2.5 Теми рефератів

1. Грошовий оборот та грошові потоки в Україні.

2. Основні ринки, що взаємопов'язуються грошовим оборо­том.

3. Закон кількості грошей, необхідної для обігу та використання їх вимог в Україні.

2.6 Тести для перевірки знань

1. Визначити, з яких секторів складається грошовий оборот:

а) грошового обігу та фінансів;

б) грошового обігу, фінансів та кредитного сектора;

в) грошового обігу та кредитного сектора.

2. Визначити складові базових грошей:

а) обов'язкові банківські резерви;

б) касова готівка;

в) депозити в центральному банку;

г) готівкові гроші, які перебувають в обороті поза банками;

о) усі перелічені складові.

3. Якщо фактична маса грошей в обороті (Кф) перевищує необхідну для обороту (Кн), то які явища матимуть місце:

а) нестача купівельної спроможності;

б) грошовий попит відповідає товарній пропозиції;

в) надлишок купівельної спроможності.

4. Як визначається рівень монетизації економіки:

а) як співвідношення грошової маси до валового внутрішнього продукту?

б) як співвідношення валового внутрішнього продукту до грошо­вої маси?

в) як співвідношення грошової маси до валового національного продукту?

5. Залучені ресурси комерційного банку становлять 1000 тис. грн., а норма обов'язкового резерву — 15%. Якими будуть у цьому ви­падку кредитні ресурси комерційного банку (тис. грн.)?

а)1000;

б)850;

в)150.

6. Визначити, які гроші перебувають в обороті в Україні у сучас­них умовах?

а) повноцінні гроші;

б) неповноцінні гроші;

в)обидва види.

7. Які гроші належать до неповноцінних:

а) готівкові гроші;

б) депозитні гроші;

в)електронні гроші;

г) золоті монети;

д) срібні монети;

е) мідні монети.

8. Визначити засоби платежу, які обслуговують нині грошовий оборот в Україні:

а)банкноти;

б)акредитиви;

в)розмінні монети;

г) платіжні доручення;

д)чеки;

е) векселі;

є) казначейські білети;

ж) готівкові гроші;

з) депозитні гроші.

2.7. Практичне заняття Поняття та методика розрахунку грошової маси, грошові агрегати та грошова база

Кількісним вимірником товарних потоків є гроші. Кількість грошей в обігу можна визначити виходячи з такої залежності:

M* V = P *Q; (2.1)

де, M – кількість грошей (грошова маса);

V- швидкість обігу грошей;

P- рівень цін;

Q – реальний національний продукт.

На практиці всі показані зв’язки складніші, оскільки до сфери обігу товарів та грошей входять процеси, пов’язані із заощадженнями, інвестиціями і фінансовими ринками.

Сукупний грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, величина якої має важливе значення для діяльності центрального банку та грошово-кредитного регулювання економіки країни.

Зміна маси грошей, що циркулює в економічній системі, може суттєво вплинути на реальний випуск продукту, рівень цін, зайнятість тощо.

Маса грошей в обігу – це загальна сума залишків грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб’єктів економіки у певний момент часу..

Оскільки контроль за кількістю грошей надзвичайно важливий для економічної стабільності, необхідно володіти адекватними можливостями для вимірювання грошової маси. В умовах розвинутих ринкових відносин визначення кількості грошей - надзвичайно складне завдання. Це пояснюється тим, що в сучасній економіці різні види активів одночасно тією чи іншою мірою виконують усі основні функції грошей (засіб обігу, міра вартості, засіб нагромадження). Тобто немає вагомих підстав для того, щоб провести чітку межу між власне грошима та іншими ліквідними активами.

Залежно від можливості одночасного використання різноманітних видів грошових коштів розрізняють кілька грошових агрегатів, що є показниками обсягу і структури грошової маси.

Сукупність грошей у всіх формах, що перебувають в економічному обороті на визначений момент часу (кінець місяця чи року) визначає величину грошової маси.

Грошовий агрегат - це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угрупування ліквідних активів, які можуть служити альтернативними вимірниками грошової маси..

Основними принципами формування грошових агрегатів є:

- грошова маса містить не лише готівкові гроші, а й депозитні;

- уся грошова маса поділяється на ту, що є в обігу, і ту, яка нагромаджується та виконує функцію збереження вартості;

- сукупна грошова маса містить також банківські вклади, депозити та ціні папери з фіксованим доходом.

Грошові агрегати будуються приєднанням до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності. Тобто кожний наступний грошовий агрегат включає в себе попередній плюс новий блок фінансових активів.

З 1993р. у статистичній практиці України НБУ визначає структуру грошової маси відповідно до агрегатного методу, використовуючи для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М₀,М₁,М₂,М₃.

Агрегат М₀ відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка у касах банків сюди не входить.

Агрегат М₁ включає гроші в агрегаті М₀ + вклади у банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання.

Агрегат М₂ - це гроші в агрегаті М₁ + кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладень та інших спеціальних рахунках.

Агрегат М₃ охоплює гроші в агрегаті М₂ + кошти на вкладах за трастовими операціями банків, також кошти за операціями з цінними паперами.

Крім грошових агрегатів, НБУ визначає показник, що називається грошовою базою .

Показник грошової бази не є ще одним агрегатом грошової маси. Це якісно інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку. Тому цей показник інколи називають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи в кінцевому підсумку і на загальну масу грошей.

Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.

Величину грошової бази (M_h) можна визначити за формулою:

M_h=М₀+М_к+М_рез (2.2)

де, М₀ — сума готівки, що перебуває поза банками;

М_к — сума готівки у касах банків;

М_рез — сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

Готівковий елемент (М₀ + М_к) грошової бази відрізняється кількісно від готівкового агрегату М₀ - більший на суму готівки в касах банків. Безготівковий елемент (М_рез) грошової бази відрізняється і якісно, і кількісно від безготівкового елемента грошових агрегатів М₁ , М₂, М₃. Він являє собою суму зобов'язань центрального банку перед комерційними. А безготівкові елементи грошових агрегатів - це зобов'язання комерційних банків перед своїми клієнтами. Вони формуються комерційними банками як за рахунок коштів, одержаних від центрального банку, так і за рахунок створення грошей самими комерційними банками в процесі кредитної діяльності через механізм грошово-кредитного мультиплікатора. Завдяки цьому загальний обсяг кожного з грошових агрегатів (крім М₀) перевищує обсяг грошової бази. Ступінь цього перевищення свідчить про величину грошово-кредитного мультиплікатора на рівні комерційних банків.