4.2 План семінарського заняття

1. Суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі країни. Елементи грошової системи.

2. Основні типи грошових систем та їх еволюція.

   1. Системи металевого обігу (біметалізм та монометалізм).

   2. Системи обігу нерозмінних грошових знаків. 3. Створення і розвиток грошової системи в Україні.

3. Державне регулювання грошової сфери: суть та методи регу­лювання. Центральний банк як орган державного регулювання гро­шової сфери.

4. Поняття грошово-кредитної політики центрального банку, її цілі та типи. Інструменти грошово-кредитної політики.

5. Фіскально-бюджетна і грошово-кредитна політика в системі державного регулювання ринкової сфери. «Сеньйораж» і монетизація бюджетного дефіциту.

4.3 Рекомендована література

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності. — К., 1996. — Вип. 1.

2. Гроші і кредит / Авт. кол.; За заг. ред. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ 2006.

4. Симаноеский А. Ю. О направленнях й инструментах денежной политики // Деньги й кредит. — 1992. — №11.

5. Ющенко В. А. Проблеми ремонетизації економіки України // Вісник НБУ.—1997.—№6.

6. Чухно А. Створення грошової системи України /'/ Економіка України—1994.—№ II.

7. Савлук М. Грошово-кредитна політика як фактор економічної стабілі­зації в Україні // Вісник НБУ. — 1997. — № 8.

8. Савлук М, Сугоияко О. Чи вистачає грошей економіці України? // Ві­сник НБУ. — 1997.—№ 4.

9. Геєць В. Питання теорії і практики макроекономічної стабілізації в аспекті переходу від економічної кризи до зростання // Вісник НБУ. —1997. — № 9.

10. Савлук М. 1. Нова національна валюта гривня працює на економіку України // Фінанси України. — 1997. — .№ 2.

4.4 Термінологічний словник

Банківські білети (банкноти) – емітуються центральним банком для кредитування комерційних банків і урядових структур.

Біметалізм – грошова система, у якій роль загального еквівалента виконували два метали – золото та срібло, монети з цих металів карбувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти розмінювалися на ці два метали.

Гривня – грошова одиниця незалежної держави Україна. «Гривня» як грошова й вагова одиниця Стародавньої Русі походить від наймену­вання обруча – прикраси із золота чи срібла, який носили на шиї («за­гривку»). Частина цього обруча (рублена гривна), що оберталася в ролі грошей, стала основою найменування грошової одиниці «рубль».

Грошова система – форма організації грошового обігу, що встанов­люється державними законами або рішеннями міжнародних органів.

Грошові сурогати – це: 1) будь-які цінні папери у вигляді грошових знаків, які на відміну від державних (офіційних) грошових одиниць випущені в обіг не центральним банком і виготовлені з метою здійснення платежів у господарському обороті, 2) те ж саме, що квазігроші, котрі можуть випускатися територіальними, місцевими органами влади чи адміністраціями підприємств для внутрішнього користування (у формі чеків, бонів, купонів, талонів в умовах фінансової кризи та інфляції).

Законні платіжні засоби – грошові знаки, які випущені від імені держави і які держава законодавчо зобов’язала всіх економічних суб’єктів приймати в усі види платежів.

Масштаб цін – вагова кількість грошового металу, що зако­нодавче закріплена за грошовою одиницею. Так, ваговий вміст одного рубля Росії, що був установлений грошовою реформою 1895—1897 рр. С. Ю. Вітте, дорівнював 0,774234 г щирого золота, а ваговий вміст рубля СРСР з 1.01.1961 р. — 0,987412 г щирого золота. Ваговий вміст одного долара США у 1934 р. дорівнював 0,888671 г щирого золота. Валютною реформою 1976—1978рр., проведеною згідно з рішеннями країн ямайської валютної систе­ми, золотий вміст грошових одиниць країн—учасниць МВФ ска­совано.

Монометалізм – грошова система, за якої роль загального еквівалента виконує один метал (золото або срібло), обіг обслуговують монети та банкноти, розмінні на цей грошовий метал.

Монетарна або грошово-кредитна політика – комплекс взаємозв’язаних, скоординованих заходів, які проводить держава через ЦБ у монетарній сфері з метою досягнення певних соціально-економічних цілей.

Норма обов’язкового резервування – кошти, котрі комерційні банки зобов'язані зберігати у центральному банку. Підвищення або зниження норми відповідно зменшує чи збільшує суму вільних гро­шових коштів комерційного банку для активних операцій.

Облікова ставка процента – плата, що оголошується й стягує­ться центральним банком за кредитні ресурси, які надаються комер­ційним банкам.

Операції на відкритому ринку – купівля і продаж центральним банком державних цінних паперів. Купівля цих паперів комерційними банками скорочує їх кредитні ресурси, а викуп цінних паперів центральним банком розширює кредитні ресурси комерційних бан­ків. Відповідно це впливає на грошову масу в обігу.

Платіжний оборот – уся сукупність платежів грошима у го­тівковій та безготівковій формах щодо погашення всіх грошових зобов'язань, що виникають між економічними суб'єктами.

Платіжна система – сукупність визначених законом платіжних інструментів, норм, правил, механізмів та банківських процедур їх застосування всіма суб’єктами економіки у процесі безготівкових розрахунків. Платіжна система є необхідним елементом фінансової інфраструктури економіки та важелем ефективного державного управління грошовим оборотом, особливо проведення монетарної політики.

Скарбничі (казначейські) білети – емітуються казначейством міністерства фінансів, і їх емісія безпосередньо спрямована на покриття бюджетного дефіциту.

Системи паперово-кредитного обігу – це системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки (паперові або металеві), що не мають внутрішньої вартості. Такі грошові системи є регульованими, бо держава бере на себе зобов’язання щодо забезпечення сталості імітованих від її імені грошових знаків.

Системи паперового грошового обігу – це системи, в яких гроші мають форму казначейських білетів, а грошова емісія здійснюється казначейством для покриття бюджетного дефіциту.

Системи паперово-кредитного грошового обігу – це системи, в яких гроші у формі банківських білетів емітуються центральним банком на кредитних засадах у порядку кредитування економіки.

Системи безготівкового (електронного) грошового обігу – це системи, в яких безготівкову грошову емісію, на кредитних засадах, здійснюють центральний та комерційні банки.

Фіскально-бюджетна політика – зводиться до економічного регулювання через механізм оподаткування, інших вилучень до централізованих фондів фінансових ресурсів, фінансування витрат держави, пов’язаних з виконанням нею суспільних функцій. Ця політика забезпечує

можливість безпосередньо впливати як на сукупний попит, так і на сукупну пропозицію.