Розв'язування:

Для досліджуваної країни відсутні дані за 1990 та 1995 роки і наявні лише за 2005 p., що унеможливлює виявлення тенденції зміни показника. Але на основі інформації, вміщеної у таблиці, можна провести такі аналогії:

— до 1991 p. Туркменістан входив до складу СРСР як союзна республіка і в перші роки незалежності зберігав тісні зв'язки з іншими новоствореними незалежними країнами (за винятком республік Прибалтики);

— Туркменістан є однією із середньоазійських країн колишнього СРСР, тісно з ними пов'язана економічно і політично;

— найближчим сусідом (серед ближніх республік) є Казахстан, хоча країни і відокремлюють 9 пунктів у рейтингу.

Висновок: рекомендувати підприємству оцінити результати роботи на ринках середньоазійських країн (Казахстан, Таджикистан, Киргизстан), рівень ризику роботи у Туркменістані оцінити як середній між ризиком у Казахстані і Киргизстані і нижчий, ніж у Таджикистані.

Отже, для більшості ймовірних збитків та зумовлених ними ризиків характерні такі особливості:

— їх причини з часом нашаровуються одна на одну, має місце тривалий інкубаційний період їх визрівання;

— вони якісно відрізняються між собою;

— їх ефект проявляється як результат складної суперпозиції низки непрогнозованих причин.

При використанні методу аналогій завжди необхідно робити поправку отриманих результатів оцінки ризику на ступінь подібності явищ або процесів.

4.4.2. Аналіз чутливості

Необхідно наголосити, що аналіз чутливості (вразливості) і одним із найпростіших і поширених методів урахування чинників невизначеності, характерних для оцінювання проектів. З його допомогою з'ясовують, які саме чинники (оцінювані параметри) стосовно проекту можна віднести до «найризиковіших».

Аналіз чутливості передбачає два кроки.

Перший крок — формування моделі, яка визначає математичні співвідношення між змінними (параметрами), що стосуються прогнозування (планування) очікуваних результатів.

Другий крок — це, власне, аналіз чутливості. Він дає змогу ідентифікувати найважливіші (як чинники ризику) змінні в моделі оцінки об'єкта (проекту).

Зазначимо, що як показники чутливості об'єкта (проекту) щодо зміни певних чинників доцільно використовувати показники еластичності.

Еластичність — міра реагування однієї змінної величини (функції) на зміну іншої (аргументу), а коефіцієнт еластичності — це число, яке показує відсоткову зміну функції в результаті одновідсоткової зміни аргументу.

Нехай відомий вид функції, яка виражає залежність показника у від п чинників (аргументів), визначена в певній області значень цих аргументів:xx

Коефіцієнт еластичності цієї функції щодо змінної хіj, j=1,…,n, визначають за формулою:

Якщо функція у =f(х) неперервна і диференційована в певній області значень аргументів, коефіцієнт еластичності обчислюють чи формулою:

Слід зазначити, що величина коефіцієнта еластичності не залежить від вибору одиниць вимірювання різних чинників. Чим більшим (за модулем) є значення коефіцієнта еластичності, тим вищим буде ступінь чутливості, а отже, й ризик щодо зміни певного чинника, від якого залежить економічний показник.

Метод чутливості для аналізу ризику відзначається простотою, але він є дещо обмеженим. По-перше, за цим методом вплив па оцінку значення економічного показника кожного чинника аналізують окремо, тоді як істотне значення має їхній інтегральний вплив. Власне, тут необхідно враховувати ефект синергізму.

По-друге, аналіз чутливості не враховує взаємозв'язку між параметрами (чинниками). Нехтування суттєвими внутрішніми залежностями між прогнозованими чинниками (змінними) може Спричинити суттєву деформацію результатів аналізу.