Пояснення до розподілу балів

№ з/п	Форма проведення	Оцінка в балах
1.	Індивідуальне науково-дослідне завдання	до 20
2.	Підготовка статей, тез, виступ на науковій конференції	до 10
3.	Модульна контрольна робота (тест)	до 10
4.	Самостійна робота за змістовий модуль	до 3
5.	Написання і захист реферату, презентацій	до 5
6.	Підготовка і виступ з доповіддю	до 5
7.	Повідомлення (усне, письмове) за темою семінару	до 3
8.	Виконання практичних завдань, практикумів	до 3
9.	Доповнення виступу, участь у дискусії	до 3
10.	Участь у рольовій, діловій грі	до 5
11.	Виконання ситуаційних завдань	до 5
12.	Тестування за окремою темою	до 5

Основні критерії оцінювання:

“відмінно” виставляється студентам, яки виявили різнобічні системні глибокі знання програмного матеріалу, уміння бездоганно виконувати завдання, визначенні програмою навчання, продемонстрували творчі здібності.

“добре” заслуговують студенти які виявили повне знання програмного матеріалу, успішно виконують завдання, передбачені навчальною програмою, засвоїли зміст основної літератури.

“задовільно” виставляється студентам, які виявили знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, справляються з виконанням завдань, передбачених навчальною програмою, ознайомлені з літературою.

“незадовільно” отримують студенти, які виявили прогалини у знаннях основного навчально-програмового матеріалу, припустили принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань.

Перелік питань до підсумкового контролю знань з дисципліни «Філософія»

1. Поняття світогляду і його структура.

2. Філософія як історична форма світогляду.

3. Філософія як система знань та її структура.

4. Діалектика й метафізика як методи філософії.

5. Філософія й наука: спільність і специфіка.

6. Функції філософії.

7. Матеріалізм як один з основних напрямків розвитку філософії та його основні форми: стихійний, метафізичний, діалектичний і історичний матеріалізм.

8. Ідеалізм як один з основних напрямків розвитку філософії. Об’єктивний і суб’єктивний ідеалізм.

9. До-класичний етап філософії стародавньої Греції: космогонічно-матеріалістичний напрямок (Мілетська школа, Геракліт, Демокрит).

10. До-класичний етап філософії стародавньої Греції: ідеалістично-метафізичний напрямок (Піфагор і піфагорійська школа, Елейська школа).

11. Класичний етап стародавньої Греції: антропологічна філософія софістів і Сократа.

12. Класичний етап стародавньої Греції: ідеалістичні філософські системи Платона і Аристотеля.

13. Пост-класичний етап філософії Древньої Греції: філософські вчення кінізму, стоїцизму, епікурейської школи, неоплатонізму (світоглядні принципи, ідеї).

14. Апологетика як етап формування ідеалістичної християнської філософії середньовічній Європи: Філон Олександрійський, Юстин, Ориген (світоглядні принципи, ідеї, поняття).

15. Патристика як ранній етап розвитку середньовічній Європи: грецька патристика – Григорій Нисський; латинська патристика – Августин Аврелії (світоглядні принципи, ідеї, поняття).

16. Схоластика як етап найвищого розвитку середньовічній Європи: П.Абеляр, Альберт Великий, Фома Аквінський, І.Скот (світоглядні принципи, ідеї, поняття). Реалізм і номіналізм як основні напрями схоластичної філософії.

17. Гуманістична думка епохи Відродження: Данте, Петрарка, Боккаччо, Л.Валла, П.делла Мірандола, Е.Роттердамський.

18. Космологічний пантеїзм і натурфілософія епохи Відродження (М.Кузанський, М.Коперник, Д.Бруно, Г.Галілей).

19. Соціально-політична думка епохи Відродження: політична філософія Н.Макіавеллі, соціальні утопії Т.Мора і Т.Кампанелли.

20. Раціоналізм (Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц) як напрям у філософії Нового часу.

21. Онтологічна проблема субстанції в філософії Нового часу: монізм (Б.Спіноза), дуалізм (Р.Декарт), плюралізм (Г.Лейбніц).

22. Емпіричний напрямок у філософії Нового часу (Ф.Бекон, Д.Локк, Д.Берклі, Д.Юм), його світоглядні, гносеологічні та етичні принципи. Об'єктивістська (Ф.Бекон, Д.Локк) і суб'єктивістська (Д.Берклі, Д.Юм) концепції емпіризму.

23. Просвітництво як ідейний рух Нового часу. Філософія французького Просвітництва: деїстичний напрямок (Ф.Вольтер, Ж.-Ж.Руссо).

24. Матеріалістичний напрямок французького Просвітництва: (Ж.Ламетрі, К.Гельвецій, П.Гольбах).

25. Суб'єктивний (трансцендентальний) ідеалізм І.Канта, його гносеологічні й етичні аспекти.

26. Суб'єктивний ідеалізм (“Я-концепція”) І.Фіхте.

27. Об'єктивний ідеалізм (філософія тотожності) Ф.Шеллінга.

28. Об'єктивний (абсолютний) ідеалізм Г.Гегеля.

29. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

30. Філософія марксизму (К.Маркс, Ф.Енгельс).

31. “Філософія життя” (Ф.Ніцше, В.Дільтей, А.Бергсон): світоглядні принципи, ідеї, поняття.

32. Класичний позитивізм (О.Конт, Д.С.Мілль, Г.Спенсер) як початковий етап розвитку філософія науки (друга половина XIX ст.): світоглядні принципи, ідеї й поняття.

33. Філософія “критичного досвіду” (Е.Мах, Р.Авенаріус, А.Пуанкаре) як другий етап розвитку позитивізму (кінець XIX-початок XX ст.): світоглядні принципи, ідеї й поняття.

