Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Филос_екон_роб_10-11 експеримент.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
539.65 Кб
Скачать

І. Мета і завдання дисципліни «Філософія», її місце в навчальному процесі

Навчальна дисципліна «Філософія» надає студентам можливість засвоїти систему філософських знань відповідно до сучасного рівня збагнення дійсності, а також можливість застосування отриманих знань у науково-теоретичній і практичній діяльності, при аналізі всіх актуальних проблем сьогодення.

Зміст навчальної дисципліни «Філософія» розраховано на засвоєння студентами базових принципів філософського знання й відповідно до цього - формування в них філософської культури мислення.

Метою навчальної дисципліни «Філософія» є фундаментальне засвоєння студентами базових засад теоретичного курсу системи філософських знань, вдосконалення відповідно до цього культури їх мислення, самосвідомості, світоглядних орієнтацій, опанування загально-методологічним компонентом пізнавальної діяльності.

Мета учбового процесу вирішується шляхом наступних завдань:

Øзасвоєння змісту основних тематичних розділив системи філософського знання та

формування базових засад філософської свідомості і світогляду;

Øзасвоєння базового категоріального апарату філософії;

Øвдосконалення рефлексивного потенціалу самосвідомості;

Øопанування діалектичним методом мислення;

Øопанування змісту пізнавального процесу та його основними формами;

Øопанування раціонально-інтелектуальним рівнем процесу пізнання, та його логічними

формами (виробка його методологічної чіткості);

Øзасвоєння загальної системи методів процесу пізнання та прищеплення навичок застосу-

ваня методології пізнання в навчальному процесі і практичній діяльності;

Øзбагнення змісту істини як філософської категорії, її основних властивостей істини та її

об’єктивних критеріїв;

Øвдосконалення етичної свідомості та здатності свідомого морального вибору;

Øвдосконалення естетичної свідомості.

В результаті вивчення дисципліни «Філософія» студенти повинні ЗНАТИ зміст основних тематичних розділив філософського знання і відповідно до цього:

ú специфіку філософії як системи знання і як світогляду та її функції;

ú основні етапи історичного розвитку філософії, зміст їх основних напрямів, течій й шкіл;

ú суспільно-історичні і ідейно-теоретичні джерела вітчизняної філософії;

ú вихідні принципи сучасного філософського і наукового тлумачення буття;

ú феноменологічні особливості людської свідомості та її властивості;

ú специфіку процесу пізнання, його загальні принципи, проблеми, форми, рівні, методи та

ін.;

ú специфіку та закономірності суспільного буття, особливості та рушійні сили його

історичної динаміки;

ú специфіку і сутність духовного буття людини та його креатині можливості, а також

специфіку і сутність основних форм суспільної свідомості;

ú базові засади і особливості філософського тлумачення феномену людини;

ú походження, специфіку та класифікацію глобальних проблем сучасності.

В результаті вивчення дисципліни «Філософія» студенти повинні ВМІТИ:

ú формулювати основні світоглядні проблеми;

ú використовувати формулу «критичного мислення»;

ú розуміти, аналізувати й використовувати специфіку філософського знання;

ú використовувати метафізичну й діалектичну методологію;

ú аналізувати специфіку структурних розділів філософського знання;

ú оперувати формально-логічними законами мислення;

ú аналізувати основні предметні сфери філософського знання;

ú аналізувати зміст основних філософських категорій та використовувати їх в якості

загальних принципів мислення;

ú аналізувати значеннєвий зміст основних напрямків розвитку філософської думки та

основних філософських течій і вчень;

ú здійснювати практикум по філософії щодо самостійного осягнення змісту класичних та

пост-класичних філософських текстів;

ú проводити загальний методологічний аналіз різноманітних філософських та наукових

гіпотез, теорій і концепцій саме як форм раціонального мислення;

ú застосовувати філософські знання в пізнавальній і практичній діяльності, в тому числі

при вирішенні кола питань, пов’язаних з економічним життям суспільства.