1. Регіональні;

2. загальнонаціональні.

Функції комерційних банків:

• акумулювання тимчасово вільних грошових коштів та їх перетворення на капітал;

• надання позик фізичним та юридичним особам;

• посередницькі послуги у грошових розрахунках;

• створення кредитних грошей (видаючи позику, банк здійснює кредитну емісію); операції з цінними паперами; консалтинг з фінансових питань.

Комерційні банки виконують три групи операцій — пасивні, активні та комісійні.

Пасивні — це операції з приводу залучення грошей, тобто формування власних грошових ресурсів. Вирізняють два джерела грошей банку:

• власні кошти, які формуються під час створення банку (статутний капітал і прибу­ток банку, отриманий від його діяльності);

• позичкові кошти — внески (депозити) клієнтів, тобто кошти на банківських рахунках.

Активні— це операції з використання ресурсів. До них належать:

• надання кредитів — основний напрям діяльності банку;

• акумулювання частини грошей у центральному банку як банківського резерву (ре­зервного фонду); резерв потрібен на випадок непередбаченого банкрутства банку, його розмір визначає центральний банк;

• інвестування коштів у спільну з іншими підприємствами діяльність;

• використання грошей для поточних розрахунків.

Активні і пасивні операції повинні балансуватися, тобто у звітних документах банку кількість залучених грошей повинна дорівнювати кількості витрачених.

Комісійні — операції з приводу надання посередницьких послуг, за які банк отримує комісійну винагороду. їхній перелік дуже широкий і постійно розширюється.

Вигідність банківського бізнесу визначається ставкою банківського відсотка. Розрізняють два види ставки:

1. відсоток за внесками, який банк сплачує тим, у кого він бере у користування фінансові кошти;

2. відсоток за кредит, який банк отримує від тих, кому він надає гроші у користування.

Прибуток банку є різницею між відсотком за кредит і відсотком за внесками, тому банк призначає відсоток за внесками нижче, ніж за кредитами.

Види кредитів:

• Комерційний — надається підприємствами один одному у вигляді відстрочки платежу за поставлені товари. Він можливий лише між тими підприємствами, які безпосередньо пов'язані господарськими стосунками (деревообробний завод і меблева фабрика) і добре знають один одного.

• Банківський — універсальний кредит, який фінансово-кредитні установи надають будь-яким господарським суб'єктам на будь-які цілі і на будь-які терміни у вигляді грошової позики. Банківський кредит є основною формою кредиту.

• Споживчий — надається споживачам на купівлю споживчих товарів тривалого користування. Його практикують роздрібні магазини і банки.

• Іпотечний — це довгостроковий кредит під заставу нерухомості (житла, землі).

• Державний — будь-який кредит, де позичальником є держава, а кредитором — переважно населення.

• Міжнародний — надається у товарній або грошовій формі суб'єктам міжнародних відносин.

Тема №7 Сутність конкуренції та її значення у ринковій економіці.

7.1. Конкуренція (лат. — зіштовхувати, змагатися) — це економічне суперництво між суб'єктами ринкової економіки за вигідніші умови виробництва та купівлі-продажу товарів. Конкуренція є найважливішим і найнеобхіднішим елементом ринкового механізму, вона суттєво впливає на поведінку фірм у визначенні цін, обсягу виробництва, якості товарів та ін.

Конкуренцію можна спостерігати:

1. серед продавців за кращі результати виробництва та збуту;

2. серед покупців, які змагаються за придбання товару за нижчою ціною;

3. між продавцями та покупцями, які прагнуть нав'язати один одному бажану ціну і товар.

В економічній системі конкуренція виконує такі функції:

• сприяє розподілу ресурсів;

сприяє взаємодії попиту та пропозиції; формує ціни; стимулює зниження витрат виробництва; сприяє запровадженню нових видів продукції; гарантує пріоритет споживача над виробником.

Конкуренція — це економіне суперництво між учасниками ринкової економіки за більш вигідні умови виробництва та купівлі-продажу товарів.

Позитивні риси конкуренції;

• стимулює раціональне використання ресурсів; спонукає виробників до постійного оновлення асортименту; стимулює запровадження новинок у виробництво (товарів і технологій); сприяє зниженню ринкових цін.

Негативні риси конкуренції:

• є однією з причин безробіття; впливає на нерівномірний розподіл доходів;

• призводить до розорення дрібних виробників; сприяє концентрації виробництва та збагаченню окремих виробників.

В економічній літературі існує така класифікація конкуренції:

I. Залежно від галузей:

1. внутрішньогалузева — між виробниками певної галузі за вигідніші умови виробництва та збуту й отримання максимального прибутку;

2. міжгалузева — між різними галузями за вищі прибутки і вигідніше застосування капіталу. Завдяки міжгалузевій конкуренції капітали переміщуються з однієї га­лузі в інші і забезпечується їх раціональне використання.

II. Залежно від масштабів: