб.);

– середні (200-1000 тис. од.зб.);

– великі (1000-1500 тис. од.зб.);

– величезні (понад 5000 тис. од.зб.).

• За способом розкриття фондів перед читачами:

– з відкритим доступом до фондів;

– бібліотеки-сховища (користування тільки каталогами).

• За способом надання послуг:

– бібліотеки-абонементи (видають книги для використання за межами бібліотеки);

– бібліотеки-читальні (обслуговують читачів тільки в бібліотечному приміщенні);

– змішані.

Сучасна бібліотека – це вже не просто місце для зберігання рукописів, манускриптів, фоліантів, журналів, книжок та іншої рукописної і друкованої продукції. Сьогодні бібліотеки перетворюються на складні загальнодоступні багатофункціональні комплекси, які, окрім традиційного набору приміщень – книгосховищ, приміщення системного каталогу і читальних залів, містять в собі книгарні, кафе, музеї, виставки, театри, і навіть цілі сади і парки.

Поява додаткових функцій, використання нових інформаційних технологій, застосування у будівництві сучасних архітектурних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, світлотехніки привело до цілком нових стильових особливостей в архітектурі цього типу споруд. Бібліотеки стають відкритими і легко доступними в планувальному і конструктивному рішенні, багатофункціональний простір стає гнучким і неподільним.

На сьогоднішній день спостерігається зниження рівня відвідуваності бібліотек населенням країни. Це спричинено не лише браком відповідної літератури і застарілістю фондів. Технічний стан бібліотечних приміщень не відповідає вимогам часу. Освітнім цілям і завданням функціонування бібліотечних установ повинен служити і сам інтер’єр бібліотек, їх внутрішній простір, а архітектура – відповідати комплексу функціональних, психологічних, естетичних та освітніх потреб. Українські бібліотеки, порівняно із закордонними, й надалі залишаються у своїй більшості „старомодними” з точки зору і архітектури, і культури обслуговування відвідувачів. Але якщо останню можна „осучаснити” гуманною поведінкою як читача, так і бібліотекаря, то для того, щоб створити якісну і сучасну бібліотечну архітектуру, потрібні спеціальні знання і досвід у цій галузі.

Завдання для архітектурного проектування громадської споруди "БІБЛІОТЕКА" включає наступні варіанти:

– бібліотека-кімната;

– бібліотека-кафе;

– бібліотека – інформаційний центр;

– медіатека;

– бібліобус.