Феніна В.А. Історія України: новітній період 9

Лекція 7

3.3 Політика радянського уряду в Україні у 1919-1920 рр. “Воєнний комунізм”

Форма проведення заняття: тематична лекція.

Мета: визначити зміст і характер внутрішньої політики радянського уряду в Україні у 1919-1920 рр. (насамперед у сфері політичній та соціально-економічній); розглянути головні особливості Денікінського режиму; розкрити зміст Варшавської угоди між Польщею і УНР; розглянути характер, головні події та підсумки радянсько-польської війни 1920 р.; ознайомити студентів з головними подіями боротьби радянських військ з врангелівцями і махновцями; виховувати повагу до традицій боротьби за українську державність.

Ключові слова та поняття: Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР); Рада Народних Комісарів УСРР; військово-революційні комітети (ВРК); комітети бідноти; Конституція УСРР; “воєнний комунізм”; продовольча розкладка; Раднаргосп; комуна; націонал-комунізм; Революційна повстанська армія України (махновців); Варшавський договір; Ризький мир.

Основні дати: 6 січня 1919 р. – встановлення нової назви України: УСРР; березень 1919 р. – прийняття Конституції УСРР; червень 1919 р. – укладання військово-політичного і господарського союзу радянських республік; квітень 1919 р. – прийняття РНК УСРР Декрету про хлібну продовольчу розкладку; серпень 1919 р. – взяття Києва денікінцями; серпень-вересень 1919 р. – масові повстання проти денікінських окупантів; листопад 1919 – січень 1920 рр. – розгром денікінських військ в Україні; 11 грудня 1919 р. – Харків стає столицею УСРР; квітень 1920 р. – підписання у Варшаві загальної торговельно-економічної конвенції між УНР і Польщею; 18 березня 1921 р. – Ризький договір.

Особистість в історії: Християн Раковський, Григорій Іванович Петровський, Антон Денікін, барон Петро Врангель, Нестор Махно.

План:

1. Політика радянсько-більшовицького уряду України в 1919 р.

2. Україна на початку 1920 р.

3. Варшавська угода та її наслідки.

4. Розгром військ Врангеля і махновців.

Рекомендована література:

1. Галицька-Дідух Т.В. Дипломатична боротьба навколо проблеми українського представництва на мирній конференції в Ризі (вересень 1920 – березень 1921 рр.) //УІЖ. – 2001. – №6.

2. Гупан Н.М., Пометун О.І. Новітня історія України: 1914-1939: 10 кл.: Навч. посіб. – К., 2003.

3. Дмитренко М.Ф. Зміни в адміністративно-територіальному устрої України в 1919-1920 рр. //УІЖ. – 2003. - №6.

4. Павлюк О.В. Українсько-польський союз і політика США щодо УНР у 1920 р. //УІЖ. – 2000. - №6.

5. Хрестоматія з історії України: Посіб. Для 10 кл. серед. шк. /Упоряд.: С.В. Кульчицький, О.І. Ганжа. – К., 1998.

Хід заняття:

Перевірка й оцінювання навчальних досягнень: опитування (здійснюється перевірка домашнього завдання).

Вивчення нового матеріалу:

1. 1919 рік увійшов в історію України як рік встановлення радянської форми державності. Першим кроком на цьому шляху стала зміна назви держави.

Питання до студентів: Які назви мала Україна за ЦР, П. Скоропадського, Директорії?

Від 6 січня 1919 р. держава, що утверджувалася в Україні, одержала нову назву – Українсько Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). Ця назва проіснувала до 1936 р. Конституція СРСР 1936 р. і Конституція 1937 р. встановлювала інший порядок означень: спочатку – “радянська”, потім – “соціалістична”, тобто УРСР.

Юридичне оформлення радянської державності в Україні відбулося на III Всеукраїнському з’їзді Рад (Харків) 6-10 березня 1919 р. 10 березня з’їзд прийняв першу Конституцію УСРР.

Колективна робота з історичним джерелом: Основні положення Конституції УСРР 1919 р. (див. Найтов В.В. Історія України: 10 клас. – Харків, 2003. – С.130-131).

Був сформований більшовицький уряд – Тимчасовий Робітничо-Селянський уряд України (ТРСУУ).

Для зміцнення влади на місцях були створені надзвичайні органи влади – ревкоми (революційні комітети) і військревкоми (військові революційні комітети). У сільській місцевості опорою більшовиків були комнезами (комітети незаможників).

Але вже після III з’їзду Рад ТРСУУ було перейменовано на Раду Народних Комісарів України (РНКУ) на чолі з Християном Раковським (виконавча влада). Найвища влада належала Всеукраїнському Центральному Виконавчому Комітетові – ВУЦВК (головою ВУЦВК став – Г. І. Петровський).

Колективна робота з таблицею: таблиця: РСФРР – УСРР (керівні органи влади); таблиця: Процес радянізації в Україні (див. додаток).

Висновок (після опрацювання таблиці): в УСРР було створено дублюючий центр, що мав певну свободу. Але в принципових питаннях цілком підпорядковувався Москві.

III з’їзд КП(б)У на початку березня 1919 р. проголосив курс на “швидке, рішуче та тверде здійснення економічної диктатури пролетаріату (експропріація капіталістів та поміщиків, перехід усіх засобів виробництва у власність радянської держави, суворий облік, уведення трудової дисципліни...)”. “Воєнний комунізм” являв собою модель державного регулювання економіки.