Вельмишановний Зиновію Тадейовичу!

Подавач цього листа, Орест Богданович Савчак, перебуватиме два тижні у Вашому чудовому місті у справах фірми. Це мій колеґа і близький друг.

Буду щиро вдячний, якщо Ви виконаєте його прохання й надасте підтримку на час перебування в Торонто.

Завчасно дякую за ласкавість і передаю найщиріші вітання ро­дині.

It повагою Ваш Максим Білик

Лист-вітання — це зовсім не доконечний офіційний набір утертих і безликих висловів-штампів до державних свят.

Доцільними будуть поздоровлення з подією, ювілеєм чи успі- чом локального штибу. Довільний зміст тексту передбачає врахо- иувати рівень стосунків, становище, вік і стать адресата.

Комерційний лист — специфічний вид ділового спілкування, прийнятого як у внутрішньодержавній, так і в міжнародній прак- II!пі. Цей лист може містити комерційну інформацію про змі­ни цін, видів і способів платежів, умови купівлі-продажу тощо.

Лист-запит — різновид комерційного листа, який містить про- v. шия надати інформацію про певні товари, послуги чи уточ­нити попередню інформацію про заклад, фірму тощо. Цей лист укладають на підставі попереднього ознайомлення з буклетами, каталогами, проспектами й іншою інформацією.

Лист-запит має містити:

• підставу для запиту;

• назву товару (марку, ґатунок, модель й ін.), послуги тощо;

• умови й термін постачання та оплати.

Розрізняють листи-запити:

а) на відкриття рахунка, представництва, філії тощо;

б) замовлення/оренди помешкання для проведення заходів/ проживання;

в) комерційну пропозицію;

г) рекомендації від ділового партнера;

д) юридичну консультацію/допомогу;

е) одержання позики/кредиту тощо.

Списки. Переліки

Список — документ, який містить перелік (реєстрацію) осіб, предметів, об’єктів у певному порядку:

• осіб за абеткою;

• подій у хронологічному порядку;

• предметів й ін. від більш значущого (дорожчого) до менш значущого (дорожчого).

Список № 1 співробітників, які стоять у черзі для отримання житла

№ пор.	П. І. п.	Підрозділ	Рік народж.	Час узяття на облік	Трудо­ вий стаж	Кіль­ кість членів родини
1	Андрухович Пилип Васильович	географ. ф-т	1960	1985	77	4
2	Давиденко Зінаїда Вікторівна	механіко- мат. ф-т	1955	1993	20	3
3	Жук Хома Гаврилович	хім. ф-т	1968	2000	13	3
				* г

Усього 15 осіб 134

Ректор (підпис) І. В. Каримов

Голова профспілки (підпис) В. О. Балака

6. (відбиток печатки)

У кінці друкованої праці подають список використаної літера­тури, або бібліографію. Зазвичай порядок розміщення джерел — іа абеткою. Якщо з певних причин автор, упорядник уважає за доцільне дотримуватися іншого принципу розміщення (система­тичного, тематичного, хронологічного), це має бути обумовлено у праці. Чужомовну літературу розміщують теж за абеткою, але 11 ісля повного списку вітчизняних видань. Кожне джерело має свій порядковий нумер, а весь список — єдину наскрізну нумерацію.

Бібліографічний опис джерела містить кілька розміщених у певній послідовності складниць. Існують відмінності в оформ- ленні бібліографічного опису книги, збірника, періодичного ви­дання тощо (наприклад, статті).

У повному бібліографічному описі книги такими складника­ми є:

а) прізвище й ініціали автора (авторів); якщо їх чотири і біль­ше, то вказують лише першого, а далі пишуть та ін.,

б) назва книги (без скорочень і без лапок) (двокрапка), підза­головок (без лапок) (крапка, тире);

в) місце видавання — з великої літери скорочено для міст (див. Додаток 2), усі інші міста повністю (двокрапка);

г) назва видавництва (без лапок) з великої літери (кома);

д) том, частина — скорочено з великої літери (Т. З, Ч. 1), циф­ра тому або частини (крапка, тире);

с) слово «Видання» — з великої літери, скорочено (Вид. 5-те);

ж) рік видавання — арабськими цифрами (крапка, тире),

н) указуючи загальну кількість сторінок, пишуть так: 480 с., а конкретні сторінки подають так: С. 53 або С. 285—290;

к) кілька покликань на одну сторінку зазначають так: Там само (крапка).

Інколи, однак, можна опускати назву видавництва й кількість

• к(ріпок. Між складниками опису ставлять загальноприйняті умовні розділові знаки. Ці знаки позначають:

іншу назву книги або назву, що стосується основної назви книги;

/ відомості про авторство (автор, укладач, упорядник); відомості про інших осіб чи колективи, що брали участь у підготовці видання (редактор, відповідальний редактор і т. ін.);. — відомості про повторність видання та/або його характе­ристику.

Електронні носії:

Словники України — Інтегрована лексикографічна система [Електр. версія] / Національна мультимедійна компанія. — К.: ВД Школа, 2003.- (CD-ROM).

Бібліографічний опис статті містить такі компоненти: пріз­вище й ініціали автора (авторів), назва статті, назва збірника, часопису, іншого видання, рік видавання, число (випуск), сто­рінки. Окрім наведених раніше умовних розділових знаків, ужи­вають ще й такі:

// — назва видання, у якому розміщено статтю;

. — число видання.