![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Комплекс завдань та методичні вказівки
- •Вступне слово
- •Структура і виконавці
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Типові містобудівельні ситуації
- •1.3. Топологічний аналіз міської забудови
- •1.4. Основні методи проектування в різноманітних міських ситуаціях
- •1.5. Включення закладів культури в склад комплексу
- •Архітектурно-художні прийоми організації бфк в сформованій забудові
- •1.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •1.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 2 український драматичний театр на 800 місць
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Склад і площі приміщень
- •2.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-будівельних, конструктивних, санітарно-технічних і економічних рішень
- •2.4. Склад проекту
- •Словник театральних термінів
- •Розділ 3 музей
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Групи приміщень
- •3.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки та економіки
- •3.4. Склад проекту
- •3.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •3.6. Організація інтер’єрів і обладнання
- •3.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 4 критий ринок
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •4.3. Склад проекту
- •4.4. Спеціальні вимоги до проекту
- •4.6. Організація світлового середовища
- •Розділ 5 церква
- •5.1. Загальні полження
- •5.2. Містобудівельне вирішення. Вимоги до планування церковного ансамблю
- •5.3. Форма та символіка храмів
- •5.4. Архітектурно-планувальні елементи храмів та їх функції
- •Склад приміщень
- •Приміщення, які можуть бути в цокольному поверсі, в прибудові або в окремих будівлях:
- •5.5. Завершення храмів
- •5.6. Іконостас
- •5.7. Технічне обладнання храмів
- •5.7. Склад проекту
- •5.8. Спеціальні вимоги до проекту
- •5.8. Організація світлового середовища
- •Розділ 6 будинок товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка "просвіта"
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Групи приміщень
- •6.3. Планувальні вимоги. Функціональне зонування
- •6.4. Організація інтер’єрів та обладнання
- •6.5. Організація світлового середовища
- •Розділ 7 виставкові споруди
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Групи приміщень
- •7.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки і економіки
- •7.4. Склад проекту
- •7.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •7.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •7.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 8 фізкультурно-оздоровчий комплекс
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Склад і площі приміщень
- •8.3. Склад проекту
- •Розділ 9 бібліотека
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Cклад приміщень
- •9.3. Основні вимоги до містобудівних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •Додаток а засади проектування у історично сформованому архітектурному середовищі
- •Додаток б організація світлового середовища громадських будівель
- •1. Значення світла в житті людини і архітектурі
- •2. Функції світла в архітектурі
- •3. Теоретичні основи проектування світлової архітектури інтер’єрів
- •4. Основні вимоги до організації природного освітлення приміщень
- •5. Основні вимоги до організації штучного освітлення приміщень
- •6. Вимоги до проектування світлового середовища громадських будівель
- •Класифікація зелених насаджень за їх призначенням
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель
- •Комплекс завдань та методичні вказівки
5.3. Форма та символіка храмів
Більшість храмів, в своїй основі, влаштовують у вигляді хреста. Це означає, що храм присвячений розп'ятому за нас на хресті Господу і що хрестом Господь, Христос звільнив нас від власті диявола. Храм влаштований у вигляді продовгуватого корабля означає, що церква, подібно кораблю, по взірцю Ноєвого ковчега веде нас по морю життя до тихої пристані в Царстві Небеснім. Храм у вигляді кола нагадує про вічність Церкви Христової, а храм влаштований у вигляді восьмикутника, ніби зірки, означає, що церква, подібно провідній (дороговказній ) зірці, сяє в цім світі.
5.4. Архітектурно-планувальні елементи храмів та їх функції
Українські церкви переважно тридільні: бабинець, основна нава, вівтар (рис. 5.1 б), з розвитком основної частини до форми хреста і більші. Малі церкви - дводільні, походять від української хати і називаються церквами хатнього типу.
За планами українські церкви бувають: дводільні, тридільні, п'яти -, семи- та дев'ятидільні (рис. 5.1)
Пропорції церков - відношення ширини приміщень до висоти:
для Заходу України 1:1
для Сходу України 1:1,5
Висота до низу яблука хреста над центральною навою повинна дорівнювати довжині церкви по осі захід-схід (для церков у формі рівнораменного хреста), для інших - на довжину основної нави плюс вівтар.
