Ущільнення

Під час готування й передачі повідомлень часто виникає необхідність ущільнити інформацію повідомлення так, щоб вона займала менше місця на носієві інформації або її можна було передати за короткий час. Розрізняють два способи ущільнення: перший-без втрати інформації (як для знакових, так і для незнакових повідомлень); другий-із втратою частині інформації (переважно для знакових повідомлень).

Отже, ущільнення- це спотворення такої копії повідомлення, яка займає або менший об’єм (площу) носія інформації, або може бути передана за короткий інтервал часу.

Приклад: Ущільнення є архівування файлів на комп’ютерних носіях інформації, скорочення повідомлень у ЗМІ шляхом нецінної інформації.

Ущільнення інформації є також створення таких версій аудіо і відео файлів, які використовують для прослуховування чи перегляду слухачі й глядачі. До таких способів ущільнення належать міжнародні МП-3 МП 4.

Для ущільнення в компютерах використовують спеціальні програми – так звані архіватори. Залежно від особливостей опрацьованої інформації, способу архівування та деяких менш важливих параметрів ці прог7рами можуть ущільнювати інформацію в кілька разів. Типовими і найпоширенішими є способи ущільненн, які забезпечують програми-архіватори- ЗИП, РАР, та деякі інші.

Розширення

Дещо рідше виникає протилежна потреба розширити, збільшити, кількість інформації.

Приклад. Як відомо в радіо чи телеєфірі передачі повинні мати певну тривалість, передбачену форматом ЗМІ (припустімо, 10 и 20 хвилин). Кщо передача трохи коротша, виникає типова задача- заповнити час післ завершення передачі (наприклад 27 с чи 1 хв. 10 с) інформацією ( наприклад музикою), що триватиме до часу, передбаченого форматом 1т чи 20 хв.

У ЗМІ , що готують паперові видання постійно виникають потреби на зразок такої: заповнити площу сторінки газети двома абзацами чи девятьма рядками; у книжкових видавництвах-заповнити три порожні з 16 сторінок останнього зошита.

Розширення інформації для знакового повідомлення можна виконувати за таким алгоритмом:

Деталізувати інформацію (додати до повідомлення- аудіального, відео чи знакового нові подробиці);

Збільшити кегль шрифта, віддалі між літерами чи рядками ,збільшити величину абзацного відступу тощо.

Компютерні злочинці (так звані хакери) вдаються до розширення інформації у програмному забезпеченні із деструктивною метою.

Приклад.: Зразком «злоякісного» розширення програмної інформації можуть служити програми –віруси, які самокопіюються (розмножуються) і в такий спосіб заповнюють носій інформації (тимчасову пам'ять чи диск), через що комп’ютер, не маючи вільної памяті, аварійно завершує роботу.

Отже, розширення – це створення такої копії повідомлення, яка займає або більший об’єм (площу) носі інформації, або може бути передана за довший інтервал часу.

Загалом у ЗМІІ розширення інформації, крім описаних випадків, слід уникати.

Массова інформація та її основні види.

Будь яка соціальна інформація може бути призначена для передачі: 1. лише якійсь одній людині; 2. групі людей (з обмеженням доступу до інших членів суспільства чи без такого обмеження); усьому суспільству. Інформацію, призначену для всього суспільства чи якоїсь його групи без обмеження доступу до неї інших людей називають масовою. Доведення інформації до всього суспільства чи окремої його групи називають оприлюдненням. Отже масова інформація – це така соціальна інформація , яку оприлюднено чи яка призначена для оприлюденення. Масова інформація може бути документованою тобто записаною на носії інформації, так і недокументованою.

Приклад : Масовою інформацією, яка оприлюднюється ,є повідомлення газет, книг, радіо телебаченння, інтернету, концерти, театральні спектаклі. Масовою інформацією може стати і генетична інформація. Генетичну інформацію – навіть і без оприлюднення- можно вважати масовою, адже вона призначена для передачі не тільки від однієї людини лише іншій, а й від покоління до покоління-зазадалегідь невизначеній кількості людей.

Особистісна інформація (наприклад стан здоров'я людини, банківські рахунки, листування) не належить до масової, а тому оприлюдненню не підлягає. У законодавстві кожної країни, і України зокрема є перелік видів такої конфедиційної інформації Традиційно до масової зараховують зорову й слухову інформацію, а смакову,запахову й тактильну – до немасової, хоча найсправдіі запахова часто є масовою.

Частина запахової інформації явно належить до масової (запахи виготовлених на фабриках парфумів, туалетних вод, кремів, тощо ), а частина (запах тіла) до особистісної. Так, до особистісної інформації належать запахи спеціальних речовин (феромонів).

.За деякими джерелами зараз особистісна інформація (фотографії, домашні архіви, відефільми, інформація на комп'ютерних дисках) за кількістю перевищує масову приблизно в 600 разів.

У кожній державі ЗМІ є тим джерелом, яке передає певну частину масової інформації. Інші джерела масової інформації, що не належать до ЗМІ (кіно, театри, концерни зали) передають меншу частину масової інформації. Отже поняття масова інформація значно ширше за обсягом ніж інформація що передається за допомогою ЗМІ.

Масова інформація може бути : образною, драматургічною, поетичною, образно-понятійною, ЗМІ, книжковою, газетно-журнальною, телевізійною, інтернетівською.

Не ЗМІ

Театри; Кіно, концерти, стадійони, мітинги,: Понятійна : первинна, книжкова, журнальна, іетернетівська.Вторинна: Бюлетені сигнальної інофрмації, реферативні жкрнали, бази даних інтернету,огляди. За тематикою: суспільно-політична, фінансова, виробнича, спортивна, культурна, розважальна, науково-популярна., політична.;

- за методами пізнання і жанрами:

При інформативних методах пізнання: замітка, звіт, інтервю, репортаж.

При аналітичних методах пізнання: коментар, стаття, рецензія, огляд, звернення.

При художньо-публіцистичних методах пізнання: нарис, зарисовка, есе памфлет, гумореска, байка, пародія.

Суспільні ролі масової інформації

Масова інформація як товар

Інформація, зокрема, масова має деякі ознаки традиційних товарів:

-вона є продуктом праці;

- її продають;

Її купують

Проте від традиційних товарів інформація відрізняється тим, що

• виготовляється тільки один раз, а далі для продажу лише багаторазово копіюється (на противагу цьому кожна одиниця товару виробляється окремо);

• після споживання не зникає (традиційний товар зникає-споживається, зношується, псується, через певний проміжок часу підлягає утилізації тощо ).

• Інформація має собівартість, вартість і ціну. Собівартість інформації ЗМІ формується платою за її створення (гонораром), за копіювання (тиражування) та за носій інформації. У вартість інформації входить її собівартість і прибуток розповсюджувачів інформації (наприклад пошти продавців, зМІ) Ціна інформцаії включає її вартість з урахуванням коливань, які є в попиті на ринку цих товарів.

Приклад.: Ціна компакт диска із записами популярної групи може бути максимальною в момент його виходу на ринок і поступово буде знижуватися. Може бути й навпаки: початкова ціна на ком пакт-диск маловідомої групи може бути мінімальною, а після його реклами попит на цей ком пакт-диск може зростати, а отже, може зрости і його ціна. У деяких випадках (наприклад за наявності спонсора) ціна масової інформації може бути мінімальною й не перевищувати вартості його носія.