Перевірте себе

1. Позначте чинник, переважно за рахунок якого підсилюється робота серця нетренованої людини. А Частота скорочень;

Б кількість крові, що викидається при кожному скороченні;

В частота скорочень і кількість крові, що викидається при кожному скороченні;

Г ємність серця.

2. Позначте, як почастішання і посилення серцевих скорочень впливають на кількість крові, що надходить до органів за одиницю часу.

А Не змінює;

Б зменшує;

В збільшує;

Г залежить від стану організму.

2. Позначте чинник, переважно за рахунок якого у тренованої людини збільшу­ється кількість крові, що викидається серцем за одиницю часу.

А Частота скорочень;

Б кількість крові, що викидається при кожному скороченні;

В частота скорочень і кількість крові, що викидається за одиницю часу;

Г ємність серця.

2. Які з перелічених чинників негативно впливають на серцево-судинну систему? Номери правильних, на вашу думку, відповідей занесіть до таблиці. Заповніть інші графи.

Чинники, що впливають на серцево-судинну систему:

1. культура спілкування;

2. тренування м'язів;

3. гіподинамія;

4. помірне харчування;

5. стреси;

6. ожиріння;

7. фізичні навантаження;

8. інфекційні захворювання.

Чинники, які негативно впливають на сердцево-судинну систему
№	Негативні чинники	Результати впливу	Ваші пропозиції щодо збереження здоров'я

Практична робота №4. Тема: Моделювання поведінки у випадках артеріальної, венозної та капілярної кровотечі

Мета: вивчити за допомогою таблиці схему кровообігу; визначити на­слідки змін в тканинах при порушенні кровообігу та заходи профілактики.

Обладнання

та матеріали: таблиця «Схема кровообігу людини», підручник.

Хід роботи: 1. На схемі представлено мале та велике кола кровообігу. Роз­гляньте схему.

2. Визначте і підпишіть:

а) кола кровообігу;

б) судини, які відходять і підходять до серця.

2. Позначте:

а) напрямок руху крові в кожному колі стрілками;

б) артеріальну кров — червоним кольором, венозну — синім.

капіляри в легенях

капіляри в тканинах

І — коло кровообігу;

1 —

3. коло кровообігу;

3. —

4. —

4. Визначення змін у тканинах при порушенні кровообігу.

Підніміть одну руку вгору, а другу опустіть вниз (на 1 хвилину). Покладіть обидві руки на стіл і порівняйте забарвлення шкіри. Опишіть це явище.

5. Визначення швидкості наповнення кров'ю капілярів нігтьового ложа. Виміряйте довжину (5) нігтя великого пальця (від кореня до кінця роже­вої частини). Запишіть: 8 =

Натисніть іншим пальцем на ніготь, щоб він побілів. Зафіксуйте час (і), за який ніготь почервоніє/Запишіть: і = _с

Визначте швидкість (V) наповнення капілярів нігтьового ложа кров'ю: У= З/і; ¥=

5. У висновку дайте відповіді на запитання:

а) Як можна сформулювати визначення великого і малого кола кровообігу?

б) Чи можна експериментально підтвердити зміни в тканинах при пору­шенні кровообігу? Відповідь обґрунтуйте.

в) Яка швидкість руху крові в капілярах нігтьового ложа?

г) Чим обумовлена швидкість руху крові в різних судинах (артеріях, ве­нах, капілярах)? Відповідь обґрунтуйте.

ВИСНОВОК: ………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

Для нотаток ………………………………………………………………………………

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………..

Практична робота №3. Тема: Вимірювання частоти серцевих скорочень артеріального тиску

Мета: навчитися вимірювати частоту серцевих скорочень і артеріаль­ний тиск.

Обладнання та матеріали: тонометр, годинник з секундною стрілкою, підручник.

Хід роботи:

1. Знайдіть пульс (частоту серцевих скорочень) на променевій, скроневій або сонних артеріях.

2. Полічіть кількість ударів пульсу за 1 хвилину (можна підраховувати за 20 секунд, а потім одержану кількість ударів помножити на 3).

3. Запишіть кількість ударів пульсу —

4. Для вимірювання артеріального тиску руку вище ліктя щільно обгорніть манжетою, з'єднаною з манометром і гумовою грушею.

5. Накачуйте гумовою грушею повітря в манжету доти, доки повністю не перетиснеться плечова артерія (зникне пульс у променевій артерії).

6. Починайте поступово відкривати кран манометра до відчуття першого пуль­сового удару, який видно на шкалі вимірювального пристрою.

7. Момент появи тонів, що збігається з максимальним (систолічним) тис­ком, зазначте:

8. Продовжуйте повільно випускати повітря з манжети.

9. Момент зникнення тонів, що відповідає мінімальному (діастолічному) тис­ку, зазначте:

10. Запишіть величину артеріального тиску:

11. У висновку дайте відповіді на запитання:

а) з якою метою вимірюється пульс?

б) з якою метою вимірюється артеріальний тиск?

ВИСНОВОК: …………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………

Для нотаток ………………………………………………………………………………

……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………