1. ... на москалів не вважайте, нехай вони пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У них народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди (Т. Шевченко).

2. Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, але п’є духовне життя й силу з рідної груді рідного слова.

Коли зникає народна мова — народу нема більше! Відберіть у на­роду все — і він усе може повернути, але відберіть мову, і він біль­ше ніколи не створить її; нову батьківщину навіть може створити народ, але мови ніколи: умерла мова в устах народу — умер і народ (К. Ушинський).

3. Утрачаючи рідну мову, народ утрачає разом з нею і своє ду­ховне надбання, яке він нажив за багато віків. Утрачає свій особ­ливий спосіб розуміння світу, особливий спосіб передавати це розу­міння. Утрачає свої запаси мудрості, що зберігаються в народній поезії, у творах усної народної творчості, якими багатий кожний обдарований народ (О. Єфименко).

4. Питання мови не стоїть для більшості великих народів: фран­цуз не вирішує, якою мовою йому говорити й писати, і німець — ні, і багато інших — ні. Для українців же це питання стоїть в усій своїй грізній величині. Народ, що тисячу літ творив свою мову, якою говорили покоління, докладаючи кожне свою цеглину, цей на­род мав право сподіватися, що до нього заговорять його мовою, і той, хто це зробить, хто зуміє зібрати скарби тої мови, поверну­ти їх самому народові, той знайде такий цемент, котрий не дасть «/гинути мові (Г. Хоткевич).

Запитання й завдання для самоконтролю

1. Яка сфера вживання та призначення розмовного стилю?

2. Які основні ознаки й мовні засоби розмовного стилю?

3. На які підстилі поділяємо розмовний стиль?

4. У яких стилях розмовний стиль може бути невіддільним складником?

ііправа 4. Визначте стиль поданих уривків. Які мовні звороти и ипслови властиві тому чи іншому стилеві?

/. Не розвинувши власного міського сленґу, українська мова на Україні виробила інше своєрідне явище, що дістало там і свою влас­ну назву — суржик, суміш українського з російським за більш-менш довільного вживання складників того чи іншого шару, де складники другої мови підносять експресію вислову. Суржик уживається ши­роко, почасти по містах, далеко типовіше — по селах. Це живе явище, і воно заслуговує на вивчення, чого воно поки що не доче­калося на радянській Україні. Але тоді, як міський сленг націлений у майбуття мови, прогнози щодо суржику мали б бути протилеж­ного характеру (Ю. Шевельов).

2. Комп'ютер — електронна програмована цифрова машина; електронний пристрій для виконання складних обчислень і пере­творення даних, керований спеціальними програмами. Складаєть­ся зосібна із процесорів, внутрішньої та зовнішньої пам'яті. Ра­зом з периферійними пристроями утворює комп'ютерну систему. Розрізняють комп’ютери мейнфрейми (великі), мінікомп'ютери, персональні комп'ютери, а також суперкомп'ютери для вико­нання особливо складних обчислень. Поступ в електронній галузі уможливив мініатюризацію комп'ютерів і їх значне поширення. Завдяки розвиткові комп'ютерних мереж (напр. Інтернету) пере­січні користувачі одержують доступ до програм й інформації, накопичених у комп'ютерних архівах у цілому світі, а також до нових технологій розповсюдження інформації (напр. електронної пошти).

Запитання й завдання для самоконтролю

1. Яка сфера вживання та призначення художнього стилю?

2. Які основні ознаки й мовні засоби художнього стилю?

3. На які підстилі за родами й жанрами поділяємо художній стиль?

4. Які стилі може поєднувати художній стиль?

Вправа 5. Визначте стиль поданих уривків. Які мовні звороти й вислови властиві тому чи іншому стилеві?

1. Тож як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація вийшла з-під контролю, кампанію українізації в 1932—1933 роках було брутально припинено, а національне відродження умертвлено й розстріляно. Істинне ставлення більшовизму до українізації цілком однозначно виявилося вже на її початку на деяких заселених укра­їнцями теренах, що увійшли до складу Російської Федерації. Досить тут згадати «процедуру» перепису людності Кубані, що відбувався у 20-х роках: траплялися непоодинокі випадки, коли під дулом піс­толета український селянин мусив відповідати на запитання: «Ти русский или петлюровец?» — і зрозуміло, що з того часу кількість росіян на цій території зросла на сотні тисяч. Слід зазначити також, що розуміння істинного підспуддя українізації виявлялося у декого із діячів української культури вже і в роки, коли вона на­бувала розмаху. «їхня українізація, — висловлюється, наприклад, один із персонажів п’єси М. Куліша «Мина Мазайло», — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було». Прогноз, що й казати, справдився стовідсотково.

Власне, М. Куліш завбачив те, що невдовзі сформулював у своє­му тостові з нагоди святкування 20-річчя жовтневого перевороту вождь радянської імперії Сталін: «Іми будемо знищувати кожного такого ворога, ми будемо знищувати увесь його рід, його родину» (А. Погрібний).