Тема 2.3. Рух соціальної інформації у суспільстві

1.Основні види соціальної інформації в суспільстві.

2. Якість соціальної інформації.

4.Масова інформація та її властивості.

4.1.Масова інформація та її основні види;

4.2Суспільні ролі масової інформації

4.3.Функції масової інформації.

4.4. Специфічні властивості масової інформації.

Цінність інформації

Про цінність інформації можна твердити лише тоді, коли перед кібернетичною системою стоїть мета, як ще кажуть цільова функція. Тому цінність- це загальна властивість інформації, яка визначає ступінь досягнення мети кібернетичною системою за допомогою цієї інорфмації. Розрізняють внутрішні і зовнішні цілі кібернетичної системи.

Приклад: Людина має такі цілі: а. Внутрішні-керування станом свого здоров”я та отримання даних про наслідки такого керування;б. Зовнішні- забезпечення індивідуального існування та адаптація до існування в суспільстві;

Отримувачі масової інформації можуть мати такі зовнішні цілі (інтереси)- дізнатися прогноз погоди на завтра; отримати від поетичної збірки естетичну насолоду; отримати від перегляду телевізійного фільму про кохання емоційне задоволення. Лише сприйнявши образні повідомлення, вони можуть з”ясувати, вдалося досягти поставленої мети чи ні.

Іноді, щоб визначити цінність інформації , потрібно мати сформульовані не тільки поточну а й перспективну мети тих реципієнтських груп, для яких призначені повідомлення.

Достовірність інформації

Шум та спотворення інформації

Залежно від джерела отримання інформацію поділяють на оригінальну, яка міститься безпосередньо в першоджерелі – кібернетичній системі, й копійовану, тобто отриману іншими кіберністичними системами з першоджерела й можливо передану ще далі. Такий поділ дає змогу розрізняти повідомлення за ступенем копійованості.

Приклад: Ступінь копійованості означає, що реципієнт отримав повідомлення вже з четвертих «рук», тобто це повідомлення, перше ніж дійти до цього 5 реципієнта, пройшло через чотирьох людей, які передавали його одне одному. Ступінь копійованості повідомлень, переданих каналами інтернету, може бути значно більшим.

Звичайно , ступінь копійованості не мав би жодного значення, якби під час копіювання повідомлень унаслідок впливу різних сторонніх шумів у нього не вкрадалися несистемні (випадкові) чи системні (свідомо внесені кібернетичними системами) спотворення. Спотворення - це ланцюжок сигналів у копії повідомлення від першої розбіжності з оригіналом до найближчого збігання.

Приклад: Внаслідок впливу на канал передачі інформації (припустімо, радіохвльовий ) певних чинників , зокрема фізичних (ліній електропередачі), погодних (блискавок), тощо у ньому зявляється така інформація (спотворення ), якої джерело інформації в канал не передавало.

У ЗМІ випадкові спотворення виникають під час передруковування текстів операторами (раніше друкарками). Для усунення спотворень застосовують процеси коректури (передруковану оператором копію познакою звіряють з відрегованим оригіналом), а виявлені при цьому спотворення виправляють.

Системні спотворення можуть бути наслідком некваліфікованого редагування текстів.