Головні приміщення
Вівтар - найголовніша частина храму, де відбувається Богослужіння і знаходиться найсвятіше місце в храмі - Святий Престіл, на якому відбувається таїнство святого Причастя. Вівтар влаштовується на підвищенні не вище інших частин храму.
Посередині вівтаря знаходиться престіл - особливо освячений чотирикутний стіл прикрашений двома одежами: нижньою - білою, з полотна і верхньою з дорогої матерії. Габаритні розміри престолу: від 1100 на 1100 мм до 2500 на 2500 мм, висота 900-970 мм. На престолі знаходяться: Антимінс, Євангеліє, хрест, дарохоронильниця (кивот) та дароносиця .
У вівтарі, наліво від престолу, в північній частині, стоїть другий невеликий стіл - жертовник. На ньому готують дари для таїнства причащення. На жертовнику знаходяться: Св.Чаша, дискос, спис, ложечка, великий і малі покрови.
В головних, кафедральних храмах, у вівтарі розташоване ще г о р н є місцє (синтрон) - місце в самому східному заглибленні вівтарної частини, в якому ставиться сидіння для єпископа або митрополита (трон). По боках розташовують сидіння для інших єпископів та священників.
Вівтар необхідно відділяти від середньої частини храму для вірних перегородкою з іконами, що називається іконостас. Підвищення, на якому стоїть вівтар та іконостас, повинно виступати вперед в середню частину храму. Це підвищення перед іконостасом називається солєєю, і є переважно на три сходинки.
Середина солеї, де диякон читає Євангеліє та виконує єктенії, а священник проповіді, зветься амвоном. З боків солеї розташовують крилоси для читців і співаків. У крилосі стоять хори.
Середня (друга) частина храму -нава призначена для перебування вірних. У великих церквах крім основної необхідно запроектувати ще бокові нави. Проліт основної нави від 10 до 15 м, рідше 20 м і більше.
Перед солеєю посередині храму знаходиться стіл, що зветься тєтрапод. На ньому мусить бути стоячий хрест, по боках якого - два свічники із свічками, посередині - храмова ікона, з лівого боку якої - хрест до цілування, а з правої - жертовник.
В православних храмах треба передбачити ще канунник- низенький столик, перед яким служаться панахиди.
Третьою частиною храму є бабинець (притвор). У великих церквах до притвору веде троє дверей: царські посередині і двоє бічних. На східній частині внутрішнього притвору вішають - з правої сторони ікону Спасителя, з лівої - Матері Божої.
Рис 5.1. Архітектурно-планувальні елементи храмів
Додаткові приміщення.
Ризниця- приміщення біля вівтаря, де зберігаються ризи, церковні посудини і книги для богослужіння. їх прибудовують до вівтарної частини, одну між раменами в північно-східному кутку, або дві - з півночі і півдня (рисі в).
Паламарна- приміщення біля вівтаря, де паламар розпалює кадило, прибудоване до вівтарної часчтини в південно-східному кутку.
Крилоси- праве і ліве крило храму, де стоять хористи. Над головним входом з середини церкви влаштовують хори.
Мінімальна площа на одну людину в церкві становить 0,50 кв м. Для старших людей біля стіни необхідно передбачити встановлення лавок для сидіння (габарити лавок: висота - 850 мм, висота сидіння - 450-500 мм, ширина лавки - 350 мм; відстань між лавками 820 мм.) Ширину вхідних дверей бажано приймати 3 м. В протилежній до головного входу частині храму необхідно передбачити ще один вихід. Сумарна ширина дверей 1 м на 70 осіб. При проектуванні церкви двоярусною (нижня - зимова, верхня - холодна літня), висота нижньої церкви повинна становити біля 5,5 м.
При проектуванні храмів бажано передбачати приміщення для хрещення дітей - хрещальню (баптистерій) з окремим температурним режимом. Можна запроектувати каплицю. В цокольній частині розташовують бібліотеку, приміщення для зібрань парафіян, гардероб, приміщення для катехизації, комори, санвузли тощо.
В діаспорі викристалізувався такий тип храмової будівлі, де навколо церкви згруповані приміщення для функціонування громадського життя українських громад -де на першому поверсі розташована церква, а в цоколі знаходяться приміщення громадського центру.
Таблиця 5.1