34. Неопозитивізм (Р.Карнап, О.Нейрат, М.Шлік, Л.Вітгенштейн, Б.Рассел) як третій етап розвитку позитивізму (перша половина XX ст.): світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи.

35. Постпозитивізм (К.Поппер, Т.Кун, І.Лакатос) як четвертий етап розвитку позитивізму (друга половина XX ст.): світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи.

36. Прагматизм (Ч.Пірс, В.Джемс, Д.Дьюї): світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи.

37. Феноменологія (Е.Гусерль, М.Гайдеггер, А.Шюц): світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи.

38. Релігійний екзистенціалізм (С.Кьеркегор, Н.Бердяєв, К.Ясперс, Г.Марсель): світоглядні принципи, ідеї й поняття.

39. Атеїстичний екзистенціалізм (М.Гайдеггер, Ж.-П.Сартр, А.Камю): світоглядні принципи, ідеї й поняття.

40. Герменевтика (Г.-Г.Гадамер, М.Гайдеггер, П.Рикьор, Ю.Хабермас): світоглядні принципи, поняття й ідеї.

41. Класичний психоаналіз З.Фрейда: світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи психоаналізу.

42. Аналітична психологія К.-Г.Юнга як напрямок розвитку психоаналізу: світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи.

43. Ситуація постмодерна (Ж.Дерріда, Ж.Ліотар, Ж.Дельоз) в сучасній філософії: світоглядні принципи, ідеї, поняття й методи.

44. Філософська думка Київської Русі: джерела, представники, основні ідеї.

45. Філософія українського Відродження: ідеї українських мислителів-гуманістів (Ю.Дрогобич, П.Русин, С.Оріховський).

46. Роль Острозької академії (Г.Смотрицький, Й.Княгиницький, І.Вишенський) в розвитку філософської думки України.

47. Соціально-філософські, гуманістичні й патріотичні ідеї лідерів братств релігійних братств в Україні XVII-XVIII ст. (І.Косинський, К.Ставровецький, І.Борецький, К.Сакович, М.Смотрицький).

48. Роль Києво-Могилянської академії (І.Гізель, Ф.Прокопович, Г.Кониський, Г.Щербицький) в розвитку філософської думки України.

49. Філософія Г.С. Сковороди, її онтологічні, гносеологічні, етичні й філолофсько-антропологічні аспекти.

50. Філософські ідеї Т.Г. Шевченко.

51. Класична доба української філософії: філософія П.Юркевича, її онтологічні, гносеологічні, етичні й філолофсько-антропологічні аспекти.

52. Філософська думка українського Просвітництва (П.Лодій, Я.Козельский, О.Новицький, Й.Міхневич, П.Куліш, М.Костомаров).

53. Українська філософська думка наприкінці XIX – на початку XX ст. (позитивістська орієнтація соціально-філософських поглядів М.Драгоманова, І.Франко, М.Грушевського).

54. Українська національна ідея у вигляді інтегрального націоналізму (М.Міхновський, Юрій Липа, Д.Донцов).

55. Консервативне крило філософії української національної ідеї (О.Назарук, С.Томашівський, В.Липинський).

56. Філософські ідеї В.І.Вернадського та їх вплив на розвиток сучасної філософської думки України.

57. Філософія буття: онтологія як філософське вчення про буття. Буття як фундаментальна філософська категорія.

58. Матерія як філософська категорія, структурні компоненти й рівні матерії, її атрибутивні ознаки.

59. Рух як спосіб існування матерії, простір і час як форми існування матерії. Субстанціальна й реляційна концепції простору й часу.

60. Природа як філософська категорія. Широкі та вузькі трактування поняття “природа”.

61. Характеристика ідеального (духовного) буття.

62. Отологічний аспект основного питання філософії.

63. Філософія пізнання: гносеологія як філософське вчення про пізнання (теорія пізнання). Основні гносеологічні питання. Характеристика пізнання й знання і їх співвідношення.

64. Суб’єкт й об’єкт пізнання.

65. Емпіричне пізнання, його специфіка і його форми.

66. Раціональне пізнання, його специфіка і його форми.

67. Інтуїтивне пізнання і його специфіка.

68. Рівні пізнавальної діяльності і їхня специфіка.

69. Система методів пізнання.

70. Основні філософські теорії істини.

71. Властивості й критерії істини.

72. Філософія суспільства: суспільство як філософська категорія: широкий і вузький контекст поняття “суспільство”.

73. Суспільне виробництво: його структура та функції.

74. Характеристика основних сфер суспільного буття.

75. Суспільна свідомість та її рівні: суспільна психологія й ідеологія.

76. Характеристика основних форм суспільної свідомості.

77. Марксистська концепція суспільно-історичного розвитку.

78. Теорії індустріального і постіндустріального (інформаційного) суспільства.

79. Цивілізаційна теорія розвитку суспільства.

80. Глобальні проблеми сучасності.

81. Культура і цивілізація як суспільні феномени .

82. Філософія людини: феномен людини як магістральна філософська тема.

83. Свідомість, її природа і властивості.

84. Філософська проблема антропогенезу. Основні теорії антропогенезу: еволюційна, трудова, мутаційна, синтетична.

85. Проблема співвідношення біологічного й соціального факторів у розвитку людини.

86. Структура людського буття.

87. Природа й сутність людини. Основні концепції сутності людини в історії філософії.

88. Соціальні детермінанти буття людини.

89. Характеристика специфіки понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”.

90. Проблема змісту людського буття і людського життя. Інтерпретації цієї проблеми в історії філософії.