21.4. Платіжний баланс країни
Платіжний баланс — це документ, в якому фіксуються всі платіжні операції країни за певний проміжок часу (рік). У ньому відображено підсумки всіх економічних угод між фірмами, домогосподарствами, державою та банками певної країни та іншими країнами.
Баланс містить три розділи: 1. рахунок поточних операцій; 2. рахунок руху капіталів; 3. офіційні резерви. |
Платіжний баланс — це документ в якому систематизовано всі платіжні операції країни впродовж року |
За кожним з них фіксуються надходження валюти, платежі та сальдо (табл. 21.1).
Рахунок поточних операцій відображає свідчення про торгівлю країни товарами та послугами з іншими країнами. Стаття 3 — це торгівельний баланс країни, він може бути активним (мати позитивне сальдо) або пасивним. У нашому випадку він становить -2, отож баланс є пасивним, тобто імпорт більший за експорт. З урахуванням балансу послуг він становить -4.
Стаття 7 (чисті доходи від інвестицій) — різниця між доходами, отриманими від вітчизняних інвестицій в інших країнах, і доходами від інвестицій іноземних інвесторів у цій країні. Таким чином, це різниця між отриманими та виплаченими цією країною відсотками та дивідендами. Вона становить -1, і це означає, що країна впродовж року інвестувала за кордон менше іноземних інвестицій, ніж приймала.
посилилася інтернаціоналізація господарського життя;
поширилося міждержавне регулювання світових господарських зв'язків;
з'явилася потреба спільного вирішення проблем нестабільності світової економіки.
Серед основних валютно-фінансових інститутів особливе місце посідають Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), або Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Міжнародний валютний фонд (МВФ) — спеціалізована установа ООН, створена у Бреттон-Вудсі (США) 1944 р., почала своє функціонування 1947 р. Штаб-квартира розміщується у Вашингтоні. До його складу входить понад 180 держав, у тому числі й Україна (з 1992 р). Капітал МВФ складається з внесків країн-учасниць відповідно до встановленої для кожної країни квоти. Головний акціонер МВФ — США (квота становить 17,78%), потім Німеччина та Японія (по 5,48%), Франція та Велика Британія (по 4,98%), квота України — 0,69%.
Керівні органи — Рада управляючих і директорат. Рада є основним органом, який вирішує принципові питання (прийняття нових членів, перегляд квот, розподіл чистого доходу). До його складу входять міністри фінансів та управляючі центральних банків країн, збирається раз на рік. Директорат — виконавчий орган, який регулює поточну діяльність, до його складу входять 22 директори з різних країн.
Голоси країн у керівних органах розподіляються виходячи з розміру їхніх квот.
США та ЄС як володарі найбільшого числа голосів мають право вето з більшості рішень, які приймаються.
Функції МВФ:
регулювання валютних курсів;
консультування з фінансових і валютних питань;
надання валютних кредитів своїм членам для покриття дефіциту платіжних балансів.
Кредити надають тільки офіційним органам країн-учасниць: центральним банкам, казначействам, валютним фондам. Максимальний розмір кредитів залежить від квоти країни-позичальника. Кошти фонду надають у формі чотирьох кредитних часток (траншів), терміни погашення кредиту в середньому становлять 3—5 років, відсоткові ставки — 6—7% на рік.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), або Світовий банк —
міжурядова кредитно-фінансова організація, створена 1944 р., почала функціонувати 1946 р. Заснований у Бреттон-Вудсі. Штаб-квартира в Вашингтоні.
Завдання МБРР — сприяння економічному розвитку країн-членів через надання довгострокових банківських кредитів переважно країнам, що розвиваються. Він фінансує капіталовкладення на створення інфраструктури (доріг, шкіл, електростанцій, сільського господарства), програми соціального забезпечення, структурні зміни в економіці, технічну допомогу, здійснює експертні поради. Позики надають і державним підприємствам, і приватним, але за умов гарантії своїх урядів.
Членами МБРР є країни — учасниці МВФ. Президентом МБРР обирається представник США як власник максимальної квоти. Кошти МБРР складаються із статутного капіталу, який залучається за рахунок випуску власних облігацій і доходів від власної діяльності.
Проекти МБРР в Україні — модернізація податкової системи, зміни у фінансовому секторі, розвиток приватного сектору, розвиток експорту, перебудова вугільної промисловості, підтримка соціального захисту населення та ін.
МБРР має три дочірні організації:
Міжнародна фінансова корпорація (МФК) створена для фінансування приватного підприємництва. Зосереджена на країнах, що розвиваються, та країнах Східної Європи. Кредити МФК не потребують гарантій уряду, термін — до 15 років. Кредитуються тільки високорентабельні підприємства.
Міжнародна асоціація розвитку (МАР) — існує з 1956 р., фінансує країни, що розвиваються. Надає безвідсоткові кредити на термін до 50 років, стягуючи лише комісійні на покриття своїх адміністративних витрат. Кредити можуть отримати тільки слаборозвинені країні, з доходом на особу не більше 400 дол. на рік. МАР повністю управляється МБРР і часто здійснює з ним спільні проекти.
Багатостороння агенція гарантії інвестицій (БАГІ) створена 1988 р., сприяє потокам інвестицій у країни, що розвиваються, через їх страхування від некомерційних ризиків (скасування конвертованості національної валюти, експропріація майна інвестора, війна, політичні перевороти, невиконання контракту внаслідок урядового рішення). Крім того, БАГІ надає консультаційні та інформаційні послуги країнам-учасникам щодо інвестування. Термін гарантій становить 15—20 років.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) — міжнародний банк, створений 1990 р. До нього входить приблизно 60 країн, в тому числі: Австралія, Єгипет, Ізраїль, Канада, Марокко, Мексика, Нова Зеландія, Південна Корея, США, Японія. Штаб-квартира розташована в Лондоні. Головне завдання — сприяти переходу європейських соціалістичних країн до ринкової економіки та розвитку приватного бізнесу.
Функції ЄБРР:
надання кредитів на масштабні проекти в галузях енергетики, транспорту, зв'язку, охорони довкілля та ін. (в основному недержавним структурам);
взаємодія з урядами, приватними підприємствами та міжнародними організаціями;
консультаційні послуги;
технічна допомога (підготовка кадрів, підвищення кваліфікації).
Керівні органи — Рада управляючих, Рада директорів і Президент. Рада управляючих — вищий розпорядний орган, включає по два представники від кожного учасника ЄБРР. Він приймає нових членів до ЄБРР, обирає директорів і Президента ЄБРР, розподіляє доходи, регулює статутний капітал та ін. Рада директорів — головний виконавчий орган.
Пріоритетні проекти ЄБРР в Україні — конверсія, розвиток сільського господарства, приватизація, транспорт, телекомунікації, охорона довкілля.