Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція з психології.docx
Скачиваний:
35
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
476.71 Кб
Скачать

Тернопільський кооперативний торговельно-економічний коледж

Основи психології

Лекції

Спеціальність:5.020210 «Дизайн»

Складено викладачем Г.В.Маслій

Тематичний план

те

ми

Назва

теми

Кількість годин

Усього

Лекції

Самостійна робота

Розділ 1. Психологія як сукупність психічних особливостей і властивостей індивідуму та групи людей

16

10

6

1.1.

Поняття психології, її предмет та завдання

4

2

2

1.2.

Методологічні аспекти психології та методи психологічних досліджень

2

2

-

1.3.

Психологія особистості

10

6

4

Розділ 2. Психологія діяльності і пізнавальних процесів

10

4

6

2.1.

Психічні процеси та стани

6

2

4

2.2.

Психологічна характеристика діяльності

4

2

2

Розділ 3. Психологія міжособистісних взаємодій

12

6

6

3.1.

Психологія людських взаємовідносин у групі

4

2

2

3.2.

Психологічний та етичний зміст професійного спілкування

4

2

2

3.3.

Психологія конфлікту

4

2

2

Разом

38

20

18

Розділ 1. Психологія як сукупність психічних особливостей і властивостей індивідуму та групи людей.

Тема 1.1. Поняття психології, її предмет та завдання

  1. Психологія як наука. Завдання психології.

  2. Психіка людини, її сутність і функції.

Ключові поняття: психологія, психіка, галузі психологічних знань,мозок .

Література:

  1. Загальна психологія: Підручник \ О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська та ін. – К.: Либідь, 2005. – 464с.;

  2. Копець Л.В. Психологія особистості: Навч. посіб. – К.: видавничий дім «КМА», 2007. – 168с.;

  3. Максименко С.Д., Соловинко в.О. Загальна психологія. – Підруч. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с.;

  1. Психологія як наука. Завдання психології.

Психологія як наука зародилася в стародавні часи (Аристотель – трактат «Про душу»).

Слово «психологія» - старогрецького походження – «душа, психіка» + «вчення». Вперше термін «психологія» з’явився в науковому обігу в кінці ХVІ ст. в працях чеського психолога Прохазки. У ХVІІІ ст.. наука психологія відокремилася у самостійну галузь знань.

Психологія — це наука про закономірності формування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності. Вона вивчає пси­хічне життя людини в його суб'єктивних та об'єктивних вимірах.

На сьогодні психологія перетворилася на точну, експериментальну і самостійну галузь наукових знань.

Усвідомлення особистісного значення психологічних знань.

Знання потрібні:

  • Для глибшого розуміння себе та інших (людям властиві якості, що сприяють або заважають у певних ситуаціях. Наприклад, імпульсивні сит. Низький рівень самоконтролю можуть ускладнювати стосунки з оточуючими, ставати причинами стресів, хвороб. Людям здатним зрозуміти. Порадити, підтримати – можна довірити власні думки і переживання, отримати від них співчуття, допомогу). Знання власної особистості є необхідною умовою пізнання сенсу життя, місця людини, розуміння складних проблем.

  • Для самовдосконалення, пристосування дол. Змін у навколишньому середовищі (без саморозвитку людина не відповідає вимогам сучасності, не може самореалізуватися в суспільстві.) знання психології створює базу для самовиховання та впливу на інших людей.

  • Для підвищення ефективності власної професійної діяльності, найповнішого використання особистісного потенціалу людини, налагодження стосунків між членами трудового колективу та між людиною і технікою, щоб запобігти техногенним та екологічним катастрофам. (створення систем людина-машина неможливе без урахування психічних особливостей людини).

Джерела психологічних знань:

    • Народна психологія (народні казки, міфи, прислів’я, приказки), які часто відтворюють особливості народної психології, національного менталітету, загальнолюдські цінності.

    • Життєва (побутова) психологія (у кожної людини накопичується досвід психологічного життя, складаються уявлення про психічні можливості особистості).

    • Релігійна психологія (віра, впливає на формування духовних цінностей, має значення у морально-психологічному житті людини).

    • Парапсихологія – нетрадиційні погляди на незвичайні явища: екстрасенсорне сприймання, телекінез, полтергейст, ясно бачення тощо.

    • Наукова психологія (дослідження психічного явища, його опис, розкриття його природи, закономірностей розвитку, закони психіки).

Психологія сформувала систему наукових уявлень, які розкривають природу психіки, слугують поліпшенню життя людей, їх поведінки та діяльності.

Отже, психологія як наука за допомогою спеціальних методів розглядає і вивчає об’єктивні, реально-існуючі психічні явища та факти. Узагальнюючи результати досліджень у системі наукових понять, вона виявляє особливості, закономірності побудови і розвитку психіки, функціонування її механізмів.

Значення психології :

Оволодіння системою психологічних знань сприяє зростанню психічної культури окремої людини і всього суспільства, покращення якості життя, психічного здоров’я людини, підвищення рівня навчальної та професійної діяльності, громадської поведінки.

Психологічна наука розв'язує три групи завдань: науково-дослідні, діагностичні, корекційні.

Науково-дослідні завданняпередбачають вивчення об'єкта науки на різних рівнях. Наприклад, на рівні загальних закономірностей і факторів розвитку розв'язуються такі завдання: а) дослідження вікової динаміки окремих психофізіологічних функцій, процесів, властивостей; б) виявлення окремих взаємозв'язків психіки впро­довж усього життєвого циклу людини з урахуванням її діяльності.

Діагностичні завдання мають на меті: І) розпізнати й оцінити рівень психіки особистості, ступінь зрілості індивідуальних і соціальних характеристик людини на різних етапах; 2) оцінити відхилення у психічному розвитку порівняно з віком і досвідом; 3) визначити потенційні можливості психічного розвитку; 4) здобути наукові дані для вдосконалення та прогнозування розвитку окремого індивіда.

Виконання діагностичних завдань передбачає визначення конк­ретного завдання, добір відповідних методів збирання даних, аналіз зібраних даних та інтерпретацію їх, встановлення діагнозу, форму­лювання психологічного прогнозу.

Корекційні (психокорекційні) завдання спрямовані на виправлення дефектів у психічному розвитку, усунення причин, що призводять до таких дефектів, спеціальну організацію навчального експеримен­ту та психологічного тренінгу, розробку рекомендацій щодо способу життя з урахуванням віку та індивідуальності людини. Ці завдання виконують науковці-психологи, які працюють у спеціальних уста­новах, та практичні психологи (які працюють у школі, промисло­вості, спорті тощо).

Психологи, зокрема, консультують, допомагають людині обрати спеціальність, роботу, яка відповідала б її інтересам та здібностям, надають допомогу, пов'язану з процесами адаптації.

Психокорекцію фахівці розуміють як діяльність, пов'язану з виправленням тих особливостей психічного розвитку, які за узви­чаєною системою критеріїв не відповідають установленій нормі. У психології методи корекції надзвичайно різноманітні.